Зміст
1. Система ЗЗГ виробничих та комерційних структур з органами державної влади 2
2. Лобіювання як механізм впливу на прийняття рішень державними закладами 6
3. Зв’язки з закладами судової влади та їх роль в економічній діяльності 11
4. Зв’язки з громадськістю законодавчої влади та їх вплив на якість законів. 13
5. Прямий і зворотній зв'язок органів виконавчої влади з громадянським суспільством. 15
Список використаних джерел. 19
Найбільшого поширення процес паблік рілейшнз набув у другій половині XX ст. Кінець XX ст. характеризувався в економічно розвинутих країнах зростанням добробуту споживачів, відтак добробут суспільства стає головною метою та умовою успішного ведення бізнесу. Позитивне ставлення громадськості до окремих фірм відображається навіть у балансових звітах цих фірм. Паблік рілейшнз формується у 70-х pp. XX ст. в самостійну функцію менеджменту, популярності набуває думка деяких спеціалістів про те, що рекламу теж можна розглядати як складову частину_паблік рілейшнз [2, c. 45].
Один з практиків сучасного паблік рілейшнз С. Блек пропонує такий перелік завдань спеціалістів у цій галузі:
• консультування підприємців щодо законів поведінки людини;
• виявлення можливих тенденцій та прогнозування їхніх наслідків;
• вивчення суспільної думки, громадських очікувань та рекомендація необхідних заходів для формування цієї думки й задоволення суспільних сподівань;
• установлення та підтримування двостороннього спілкування, що базується на правді та повній інформованості;
• запобігання конфліктам та непорозумінням або припинення таких;
• сприяння формуванню взаємної поваги та соціальної відповідальності;
• гармонізація особистих та суспільних інтересів;
• сприяння формуванню доброзичливих відносин з персоналом, постачальниками та споживачами;
• поліпшення виробничих відносин;
• залучення кваліфікованих робітників та зменшення плинності кадрів;
• збільшення прибутковості;
• рекламування товарів та послуг;
• створення громадського іміджу.
(На думку проф. С. Блека, термін «паблік рілейшнз» включає такі основні напрямки (тобто те, що входить у сферу діяльності так званих піарменів — спеціалістів щодо роботи з громадськістю):
піармен — від перших літер слів «public» (пі) та «relations» (ар).
суспільна думка,
суспільні відносини,
Урядові відносини,
життя громади,
промислові відносини,
фінансові відносини,
міжнародні відносини,
споживчі відносини,
дослідження та статистика,
відносини із засобами масової інформації.
То що ж таке паблік рілейшнз?
Існує безліч визначень. Ось деякі з них:
«Заплановані тривалі зусилля, спрямовані на створення та підтримку доброзичливих відносин та взаєморозуміння між організацією (підприємством) та громадськістю»;
«Мистецтво та наука аналізу тенденцій, прогнозування їхніх наслідків, видача рекомендацій керівництву організацій (підприємств) та перетворення в життя програми дій в інтересах як організацій (підприємств), так і громадськості»;
«Одна з функцій управління, яка сприяє встановленню та підтримуванню спілкування, взаєморозуміння, доброзичливості та співпраці між організацією (підприємством) та громадськістю»;
«Мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, що базується на правді та повній поінформованості всіх учасників».
Важливими складовими програм з паблік рілейшнз є створення атмосфери довіри та використання єдиної стратегії щодо організації такої роботи.
Громадськістю вважається суспільство, тобто споживачі, працівники самого підприємства, місцеві жителі, партнери, фінансові організації, державні установи, профспілкові та інші галузеві об'єднання тощо. Паблік рілейшнз має на меті просування підприємств, організацій або окремих осіб серед цільових груп громадськості. За сучасних умов усе частіше до цільових аудиторій відносять групи впливу, групи лідерів, професійні асоціації та ширші кола громадськості, ніж раніше [5, с. 33].
У рамках marketingcommunicatioti піармени, розробляючи програму з паблік рілейшнз, передовсім повинні проаналізувати стосунки, які склалися між підприємством та громадськістю, з'ясувати думки та оцінки щодо підприємства (як усередині підприємства, так і поза ним), оцінити політику підприємства та його дії, що впливають на ці оцінки, а також розробити та застосувати різні форми стратегії з паблік рілейшнз.
До сфери діяльності піарменів належить створення популярності (пабліситі) підприємства та системи лобіювання його інтересів як у колективі самого підприємства, так і в широких колах громадськості.
Наприклад, популярність (пабліситі) досягається здійсненням комплексу таких заходів:
• презентація підприємства (або його нового продукту з погляду суспільної значущості такого);
• вручення призів, нагород тощо;
• оприлюднення показників роботи підприємства та його прибутків;
• показ мод;
• спонсорування;
• повідомлення про залучення на підприємство якогось відомого спеціаліста;
• виступи представників підприємства на різного роду заходах для широкого загалу;
• повідомлення про поглинання великим підприємством кількох дрібніших тощо.
Лобіювання — це намагання переконати державних чиновників або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів (підприємство, організація, конкретна особа).
Просування використовується як з метою поліпшення позиції товарів на ринках продажу товарів, так і для зміцнення репутації підприємства. Для цього влаштовуються вечірки для журналістів, ювілеї, презентації, спонсорування підприємством якихось популярних заходів тощо. Метою такої діяльності є:
• справляння впливу на людей, які формують ставлення споживачів до підприємства та його продукції;
• надання корисних порад та демонстрування оптимальних варіантів використання товарів підприємства;
• завоювання авторитету, запобігання появі підробок, ознайомлення з персоналом підприємства;
• сприяння в розпізнаванні марки товару через проведення виставок, демонстрацій, лекцій, консультацій;
• роз'яснення спеціальних цін та умов продажу, різноманітності асортименту товарів підприємства, соціальної ролі нового товару;
• Демонстрування суміжних (споріднених) товарів тощо.
Виступаючи перед аудиторією, піармени репрезентують своє Підприємство (організацію, особу) на різних громадських заходах. Вони організують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбачені програмою запитання, а й На ті, що часто повторюються на таких зустрічах, а також намагаються передбачити провокаційні запитання, котрі можуть виникнути в ході контакту. Піармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в засобах масової інформації повідомлень про підприємство (організацію, особу).
Саме він готує до друку інформаційні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, матеріали виставок, аудіовізуальні матеріали про підприємство (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опитуваннях громадян, які проводяться піарменами в місцях проведення різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на підприємствах (організаціях) тощо [2, с. 37].
Отже, в паблік рілейшнз немає нічого таємничого. Це невід'ємна складова ефективного менеджменту будь-якої організаційної форми діяльності. Але вона потребує підготовки та досвіду, здорового глузду та вміння прикладати теорію до практики.
На думку фахівців із паблік рілейшнз, філософія роботи з громадськістю надає засадного значення двостороннім відносинам. Брак спілкування породжує безліч непорозумінь. Поліпшення каналів спілкування, розробка нових способів створення двостороннього потоку інформації та взаєморозуміння є головним завданням будь-якої програми з паблік рілейшнз. Саме браком взаєморозуміння «верхів» і «низів» значною мірою пояснюються ті складності, які ми маємо зараз в Україні: пересічні громадяни бачать тільки те, що їхнє становище погіршується мало не щодня, але не знають ні урядових планів, ні програм, а головне, не знають, як ці плани і програми виконуються, хто несе за них конкретну відповідальність і яку саме.
Безпосереднє лобіювання – перша, серцевинна складова діяльності лобіста. Він контактує із законодавцями, які можуть підтримати або «завалити» законопроект чи запропоновану постанову. Безпосереднє лобіювання – це процес прямого захисту інтересів організації, яку представляє лобіст, від тиску на законодавців.
Таке спілкування із законодавцями передбачає надання їм офіційних даних про організацію-клієнта, її інтереси і наслідки, що можуть виникнути в тій сфері, - де вона діє, якщо буде прийнято або не прийнято певний закон чи постанову. Серед законодавців, з якими безпосередньо контактує лобіст, на особливу увагу заслуговує представник виборчого округу, де розташована організація, інтереси якої захищає лобіст. Адже це саме та територія, де мешкають і працюють виборці, які обрали даного сенатора, конгресмена (депутата). Захищаючи інтереси організації, лобіст захищає й інтереси виборців [4, с. 56].
Лобіст повинен особисто знати представника своїх виборців, постійно з ним спілкуватися, допомагати йому, надавати додаткову інформацію про стан справ у його окрузі. Це зовсім не означає, що лобіст не повинен безпосередньо й активно спілкуватися з іншими законодавцями. Чим більше він буде знати їх особисто, чим міцніші ділові відносини матиме з ними, чим ширше буде володіти інформацією про справи в їх виборчих округах, про тих, хто їх активно там підтримує або, навпаки, критикує, тим більше шансів на успіх у процесі лобіювання.