• який рівень і масштаб новизни інноваційного проекту, його складових частин, чи ґрунтується він на інтелектуальному продукті чи на захищеній патентами інтелектуальній власності;
• наскільки перспективними є закладені в проект технології й технічні засоби;
• на який ринок (зовнішній чи внутрішній) розрахована нова продукція.
Зазвичай, для здійснення такого оцінювання інновацію характеризують за кількома істотними параметрами, які цікавлять їхніх користувачів. Всі інші параметри повинні бути в межах наявних стандартів, тобто слугувати обмежувачами в їхньому оцінюванні.
Економічне оцінювання охоплює систему показників, які відображають відношення результатів і витрат кожного учасника інновації. Вихідними даними для їхнього визначення є ринкова потреба в інновації (обсяг її продажу протягом розрахункового періоду), прогнозна ціна інновації (з урахуванням видатків, рівня інфляції, позичкового відсотка, рівня прибутковості) і величина реальних грошових потоків, що визначається сумою поточних витрат, інвестицій, виторгом від продажу тощо.
Загальним принципом оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їхнє розроблення, виробництво та споживання. Обсяг ефекту від реалізації інновацій визначається їхньою очікуваною ефективністю, яка виявляється у таких сенсах:
• у продуктивному - поліпшенням якості продукції і розширенням її асортименту;
• у технологічному - підвищенням продуктивності і поліпшенням умов праці;
• у функціональному - підвищенням ефективності управління;
• у соціальному - поліпшенням якості життя.
Ефект від застосування нововведень на рівні конкретного підприємства завжди буде вимірятися економічними показниками, зокрема, обсягом збільшення прибутку, отриманого шляхом економії від зниження собівартості і збільшення виторгу від зростання обсягу реалізації інноваційної продукції завдяки її новій якості.
В економічних розрахунках використовують різні показники економічної ефективності інноваційної діяльності, які поділяють за:
• місцем отримання: локальні, регіональні, галузеві і загальнодержавні;
• метою визначення: абсолютні та порівняльні;
• ступенем збільшення: одноразові й мультиплікаційні;
• часом урахування результатів і витрат: за розрахунковий період і за рік.
Вибір методу оцінювання ефективності інновацій залежить від об'єктів, якими можуть бути різні типи інновацій:
• засоби і знаряддя праці (нові, реконструйовані, модернізовані);
• предмети праці (сировина, паливо, матеріали, енергія);
• предмети кінцевого споживання;
• технологічні процеси;
• методи організації виробництва, праці та управління;
• інноваційний проект.
Ресурсне оцінювання здійснюють з метою визначення впливу інновації на обсяги споживання певного виду ресурсу і подолання проблеми його обмеженості (важлива у разі використання дефіцитних чи непоновлюваних ресурсів, особливо тих, які імпортують); визначають її показниками підвищення ефективності їхнього використання (наприклад, підвищення ефективності застосування трудових ресурсів - зростанням продуктивності праці; технічних ресурсів - зростанням фондовіддачі тощо).
Соціальне оцінювання полягає у визначенні внеску інновації у поліпшення якості життя працівників конкретного підприємства. При цьому варто мати на увазі, що успішна реалізація інноваційних проектів пов'язана з отриманням соціального ефекту не тільки на рівні кожного конкретного підприємства, але і на рівні суспільства.
Екологічне оцінювання враховує вплив інновації на вирішення проблем охорони довкілля, що особливо важливо під час реалізації інноваційних проектів, які можуть змінювати рівень екологічної безпеки території.
Тому в теорії інновацій, окрім економічного ефекту від запровадження інновацій (кількісний аналіз), виокремлюють якісні показники, зокрема посилення позицій бренду та зростання компетенції підприємства в процесі розроблення та запровадження інновацій, покращення екосистеми (взаємодії підприємства із навколишнім середовищем), нарощування запасу знань, зростання життєздатності підприємства з акцентом на те, що інновацій мають великий вплив на працівників (насамперед на працівників підприємства, яке впроваджує інновації). Тому загальний ефект від реалізації інноваційних проектів доцільно аналізувати і визначати як соціально-економічний ефект із врахуванням гарантування екологічної безпеки.
Висновок
Отже, ефективність інновацій - це величина, що визначається конкретною здатністю інновацій зберегти певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів із розрахунку на одиницю створених продуктів, технічних систем, структур. Ефективність інноваційної діяльності виявляється на мікроекономічному та макроекономічному рівнях. Процес комплексної оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства передбачає її здійснення за чотирма етапами. Ефект від застосування нововведень є складним поняттям, його потрібно розглядати як соціально-економічний ефект із врахуванням гарантування екологічної безпеки.
Література
1.Бузько І.Р. Стратегічне управління інноваціями та інноваційна діяльність підприєм ства : монографія / І.Р. Бузько, О.В. Вартанова, Г.О. Голубченко. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля,2002.-176с.
2.Гохберг Ю.О. Управління нововведеннями на підприємствах: розвиток сумісних під приємств, інвестиційно-інноваційних процесів та вільні економічні зони : навч. посібн. - До нецьк, 2001. - 237 с
3.Друкер П. Задачи менеджмента в ХХI веке. - М. : ООО "И.Д. Вильямс", 2006. - 235 с.
4.Крылов Э.И. Система плановых и контрольно-аналитических показателей эффективности инноваций. Экономическое содержание и методика расчета. - СПб.: СПб ГУАП, 2004.-24 с.
5.Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 608 с.
6.Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом : монографія. - К., 2002. - 472 с.
7.Райзберг Б.А. Экономика и управление. - М., 2005. - 284 с.
8.Хомутский Д. Оценка эффективности инноваций // Управление компанией. - 2006. -№2.-С. 34-37.
9.Эндрю Дж.П. Возврат на инновации. Практическое руководство по управлению инновациями в бизнесе. − М.: Изд-во "Гревцов Паблишер", 2008. − 324 с.