Підвищення ефективності режиму праці і відпочинку працівників торгової групи підприємств ресторанного господарства (стр. 7 из 16)
Табл. 4. Працівники, необхідні для однієї денної зміни
| Посада | Кількість | Група |
| Адміністратор | 1 | Торгова |
| Офіціанти | 4 | Торгова |
| Помічники офіціантів | 2 | Торгова |
| Бармен | 1 | Торгова |
| Сомельє | 1 | Торгова |
| Кальянщик | 1 | Торгова |
| Касир | 1 | Торгова |
| Повара | 7 | Виробнича |
| Прибиральниця | 1 | Технічна |
| Мийниці посуду | 2 | Технічна |
Табл.. 5 Працівники, необхідні для однієї нічної зміни
| Посада | Кількість | Група |
| Адміністратор | 1 | Торгова |
| Офіціанти | 2 | Торгова |
| Помічники офіціантів | 1 | Торгова |
| Бармен | 1 | Торгова |
| Касир | 1 | Торгова |
| Повара | 2 | Виробнича |
| Прибиральниця | 1 | Технічна |
| Мийниця посуду | 1 | Технічна |
Працівники працюють у наступному режимі:
· Адміністратори 2 зміни за добу: І з 9-00 до 21-00
ІІ з 21-00 до 9-00
· Офіціанти 2 зміни за добу: І з 11-00 до 23-00
ІІ з 23-00 до 11-00
· Помічники офіціантів 2 зміни за добу: І з 11-00 до 23-00
ІІ з 23-00 до 11-00
· Бармени 1 добу працюють, 2 відпочивають.
З 10-00 до 10-00
· Сомельє 1зміна на добу з 13-00 до останнього клієнта
· Кальянщик 1 зміна на добу 13-00 до останнього клієнта
· Касири1 добу працюють, 2 відпочивають.
З 10-00 до 10-00
· Повара 2 зміни за добу: І з 11-00 до 23-00
ІІ з 23-00 до 11-00
· Прибиральниці 2 зміни за добу: І з 8-00 до 20-00
ІІ з 20-00 до 8-00
· Мийниці посуду 2 зміни за добу: І з 8-00 до 20-00
ІІ з 20-00 до 8-00
Також на підприємстві постійно працюють у п’ятиденному робочому графіку:
- Директор ресторану
- Керуючий ресторану
- Бухгалтер
- Завідуюча складом
У змінному графіку:
- Охорона
Також зауважимо, що на даному підприємстві повністю відсутній менеджерський склад, функції якого виконують адміністратори. Останні заміняють менеджера з персоналу, бару, по госпчастині.
5. Резерви вдосконалення роботи досліджуваного підприємства
Отже, маючи теоретичні аспекти досліджуваної теми , характеристику досліджуваного підприємства, проаналізувавши роботу досліджуваного підприємства по визначеній темі курсової роботи, ми можемо знайти резерви вдосконалення роботи ресторану «Device-Cafe», тобто знайти різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем ефективності праці та відпочинку працівників торгової групи ресторану «Device-Cafe» в конкретний момент часу.
Розглянемо економічну ефективність удосконалювання режимів праці й відпочинку.
На підприємстві ресторанного господарства «Device-Cafe» робота працівників торгової групи характеризується нервовою напругою, фізичними зусиллями, прискореним темпом роботи.
Вивчення режиму праці й відпочинку показало, що регламентованих перервою пауз не використовується . З метою поліпшення зміни режимів праці й відпочинку пропонується ввести п'ятихвилинні перерви для відпочинку через щогодини роботи. Проведені після реалізації даного заходу дослідження показали, що рівень виконання роботи в працівників збільшився з 3 годин до 4,5 годин за зміну. Розрахуємо ріст продуктивності праці, обумовлений даним заходом: де Р и Р1 - фази максимальної працездатності, Кз - коефіцієнт приведення (рівний 0,2)
де П и П1 - фази максимальної працездатності,
Кз – коефіцієнт зведення (дорівнює 0,2)
;тобто продуктивність праці підвищиться на 7,5%
Через те, що на підприємстві останнім часом недостатня кількість працівників, резерви вдосконалення роботи підприємства і підвищення ефективності використання фонду робочого часу і відпочинку працівників ресторану «Device-Cafe» я можу визначити, як збільшення кількості персоналу до потрібного показника. Це стане можливо, якщо:
1. Проводити грамотну кадрову політику у відношенні наймання лінійного персоналу – намагатися уникати прийому на низові позиції співробітників з люмпенізованою мотивацією, яких на ресторанному ринку немало. Саме такі люди згодні працювати за менші гроші, аби не напружуватись.
2. Проводити грамотну політику в області управління персоналом, запроваджувати сучасні методи матеріального і не матеріального стимулювання. Така політика обов’язково повинна супроводжуватися широкою пропагандою серед лінійного персоналу корпоративних цінностей і командного духу. Кожен співробітник повинен розуміти, що працювати у цьому ресторані престижно, тоді він буде дорожити своїм місцем не лише з матеріальних міркувань.
3. Відстежувати ситуацію на ринку і пропонувати персоналу адекватну зарплату. Нагороджувати найкращих співробітників, надаючи тим самим усім іншим стимул для досягнення їхнього рівня. Підходити до стимулювання потрібно індивідуально.
4. Запровадити добре помірковану, яка працює з найменшими затратами та є найбільш ефективною систему підготовки кадрового резерву, наприклад проводити початкове навчання, поставлене на потік. Тільки у цьому випадку у ресторану завжди буде можливість швидко замінити співробітника, який звільнився.
5. Виправити результати некоректних управлінських рішень менеджерів середньої ланки, такі як особисті уподобання при розподілі серед своїх підлеглих завдань, обов’язків, а також матеріальних стимулів.
6. Не вводити незручний графік роботи.
7. Додержуватися трудового законодавства.
8. Створити можливість для лінійного персоналу можливість кар’єрного росту.
9. Адекватно відноситися до свого бізнесу: фінансування купівлі нового обладнання, інвентарю, посуди, уніформи, тощо.
6. Висновки і пропозиції
На будь якому підприємстві, а у сфері сервісу особливо, людський капітал є головною складовою економічного потенціалу. Від того, наскільки раціонально буде визначена необхідна кількість працівників за категоріями, професіями і кваліфікаційному рівню, буде залежати якість і строки виконання послуг для населення.
Планування трудових показників ґрунтується на даних планів виробництва і реалізації послуг, нормах та нормативах, які діють на підприємстві, враховує можливі зміни в кількості персоналу.
Розробка режиму праці й відпочинку заснована на вирішенні наступних питань:
- коли повинні призначатися перерви й скільки;
- якої тривалості повинна бути кожна; який зміст відпочинку.
Одне з основних питань встановлення раціональних режимів праці й відпочинку - це виявлення принципів їх розробки. Таких принципів три;
• задоволення потреби виробництва;
• забезпечення найбільшої працездатності людини;
• комбінація суспільних і особистих інтересів.
Режим роботи підприємства визначає кількість змін на добу, тривалість зміни в годинах, тривалість робочого тижня й загальний час роботи підприємства, цеху протягом календарного періоду (доба, місяць, квартал, рік). Виходячи із цього режими праці й відпочинку підрозділяються на змінні, добові, тижневі й річні.
Нормування праці – це основа її організації на підприємстві. Нормування праці – це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.
В основі розробки режиму праці та відпочинку на підприємстві ресторанного господарства лежить правильний розрахунок кількості потрібного персоналу. З цією метою я додала цей підрозділ до курсової роботи.
При розробці графіків роботи і відпочинку працівників підприємства необхідно врахувати і психологічні фактори для підвищення ефективності виробництва. Тут доречною є теорія пана Ф. Херцберга, який у 50х-60х рр. минулого сторіччя зробив висновок на основі проведених ним та його колегами дослідах.
Проте, надійність цих рекомендацій неочевидна, оскільки в концепції існуючої теорії режиму праці і відпочинку представлена ізольована діяльність підприємства, його робітників, і ігнорується вплив на їхню трудову діяльність групових цілей і цінностей, невраховані умови, які диктує ринок.
З цього випливає, що описана теоретична концепція режиму праці та відпочинку представляє собою практичний інтерес, проте її практичне застосування може викликати дискусію, і менеджерам – практикам на підприємствах ресторанного господарства доводиться розробляти власні індивідуальні графіки виходу на роботу персоналу, орієнтуючись на графік роботи підприємства і його економічні інтереси.
7. Список використаної літератури
1. Кодекс законів про працю України – К.: Видавничий дім «Скіф», 2007. – 112 с. (Серія: Кодекси і закони України)
2. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – 559с.
3. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Ніка – Центр, Ельга, 2004 – 216с.: іл..
4. Соціологія: Підручник / За ред. докт. соціол. наук, проф. В. М. Пічі. – 4-тє видання, виправлене. – Львів. «Магнолія 2006», 2008. – с. 278
5. Гарви, Майкл, Дизмор, Хезер, Дизмор, Ендрю Ресторанный бизнес для «чайников».: Пер. с англ.. – М.: ООО «И.Д. Видьямс», 2007. – 320 с.
6. Солдатенков Д. В. Ресторанный персонал: как избежать проблем / Д. В. Солдатенков – М.: ЗАО «Издательский дом «Ресторанные ведомости», 2005. – 192 с. – (Энциклопедия ресторатора)
7. Виноградова М. В., Панина З. И. Организация и планирование деятельности предприятий сферы сервиса: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорація «Дашков и Ко», 2005. – 464с.
8. Платонов Ю. П. Психологические феномены поведения персонала в группах и организациях. В 2-х т.: Т.1 – Спб.: Речь, 2007. – 416 с.