Одним з основних критеріїв, для оцінки процесів управління, є час. Якщо припустити, що деякий управляючий вузол ОІС компетентний у питаннях, які йому доводиться вирішувати, то на якість прийнятих рішень впливає часовий інтервал, протягом якого рішення повинне бути прийняте. Наприклад, якщо деякий вузол ОІС витрачає на взаємодію з кожним з підлеглих йому вузлів час
, то за фіксований часовий відрізок (наприклад, робочий день) він може якісно керувати тільки підлеглими.Очевидно, що якщо ОІС припускає наявність
підлеглих, причому , то даний управляючий вузол може перетворитися в «вузьке місце» системи, що пов'язане зі змушеним скороченням часу на прийняття рішень та може позначитися на їхній якості.Тимчасові витрати, отримані з аналізу процесів функціонування ОІС, дозволяють точніше класифікувати елементи системи на управляючі і виконавчі й виділити вузли безпосередньо відповідальні за виконання завдань, поставлених перед всією системою.
Іншим критерієм для оцінки реалізації процесів управління може служити кількість завдань, вирішених у системі управління і їх розподілення по вузлах. Дані про тимчасові витрати й кількість вирішених завдань можуть бути отримані після вивчення процесів функціонування системи (передбачуваних або реально сформованих). Найбільш точним, хоча й більш трудомістким, способом їхньої оцінки є побудова імітаційної моделі роботи ОІС, що відображує процеси прийняття рішень, відпрацьовування управляючих впливів обміну інформацією.
Вихідними даними для методики аналізу процесів управління є:
1) організаційна структура досліджуваної системи. Являє собою неорієнтований граф, вершинами якого є керівники й підлеглі, окремі підрозділи й організації. Ступінь деталізації визначається глибиною проведеного дослідження. Ребра графа відбивають ієрархічну співпідпорядкованість вузлів ОС, де часто реалізуються відносини «начальник-підлеглий».
2) інформаційна структура (ІС). Це орієнтований граф, вершини якого однозначно відповідають вузлам ОС, а дуги являють собою можливі канали між вузлами, по яких може передаватися інформація (у тому числі управляюча). Слід зазначити, що об'єднання ОС і ІС дає організаційно-інформаційну структуру.
Алгоритми виконання проектів являють собою переліки управляючих завдань, розв'язуваних у даній системі. Вони зав'язані в орієнтовані графи, що відбивають необхідну послідовність виконання завдань у даної ОІС. Вершинами графа є розв'язувані завдання, дуги відбивають послідовність їхнього виконання. Звичайно, виконання наступного завдання може початися тільки тоді, коли будуть завершені всі попередні. За допомогою моделювання можна збирати наступну результативну статистику по вузлах і окремих завданнях:
- кількість завдань, ініційованих вузлом;
- кількість завдань, у яких вузол брав участь як управляючий;
- кількість завдань, у яких вузол брав участь як остаточний («останній», «нижній») виконавець;
- середня довжина черги, складеної із завдань, відкладених через зайнятість вузла;
- сумарні витрати часу, пов'язані з управлінням (сума тимчасових витрат на ПУВ), на функціонування (сума часів функціонування, ПО, ПТ), втрати часу на ОП, ОО, загальний час роботи вузла;
- середній час рішення завдання;
- довжина ланцюга управління - кількість вузлів, що брали участь у рішенні завдання.
На основі отриманої статистики виконується розрахунок наступних показників:
1. Норма керованості
- кількість підлеглих вузлів з якими керуючий вузол працював протягом фіксованого (календарного) періоду часу . ,де
- час взаємодії даного керуючого вузла з -м підлеглим;2. Доля функцій управління для вузла:
,0≤ Dy ≤1, чим більше Dy, тим більше доля функції управління.
де
- час, витрачений вузлом на управління (вироблення наказів); - загальний(календарний) час роботи вузла (управління плюс виконання);3. Самостійність вузла:
S>1 – вузол виконує більше управляючих функцій, ніж виконавчих.
S<1 - вузол виконує більше виконавчих функцій, ніж управляючих.
S=1 - вузол виконує в однаковій мірі виконавчі та управляючі функції.
де
- час, витрачений вузлом на виконання (виконання чужих наказів);4. Ініціативність вузла:
,0≤ І ≤1, чим більше І, тим більше ініціативність вузла.
де
- кількість завдань, у яких вузол виступав одночасно як ініціатор і управляючий; - сумарна кількість завдань, у яких вузол брав участь як управляючий і виконавець;5. Рівень складності управління:
,0≤ Р ≤1, чим більше Р, тим більше рівень складності управління вузла.
де
- сумарний час, витрачений на управління й виконання;6. Ступінь навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом:
,0≤ Zi ≤1, чим більше Z, тим більше навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом.
де
- час, витрачений управляючим вузлом на управління -м підлеглим вузлом;7. Напруженість управління:
,0≤ Mi ≤1, чим більше Mi, тим більше напруженість управління.
де
- кількість управляючих впливів ініційованих управляючим вузлом на -й підлеглий вузол.Аналіз статистики по окремих завданнях і отриманих значеннях показників дозволяє оцінити дійсну картину розподілу управлінських і виконавських навантажень по вузлах і рівням ОС, її «вузькі місця», що може сприяти прийняттю коректних рішень по реформуванню організаційної ієрархії, перерозподілу повноважень вузлів, зміні принципів і правил функціонування, а значить буде сприяти підвищенню якості роботи соціотехнічної системи.
3.3.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників
Охорона праці - це система правових соціально економічних, організаційно технічних санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
При роботі з приладами і з інструментами, такими як персональний комп'ютер, виявляється дія на організм людини багатьох різних чинників залежно від середовища.
Робота ПЕВМ пов'язана з присутністю на робочому місці людини - оператора, тому питання охорони праці розглядатимуться з погляду забезпечення безпечних умов праці і умов праці, що зберігають здоров'я оператора, користувача.
Розробка проекту проводилася в офісі ПО використовується в приміщеннях, площею 20 кв.м.
При роботі в приміщенні по виробництву ПО слід виділити наступні шкідливі і небезпечні чинники:
1. При недостатній освітленості робочої зони може виникнути швидка стомлюваність або головний біль. Збереження зору людини, стан його центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення (яскравості і блеськості джерел світла). Від освітлення залежать також продуктивність праці і точність виконуваних операцій. Природне і штучне освітлення нормується СНіП II-4-79 залежно від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкту відмінності, розряду і підрозряду зорової роботи
2. Висока температура повітря негативно позначається на функціональному стані людини тому необхідно створювати теплові комфортні умови постійно. Нормальне функціональний і тепловий стани організму без напруги реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту і є передумовою збереження високого рівня працездатності. На стан людини роблять вплив мікрокліматичні параметри.