Праця державних службовців: організація, оплата, ефективність (стр. 16 из 22)
де Тт — табельний фонд часу. де Тт — табельний фонд часу.
Табельний фонд розраховується як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів. Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (Кмч) розраховується за формулою (2.9):
Кмч=
, (2.9)де Тмв — максимально можливий фонд робочого часу.
Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює різниці табельного фонду часу і відпусток. За даними балансу робочого часу за звітний період, наведених у таблиці 2.9, ці показники будуть дорівнювати:
Ккч=
Ктч=
Кмч=
Вивчення витрат робочого часу державних службовців слід проводити за такою послідовністю: підготовка до опитувань або спостережень, проведення опитувань або спостережень, обробка та аналіз отриманої інформації з наступною розробкою відповідних організаційно-технічних заходів щодо використання відповідних результатів. Результати спостережень фактичних витрат робочого часу державного службовця відповідного структурного підрозділу заносяться до таблиці, наведеної нижче (таблиця 2.10):
Таблиця 2.10 – Результати спостережень фактичних витрат робочого часу державного службовця відповідного структурного підрозділу
| №з/п | Види роботи | Фактичні витрати рсб<иіого часу за ВіЦіамм робіт | |
| хвилин | питома вага (Ч) | ||
| 1 | Підготовчо-заключна робота | 10,0 | 2,1 |
| 2 | Основна робота за функціональними обов’язками Працівника, в тому числі: | 369,0 | 76,9 |
| 2.1 | Організаційно-адміністративна (робота з підлеглими, проведення нарад та участь а інших нарадах, засіданнях) | 25,0 | 5,2 |
| 2.2 | Робота з документами (ознайомлення, підготовка пропозицій, заходів, рішень. інформації тощо) | 264,0 | 59,2 |
| 2.3 | Інформаційно-статистична робота (пошук та обробка іиформаційно-статистичних матеріалів) | 20,0 | 4,2 |
| 2.4 | Технічна робота (перевірка підготовлених документів, робота на комп’ютері тощо) | 30,0 | 6,2 |
| 2.5 | Підвищення кваліфікації (вивчення нормативних матеріалів, спеціальної літератури тощо) | 10,0 | 2,1 |
| 3 | Час на відпочинок | 21,0 | 4,8 |
| 4 | Витрати часу на особисті потреби (регламентовані) | 10,0 | 2,1 |
| 5 | Втрати робочого часу, всього | 70,0 | 14,6 |
| у тому числі: | |||
| 5.1 | Не з вини працівника (виконання робіт, які не стосуються функціональної діяльності підрозділу) | 42,0 | 8,8 |
| 5.2 | з вини працівника (відсутність на робочому місці) | 28,0 | 5,8 |
| 6 | Разом витрати та втрати робочого часу | 480,0 | 100,0 |
| 7 | Обідня перерва | 60,0 | - |
Рівень продуктивності використання робочого часу кожним державним службовцем визначається за формулою (2.10):
, (2.10)де Тосн – час основної роботи, хв.;
Трд – тривалість робочого дня без обідньої перерви, хв.;
Тпз– підготовчо-заключний час та час обслуговування робочого місця, хв.;
Тв – час на відпочинок, хв.;
Топ– час, регламентований на особисті потреби, хв.
За наведеною вище таблицею фактичних витрат робочого часу державного службовця відповідного структурного підрозділу рівень продуктивного використання його робочого часу складе:
Різниця між знаменником і чисельником останнього показника характеризує резерв часу, що може бути використаний для збільшення випуску продукції. За даними приклада цей резерв складає 59 004 людино-днів (850 980 - 791 976).
Розраховані коефіцієнти за даними балансу робочого часу попереднього і звітного періодів (таблиця 2.11):
Таблиця 2.11 – Показники використання робочого часу
| Показники | Фактпопередньогороку | Звітний рік | |
| план | факт | ||
| 1. Коефіцієнт використання календарного часу, % | 59,6 | 59,6 | 60,1 |
| 2. Коефіцієнт використання табельного часу, % | 88,2 | 89,4 | 86,6 |
| 3. Коефіцієнт використання максимально можливого часу, % | 94,8 | 96,0 | 93,1 |
| 4. Резерв часу, днів | 45632 | 34122 | 59004 |
Як видно із наведених в таблиці 2.11 даних, у звітному періоді спостерігається погіршення показників використання робочого часу як у порівнянні із планом, так із фактичними даними попереднього року. Збільшилась питома вага неявок у зв'язку з хворобами, з дозволу адміністрації, неявок у зв'язку з переведенням на скорочений робочий тиждень, збільшилась кількість прогулів, що свідчить про незадовільний стан трудової дисципліни. Усі ці показники потребують ретельного аналізу причин їх збільшення і розробки заходів щодо їх усунення.Фонд робочого часу (Т) залежить від чисельності працюючих (Ч), кількості відпрацьованих днів одним працюючим (Д) і середньої тривалості робочого дня (Р) розрахований за формулою (2.11):
(2.11)Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну фонду робочого часу наведені в таблиці (таблиця 2.12):
Таблиця 2.12 – Вихідні дані для оцінки впливу факторів на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового
| Показники | План | Факт | Абсолютневідхиленняфакту від плану |
| 1. Фонд робочого часу, год. | 63003 | 59015 | -3988 |
| 2. Чисельність працюючих, чол. | 35 | 34 | -1 |
| 3. Кількість відпрацьованих днів одним працюючим | 227,0 | 220,0 | -7,0 |
| 4. Середня тривалість робочого дня, год. | 7,93 | 7,89 | -0,04 |
Оцінка впливу факторів на зміну фонду робочого часу здійснюється з використанням методу ланцюгових підстановок.
Вплив зміни чисельності працюючих на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового (
Тч) розраховується за формулою (2.12): 
(2.12) 
Відносний вплив цього фактора (
Тч%) становить: 
.Вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним працівником (
Тд) розраховується за формулою (2.13): 
(2.13) 
Вплив зміни середньої тривалості робочого дня (
Тр) розраховується за формулою (2.14): 
(2.14) 
.Сумарний вплив усіх факторів (
Ті) становить:- 1800 - 1792 - 2992 = - 6584(год.), що відповідає розрахованому загальному відхиленню фонду робочого часу:
Загальне відносне відхилення фонду робочого часу становить:
3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
3.1 Комплексний підхід до рішення задач організації на прикладі Управління житлового господарства
Рішення задач організації державного сектора економіки по аналізу і підвищенню ефективності роботи вимагає постійного моніторингу, аналізу й обробки величезної кількості інформації, що зберігається як у друкованому, так і в електронному виді, як у простих електронних таблицях, так і в базах даних різного призначення. Без приведення цієї інформації до єдиних стандартів збереження і обробки досягти значимих результатів практично неможливо. Клас відповідних автоматизованих систем, що володіють необхідним функціоналом, називається класом систем керування ефективністю (CPM – Corporate Performance Management).
Функціональні можливості CPM-систем підтримують цілий ряд складних економічних і фінансових методик, що при своєму впровадженні вимагають доробки і настроювання на умови роботи і предметну область конкретної організації. У силу цього, у складі робіт із проекту присутні роботи і методичного, і технологічного консалтингу. Методологічне забезпечення Впровадження інформаційно-аналітичних систем є лише засобом досягнення мети – підвищення ефективності керування організацією. При цьому ступінь досягнення даної мети в результаті впровадження залежить від якості методологічної бази, на якій ґрунтується уся система.
По-перше, для Управління дуже важлива наявність цілісної концепції, яка повинна відбивати вимоги діючого законодавства і загальне бачення керівництвом Управління процесів керування, що включають планування, контроль, проведення аналізу і систему розробки і прийняття рішень.