III. Розробляється модель нового бізнесу. Відбувається те, що перепроектувало поточного бізнесу - прямій реінжиніринг.
Для створення моделі оновленого бізнесу здійснюються наступні дії:
1)Перепроектуються вибрані господарські процеси. Створюються ефективніші робочі процедури (завдання, з яких складаються бізнес-процеси). Визначаються технології (зокрема інформаційні) і способи їх застосування;
2)Формуються нові функції персоналу. Переробляються посадові інструкції, визначається оптимальна система мотивації, організовуються робочі команди, розробляються програми підготовки і перепідготовки фахівців;
3)Створюються інформаційні системи, необхідні для здійснення реінжинірингу: визначається устаткування і програмне забезпечення, формується спеціалізована інформаційна система бізнесу. Необхідний для реінжинірингу рівень інформаційного забезпечення припускає, що інформація повинна бути доступна кожному учасникові проекту ре інжинірингу в будь-якій точці ділової одиниці, можливо, одночасно в різних місцях вона однозначно інтерпретується;
4)Проводиться тестування нової моделі - її попереднє застосування в обмеженому масштабі.
IV.Впровадження моделі нового бізнесу в господарську реальність фірми. Всі елементи нової моделі бізнесу утілюються на практиці. Тут важливе уміле стикування і перехід від старих процесів до нових, так, щоб виконавці процесів не відчували дисгармонії робочої обстановки і не переживали стан робочого стресу. Еластичність переходу багато в чому визначається ступенем ретельності підготовчих робіт.
2. Особливості проведення реінжинірингу
2.1 Сфера послуг як сфера проведення реінжинірингу
У вітчизняних публікаціях по реінжинірингу можна зустріти точку зору, що реінжиніринг застосовний лише в крупних господарських структурах, банківських і фінансових інститутах. Таке трактування помилкове. Практика показує, що «реінжиніринг успішно проводиться у вельми малих компаніях» або невеликих підрозділах крупних корпорацій (центрах «Прибутків і збитків», «центрах відповідальності»). У сфері послуг абсолютно переважають малі і середні підприємства. Власники таких підприємств, маючи, як правило, мережу невеликих ательє, салонів і т.п. структур, стикаються з відсутністю персоніфікованої інформації про клієнтуру і персонал, проблемою неврахованої виручки і істотними втратами у витратних матеріалах. Тим часом, справжній господар повинен знати все, що відбувається з його власністю.
Управлінська інформація, що формується у господарюючих суб'єктів, як правило, не структурована, не систематизувався, не накопичується в базах даних, отже, відсутня інформація для аналізу. Відсутність такої інформації не дозволяє оптимізувати цінову і маркетингову політику в умовах сезонних коливань попиту, яким схильна сфера сервісу.
Оперативна інформація охоплює, як правило, лише грошовий потік, що формується касовим методом. Недостатній контроль матеріальних потоків є обов'язковою умовою прямих збитків, з одного боку, а, з іншого боку, робить неможливим формування оптимальних запасів товарно-матеріальних цінностей. Крім того, підприємства малого бізнесу не можуть дозволити собі містити в штаті висококваліфікований персонал у всіх ланках адміністративно-управлінської структури; як правило, практикується багатофункціональність і взаємозамінюваність співробітників.
Таким чином, актуальність кардинального вдосконалення внутрішньофірмового управління у сфері послуг викликана не стільки необхідністю того, що перепроектувало бізнес-процесів у напрямі клієнтів, скільки необхідністю вдосконалення інформаційної підтримки управління.
У плані практичних рекомендацій по реінжинірингу для підприємств сфери послуг слід зазначити, що реалізовувати його необхідно з обов'язковим вдосконаленням інформаційних технологій, ліквідовуючи неадекватний часу ручний спосіб формування баз даних і внаслідок цього неефективну інформаційну підтримку управління. Характерний, що в цьому секторі економіки практично відсутній «старий» багаж у вигляді різнорідної застарілої обчислювальної техніки, що використовує рідкісні операційні системи і розрізнені програми, які «викинути» жалко, а довести до сучасного рівня дорожче, ніж купити нові. До того ж малий масштаб господарюючих суб'єктів не зажадає дорогого устаткування і програмного забезпечення, високої стартової кваліфікації персоналу, необхідної для реалізації серйозних інформаційних проектів.
Таким чином, сфера послуг є обширним полем діяльності в плані внутрішньофірмових змін і може виявитися вельми цікавим полігоном для реінжинірингу:
по-перше, в цій сфері існують численні управлінські проблеми, зокрема, створення інформаційної підтримки управління, які неможливо вирішити на колишній організаційній, технічній і технологічній основах;
по-друге, на підприємствах сфери послуг не виникає необхідність в непомірних інвестиціях, реалізувати реінжиніринг тут можна малими засобами і на базі наявних вітчизняних розробок;
по-третє, розподіл праці в цій сфері історично був обмежений природою послуги і конкретною спрямованістю на клієнта; отже, перепроектувало господарської діяльності на бізнес-процес, орієнтований на клієнта, в умовах сфери послуг не супроводжується корінною ломкою управлінської структури і свідомості менеджерів;
по-четверте, в умовах метизації господарських структур у сфері послуг в процесі реінжинірингу потрібно буде вирішити ряд організаційних проблем, пов'язаних з розподіленими базами даних і необхідністю консолідації інформаційних потоків, проте ці проблеми також можуть бути вирішені простими технічними засобами;
по-п'яте, в результаті здійснених перетворень по роздержавленню і демонополізації в цій сфері відсутні громіздкі пірамідальні структури управління з могутнім апаратом, якому в результаті реінжинірингу загрожує істотне скорочення; отже, реінжиніринг у сфері послуг реалізовується з меншими соціальними потрясіннями і не супроводжуватиметься вивільненням критичної маси зайнятого населення; безболісність реінжинірингу можна розглядати як важливий чинник успіху таких внутрішньогосподарчих змін, що вельми актуально через невтішну світову статистику;
по-шосте, не будучи великомасштабним в кожній конкретній господарській ланці, реінжиніринг у сфері послуг в цілому може дати вельми відчутні результати в економічному, фінансовому, статистичному, соціальному, обліковий-аналітичному планах.
2.2 Застосування інноваційних технологій
Можна виділити два способи впливу ІТ на діяльність організацій:
застосування методів ІТ для аналізу і конструювання бізнес-процесів, наприклад, об'єктно-орієнтоване моделювання;
поява нових бізнес-процесів, що дозволили корінним чином змінити базові правила роботи організацій (табл. 1).
Таблиця 1 - Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правил роботи компаній
| Колишнє правило | Інновація | Нове правило |
| Інформація може з'являтися в один час в одному місці | Розподілена база даних | Інформація може з'являтися одночасно в тих місцях, де вона необхідна |
| Складну роботу можуть виконувати тільки експерти | Експертні системи | Роботу експерта може виконувати фахівець із загальних питань |
| Необхідно вибирати між централізацією і децентралізацією бізнесу. | Телекомунікаційні мережі | Бізнес може користуватися перевагами централізації і децентралізації одночасно |
| Всі рішення ухвалюють менеджери | Засоби підтримки рішень (доступ до бази даних, засоби моделювання і т.д.) | Ухвалення рішень стає частиною роботи кожного співробітника(ієрархічне ухвалення рішень) |
| Для отримання, зберігання, пошуку і передачі інформації потрібний офіс | Безпровідний зв'язок і переносимі комп'ютери. | Співробітники можуть посилати і отримувати інформацію з того місця, де вони знаходяться |
| Кращий контакт з потенційним покупцем - особистий контакт з потенційними покупцем | Інтерактивний відеодиск | Кращий контакт з потенційним покупцем - ефективний контакт |
| Щоб знайти деякий об'єкт необхідно знати, де він | Автоматичне індексування і відстежування | Об'єкти самі інформують про своє місцезнаходження |
| Плани робіт переглядаються і коректуються періодично | Високопродуктивні комп'ютери | Плани робіт переглядаються і коректуються оперативно, в міру необхідності |
Почати реінжиніринг необхідно з вибору найбільш відповідної методології опису (або моделювання) бізнес-процесів. Найбільш простими (але часом вельми ефективними, особливо на початковому етапі реінжинірингу) є:
1.Блок-схема бізнес-процесу, що складається з прямокутників (що позначають дії), ромбів (що позначають ухвалення рішення) і стрілок, що сполучають ці елементи між собою і один з одним;
2.Словесний опис бізнес-процесу, що відповідає на питання що, хто, де, як, навіщо і чому, а також які витрати часу і грошових коштів на ухвалення рішень, очікування і здійснення дій у бізнес-процесі.
На жаль, окрім безперечних достоїнств - простоти і очевидності - ця методологія є недостатньо наочній і зручній для визначення ефективності реалізації бізнес-процесу. Тому були розроблені ряд ефективніших методологій, найбільш поширеними з яких є наступні:
Методологія структурного аналізу і проектування (SASD). Ця методологія заснована на класичній і вельми успішній методології структурного проектування програмного забезпечення і інформаційних систем. Оскільки в розробці прикладних програм і ІС доводиться постійно мати справу з різними інформаційними процесами, то недивно, що розроблені для цього методології виявилися цілком застосовними і для моделювання бізнес-процесів.