Смекни!
smekni.com

Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій (стр. 3 из 3)

Конкретні матеріальні стимули формуються в процесі застосування форм та систем заробітної плати. Можна виділити чотири форми оплати праці:

відрядну;

почасову,

комбіновану (почасово-відрядну);

комісійну.

При відрядній формі розмір заробітної плати визначають за кіль­кістю виготовленої продукції. Основою розрахунків є розцінка, тобто заробітна плата за одиницю виготовленої продукції. Відрядна форма оплати праці добре стимулює зростання обсягів виробництв; (продуктивність праці), але не зацікавлює працівників у виготовленні якісної продукції. Застосовується за наявності корм часу чи виробітку, необ­хідності та можливості збільшення продуктивності праці. Відрядна форма оплати праці має такі системи:

просту відрядну (відрядний заробіток формується як добуток
розцінки на кількість виготовлених виробів);

відрядно-преміальну (відрядний заробіток збільшується на розмір
премії, яку встановлюють за досягнення певних показників);

відрядно-прогресивну (при досягненні певного рівня виконання
завдання праця може оплачуватися за підвищеними розцінками);

непряму відрядну (заробіток допоміжних робітників-ремонтників,
наладчиків тощо; залежить від виробітку основних робітників, яких
вони обслуговують);

акордну відрядну(за конкретний обсяг робіт створений фонд оплати
праці, а також установлені терміни виконання, розмір додаткової премії,
показники якості тощо);

бригадну (колективну) відрядну (колективний фонд оплати праці
заробляють спільно всі члени колективу, а потім він підлягає
розподілу між ними з урахуванням певних умов).

Почасова форма оплати праці ставить з залежність розмір заробітної плати від кількості відпрацьованого часу. Вона більшою мірою спря­мована на стимулювання якісної роботи, але практично не зацікавлює працівників у збільшенні обсягів виробництва. Використовується у випадках, коли важко встановити норми часу чи виробітку, а також коли немає необхідності або можливості нарощувати обсяги виробництва. До систем почасової форми можна віднести:

просту почасову (почасовий заробіток повністю залежить від
кількості відпрацьованого часу);

почасово-преміальну (до почасового заробітку додають премію
за виконання певних показників);

бригадну (колективну) почасову (колективний фонд оплати праці
заробляється членами бригади спільно і залежить від кількості відпра­цьованого часу, певних показників преміювання, а потім з допомогою
конкретного методу розподіляється між працівниками).

Комбінована (почасово-підрядна) форма оплати праці базується на тому, що заробіток працівника складається з трьох частин:

—почасової (включає тарифну оплату, доплати, надбавки);

—відрядної (формується як доплата за виконання нормованих завдань);

—преміальної (складається з премій за виконання певних показників).

Характерною особливістю комбінованої форми є те, що вона орга­нічно поєднує переваги відрядної і почасової форм оплати праці, а також усуває їх можливі недоліки.