Основні положення інноваційного менеджменту та реструктуризації
Питання №3. Назвіть цикли інноваційного менеджменту
Інновація — це використовування в суспільній діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних відносинах, науці, культурі, освіті і т. д.) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, направлених на вдосконалення соціально-економічної діяльності.
Інноваційний процес (ІП) — це послідовний ланцюг подій, в ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги і розповсюджується в господарській практиці і суспільній діяльності.
На відміну від науково-технічного прогресу (НТП) інноваційний процес не завершується упровадженням нової технології і появою нового продукту на ринку. Цей процес не уривається і після залучення, бо у міру розповсюдження (дифузії) новина удосконалюється, стає ефективнішою, придбає нові споживницькі властивості.
Основа ІП — процес створення і освоєння нових технологій, вимагаючий, як правило, фундаментальних досліджень, направлених на отримання нових знань про розвиток природи і суспільства безвідносно до їх конкретного використовування. Фундаментальні дослідження діляться на теоретичні і пошукові (цілеспрямовані). Модель ІП має циклічний характер, складається з окремих ланок (самостійних процесів) і матеріалізується у функціональні організаційні структури. Економічна і технологічна дія ІП на суспільну діяльність виявляється в збільшенні економічного і науково-технічного потенціалу держави, підвищенні технологічного рівня всіх ланок ІП.
У узагальненому вигляді модель ІП можна записати так:
ФЕ → ПІ→ РПр → Ос → ПП → М → Сб,
де ФЕ — фундаментальні дослідження; ПІ — прикладні дослідження; РПр — розробка і проектування; Ос — освоєння; ПП — промислове виробництво; М — маркетинг; Сб — збут.
Фундаментальні дослідження — початкова стадія ІП, насичена науковими дослідженнями. Проте кожен подальший елемент циклу також вимагає наукових і прикладних досліджень. Кількість і якість інформації убувають від фундаментальних досліджень до промислового виробництва. Дослідницька діяльність замінюється досвідом, навиками, стандартними прийомами, що носять часто суб'єктивний характер.
Світовий досвід показує, що тільки окремі фундаментальні дослідження утілюються в розробку, проектування і промислове виробництво. До 90 % тих фундаментальних досліджень мають негативний результат. З 10 % що залишилися не всі мають практичний вихід. Основною метою фундаментальних досліджень є пізнання і розвиток ІП, вивчення теорії питання. Прикладні дослідження мають іншу спрямованість — це упредметнені знання, використовувані в різних технологіях, в результаті яких створюються нові машини, устаткування і системи. Прикладні дослідження плавно переходять в розробку і проектування, далі — в освоєння і промислове виробництво. Фази маркетингу і збуту, пов'язані з комерційною реалізацією результатів ІП.
Таким чином, інноваційний менеджер в процесі своєї діяльності вникає в різні фази ІП і з урахуванням цього створює свою управлінську стратегію.
Питання №18. Які основні чинники повинна враховувати загальна мета організації?
Стратегічне планування вимагає проведення численних об'ємних досліджень і засноване на зборі і аналізі даних середовища, що переробляється. Це дозволяє постійно контролювати ринок, де обстановка змінюється стрімко. Стратегію розробляють так, щоб її можна було замінити іншою. Розробка стратегії починається з чіткого формулювання загальної мети організації, зрозумілої кожному її співробітнику. Загальна мета повинна враховувати такі основні чинники:
• основний напрям діяльності організації;
• робочі принципи в зовнішньому середовищі (принципи торгівлі, відношення до споживача, ведення ділових зв'язків);
• культуру організації, її традиції, робочий клімат.
Після постановки загальної мети її конкретизують:
1) у поточному році добитися рівня чистого прибутку в сумі 5 млн. грн;
2) довести об'єм продажів продукції до 50 тис. шт.;
3) добитися середнього годинного вироблення на одного робітника 10 одиниць продукції;
4) понизити частку позикового капіталу і збільшити розмір оборотного капіталу;
5) упровадити нові технології;
6) відкрити представництво фірми в певному регіоні;
7) як соціальна допомога виділити кошти на устаткування лікарні.
Цілі можуть бути довгостроковими — до 10 років, середньостроковими — до 5 років і короткостроковими — до одного року. Цілі не повинні заперечувати одна однієї і уточнюються з урахуванням можливих змін. При цьому виявляються чинники, загрозливі позиціям фірми, і чинники, що сприяють її діяльності.
Питання №33. Перерахуйте складові технологічного процесу
Технологія в широкому значенні вивчає явища і прийоми, пов'язані з отриманням нових знань про процеси обробки (переробки) різних середовищ. Спільність підходів до предметів дослідження в технології зумовлює і розширення видів оброблюваних середовищ. До таких середовищ стали відносити не тільки матеріальні ресурси — метал, пластмаси, скло, хімічні речовини, рослинну продукцію, засоби інформації, устаткування і т. п., але і нематеріальні ресурси — інформацію, управління, фінансові послуги, видовища, проектні і наукові розробки і ін.
У науковому значенні технологія повинна виявляти основні закономірності (фізичні і хімічні, соціальні і комерційні, політичні, економічні і т. п.) по перетворенню середовищ, що переробляються, з одного вигляду в іншій з метою практичного використання.
Технологією також називають операції по здобичі, переробці, транспортуванню, складуванню, заощадженню, передачі прав володіння, продажу і інші, є підсистемами загальної системи виробничого процесу.
Звичайно в практичній діяльності технологія розглядається в конкретному застосуванні до тієї або іншої галузі виробництва. В зв'язку з цим розрізняють технології проектування і конструювання, дослідження, обробки інформації, друкування грошей, банківської справи, просування до влади, будівництва, механічної обробки і ін.
Сукупність, порядок і характеристики технологічних операцій складають технологічний процес, направлений на якісну зміну оброблюваного середовища, її форми, будови і споживацьких властивостей. Це найзагальніший зміст поняття "технологія" і матимемо на увазі його при подальшому розгляді функцій інноваційного менеджменту. Крім того, кожну з безлічі технологій можна вважати виробничою, оскільки будь-яка з них призначена для виробництва нової якості початкового середовища або матеріалу.
Залежно від спеціалізації підприємства (фірми) як організованої форми виробничого процесу відносно пріоритетів розрізняють технології головні, або основні, і забезпечуючі, або допоміжні. З розвитком науки і техніка всі технології безперервно обновляються і розвиваються. Простежуються три основні напрями розвитку сучасних виробничих технологій:
• перехід від дискретних (циклічних) технологій до безперервних (потоковим) виробничих процесів як найбільш ефективним;
• упровадження замкнутих (безвідходних) технологічних циклів у складі виробництва як найбільш екологічно нейтральних;
• підвищення наукоємкості високих і новітніх технологій як найпріоритетніших в бізнесі.
Кінцевим результатом виробничої діяльності є вироблені продукти, роботи, послуги. Саме технологія забезпечує той або інший попит на результати виробництва.
Питання № 48. Назвіть основні виробничі технології хімічної промисловості
Хімічна промисловість є конгломератом підприємств і виробництв, що застосовують в основному хімічні технології переробки середовищ і випускаючих кінцеві і проміжні хімічні продукти. Розвиток цієї галузі створює базу для упровадження цих технологій в суспільне виробництво, сприяє економії дефіцитних матеріалів в інших галузях, здешевлює і підвищує якість виробів, що забезпечує підвищення споживацького попиту в суміжних галузях. Так, в машинобудуванні реалізується до 40 % пластмас, 35 % фарб і лаків, 25 % хімічних волокон.
Технології виробництва хімічних продуктів специфічні і мають ряд техніко-економічних особливостей в порівнянні з технологіями інших галузей.
Хімічні виробництва, як при їх створенні, так і при експлуатації вважаються найважчими. У них застосовуються складні технологічні цикли, унікальне великотоннажне устаткування, комбінування технологій і продуктової спеціалізації. Наприклад, в структуру хімічного підприємства може одночасно входити виробництво аміаку, азотної кислоти, аміачної селітри, карбаміду, складних добрив і сірчаної кислоти.
Переробка великих об'ємів сировини на хімічних підприємствах вимагає повної і комплексної його переробки. При цьому повинні бути виключені відвали, стоки, відходи і викиди диму, газу, пари. Повинен бути створений замкнутий виробничий цикл, в який включаються і вторинні енергоресурси, зокрема відпрацьовані повітря і вода.
Основні виробничі технології хімічної галузі:
• виробництво неорганічних речовин (аміак, азотна і сірчана кислоти, аміачна селітра, мінеральні добрива і ін.);
• виробництво органічних речовин (метанол, ацетилен, ацетон, фенол, етилен, етиловий спирт, формальдегіди і ін.);
• виробництво високомолекулярних з'єднань (пластмаси, каучуки, гуми, фарбники, лаки, хімічні волокна, целюлоза, поліетилен і ін.).
Питання № 63. Що розуміють під цільовою групою в інноваційних організаціях?
Під групою розуміють двох і більш осіб, зайнятих однорідною діяльністю, з тісною міжособовою взаємодією. Об'єднання в групи найбільш творчих і ініціативних працівників дозволяє вирішувати наступні основні задачі:
• максимально використовувати творчий потенціал працівників;
• привертати працівників до процесу управління і підвищувати їх відчуття відповідальності в цілому;