Таблиця 2.2 – Результативні показники, що характеризують виконання місцевої бюджетної програми
№з/п | Показники | Одиниця виміру | Джерело інфор-ції | Загальний фонд | Спец. фонд | Разом |
1 | Затрати | |||||
Кількість працівників Управління | чол | штатний розпис | 31 | 0 | 31 | |
2 | Продукти | |||||
Кількість розроблених документів (рішень, розпоряджень) | шт | облікові дані | 1024 | 0 | 1024 | |
Кількість звернень громадян | шт | облікові дані | 2400 | 0 | 2400 | |
Кількість звернень юридичних осіб, підприємств, організацій та суб’єктів підприємницької діяльності | шт | облікові дані | 6404 | 0 | 6404 | |
Кількість перевірок фінансово-господарчої діяльності підвідомчих підприємств | шт | звітні дані | 4 | 0 | 4 | |
3 | Якість | |||||
Розгляд звернення громадян та юридичних осіб, підприємств, організацій та суб’єктів підприємницької діяльності | % | облікові дані | 100 | 0 | 100 | |
Зменшення кількості звернень громадян в порівнянні з минулим роком | % | облікові дані | 25 | 0 | 25 | |
Кількість прийнятих рішень щодо удосконалення роботи комунальних підприємств, що обслуговують житловий фонд | шт | облікові дані | 5 | 0 | 5 | |
Кількість заходів щодо реалізації загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, | шт | звітні дані | 5 | 0 | 5 |
2.3 Аналіз оплати праці в Управлінні житлового господарства
Діючим трудовим законодавством заробітна плата визначена, як винагорода найманому працівникові за виконану у відповідності з укладеним трудовим договором роботу.
Слід відмежовувати сферу державного регулювання оплати праці від сфери її договірного регулювання.
Державне регулювання оплати праці полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (статті 8, 12 Закону "Про оплату праці".
За цими межами здійснюється договірне регулювання оплати праці на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону "Про колективні договори і угоди".
Трудовим договором є угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, або фізичною особою, за якою працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену укладеною угодою, а власник виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання цієї роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. В оплаті праці за трудовим договором враховується сам процес праці. На суб’єктів договору поширюються вимоги трудового законодавства.
Крім визначення трудового договору, у юридичній практиці існує поняття трудової угоди. На відмінність від правових відносин за трудовим договором, відносини між суб’єктами трудової угоди мають ознаку цивільно-правових і регламентуються Цивільним кодексом України. Головною метою трудових угод є кінцевий результат праці. Порядок виконання обов’язків за цією угодою не регламентується внутрішнім трудовим розпорядком підприємства і на виконавців не поширюються вимоги законодавства про працю та колективні договори.
Згідно зі ст.21 КЗпП, ст.20 Закону оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту. [12]
У відповідності зі ст.97 КЗпП, питання встановлення умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій визначаються цим Кодексом. Законом України „Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами.
Усі інші питання, які стосуються визначення умов оплати праці регулюються шляхом встановлення домовленості між власником або уповноваженим ним органом та найманими працівниками або уповноваженими ними органом з дотримання вимог ст.15 Закону України „Про оплату праці”, ст.14 та 19 Закону України „Про підприємства в Україні”, Закону України „Про колективні договори та угоди”, Закону України „Про професійні спілки та гарантії їх діяльності, законів України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інші.
Згідно вищенаведених нормативних актів діючого законодавства у тому випадку, коли джерелом фінансування витрат на оплату праці є не державний бюджет і не місцеві бюджети, а власні кошти роботодавців, тобто госпрозрахункових підприємств, установ і організацій, встановлення умов оплати праці , а саме форм і систем, норм праці, розцінок, тарифних сіток, ставок, схем посадових окладів, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат, проводиться роботодавцями самостійно. Вони встановлюються в колективних договорах з додержанням вимог законодавства, генеральної, галузевої та регіональних угод або у відповідних положеннях про оплату праці, які узгоджуються з первинними профспілковими організаціями, діючими на підприємствах або іншими уповноваженими на представництво трудовими колективами органами. [8]
Стосовно організації оплати праці на підприємствах, установах, організаціях, які фінансуються з бюджету можна зазначити, що і в цьому випадку можливе застосування елементів договірного регулювання оплати праці, оскільки державою визначається лише максимальні розміри витрат на оплату праці, а умови оплати праці окремих виконавців встановлюються шляхом домовленості між суб’єктами трудового договору з урахуванням складності виконуваних робіт, кваліфікації працівників, їх відношення до поставлених завдань, штатного розкладу та розуміння загальної мети існування підприємства.
Законодавство, як виняток, дозволяє виплату заробітної плати в натуральній формі. Однак, така форма розрахунку можлива лише, якщо це передбачено колективним договором підприємства, в обсягах, що не перевищують 50% заробітної плати, за цінами не вищими за собівартість продукції, товарами, дозволеними до виплати у натурі. Перелік товарів не дозволених для виплати заробітної плати у натурі затверджений Кабінетом Міністрів України.
У будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (ст. 3 Закону). Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, визначені як мінімальні гарантії оплати праці генеральною, галузевою або регіональною угодами, можуть бути зменшені (але не нижче від державних норм і гарантій) колективними договорами лише тимчасово на період подолання підприємством фінансових труднощів терміном не більше ніж на шість місяців.
Управління житлового господарства є структурою міськвиконкому Запорізької міської ради і оплата праці робітників здійснюється з бюджету. Таким чином основою для нарахування заробітної плати є мінімальна заробітна плата встановлена урядом на даний час.
З метою організації оплати праці Управління розробляє та затверджує штатний розпис робітників УЖГ. [17]
Організація оплати в Управлінні відповідає Постанові Кабінету міністрів України від 9 березня 2006 р. N 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (Додаток В).
Згідно цієї постанови Затверджені схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів. (таблиця 2.3): Таблиця 2.3 – Схема посадових окладів місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділівНайменуванняпосади | Місячний посадовий оклад, гривень | |||||
У містах з чисельністю населення понад 1 млн. чоловік | за групами міст | У містах, що не належать до груп за оплатою праці | ||||
Поза групою | І | ІІ | ІІІ | |||
Директор департаменту | 1111-1142 | 1106-1135 | 1089-1120 | 1079-1109 | 1077-1108 | |
Начальник самостійного управління, відділу | 1012-1040 | 1007-1034 | 990-1018 | 985-1012 | 979-1007 | 935-963 |
Начальникуправління,відділу у складідепартаменту | 892-922 | 890-920 | 882-912 | 876-906 | 724-754 | |
Начальник відділуу складі управління | 814-842 | 809-836 | 803-831 | 798-825 | 660-688 | |
Завідувач сектору,головний бухгалтер | 700-729 | 689-718 | 677-706 | 665-694 | 642-671 | 601-630 |
Головний державний соціальний інспектор | 659-689 | 654-683 | 624-654 | 607-636 | 554-584 | 548-578 |
Головнийспеціаліст | 630-659 | 624-654 | 595-624 | 578-607 | 531-560 | 525-554 |
Державний соціальний інспектор | 595-624 | 584-613 | 566-595 | 560-589 | 519-548 | 519-548 |
Провіднийспеціаліст | 566-595 | 554-584 | 543-572 | 531-560 | 496-525 | 496-525 |
Спеціаліст I категорії | 519-548 | 508-537 | 502-531 | 490-513 | 490 | 490 |
Спеціаліст II категорії | 496 | 496 | 490 | 490 | 467 | 467 |
Спеціаліст | 478 | 478 | 478 | 467 | 443 | 443 |
Таблиця 2.4 - Плановий та фактичний кошторис Управління житлового господарства