Ярмарку другого виду вирішують завдання по раціональному використанню трудових, фінансових, матеріальних, виробничих ресурсів.
Одержують поширення ярмарку, що сполучають реалізацію як нової продукції, так і невикористовуваної, зайвої. Такі ярмарки привабливі для покупців, але вимагають більше високих витрат. У господарській практиці ярмарку організуються у двох напрямках:
- по закупівлі-продажу товарів народного споживання;
- по закупівлі-продажу товарів производствено технічного призначення.
По масштабі й характеру здійснюваних торговельних операцій ярмарки підрозділяються:
1. Міжнародні ярмарки.
2. Всеукраїнські ярмарки з'єднують інтереси великої кількості підприємств, об'єднань із різними напрямками господарської діяльності, спеціалізації виробництва. На ярмарках зосереджують товари досить широкого профілю й асортиментів.
3. Зональні ярмарки залучають до участі досить значна кількість організацій, підприємств ряду прилеглих регіонів. Асортиментний склад пропонованих товарів трохи вже.
4. Регіональні (обласні, крайові, республіканські) ярмарку функціонують для оперативного задоволення споживачів необхідними товарами. В організаційному плані вони більше доступні для учасників.
Місце, час проведення, тематика ярмарку визначається відповідними відомствами за участю комерційних структур підприємств і об'єднань. Ярмарку працюють за графіком з попередньою установкою часу й місця. При координації графіків варто домагатися недопущення збігу строків проведення ярмарків, щоб уникнути паралельної їхньої роботи в прилеглих регіонах.
Виготовлювачі, споживачі продукції, посередницькі, організації мають потребу в безперервному інформаційному забезпеченні. У зв'язку із цим на товарному ринку чимала роль приділяється постійно діючим виставкам продукції виробничо-технічного призначення й народного споживання.
У світі проводиться щорічно безліч тематичних виставок.
Організація торгівлі на аукціонах.
Аукціон (від латинського auctio - продаж з публічного торгу) являє собою продаж таких товарів, які мають індивідуальні властивості й цінностями. Їхня реалізація здійснюється з публічного торгу в певнім місці й у заздалегідь установлений час.
Аукціони бувають на підвищення або зниження ціни в гласній або негласній формі.
При так званому гласному аукціоні на підвищення ціни торги починаються після оголошення мінімальної ціни, установленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні збільшення до остаточної ціни покупки, які припиняються після третього удару молотка аукціонника й голосного оголошення номера покупця й остаточної ціни. Первісна ціна визначається в договорі між організатором аукціону й власником товару.
При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукціонникові заздалегідь установлені знаки згоди на підняття ціни. Аукціонник щораз повідомляє нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти в таємниці покупця.
Аукціони як форма організації продажу товарних і інших цінностей за принципом "хто більше" бувають товарними й валютними. Основними сторонами аукціону є: власник цінностей - продавець - організатор аукціону - покупець. Аукціонні торги проводить аукціонник, наділений повноваженнями оголошення цін під час торгів.
При аукціонному продажі аукціонник не несе відповідальності за проданий товар, тому що покупці мають можливість досить докладно з ним познайомитися попередньо до проведення торгів.
Аукціони можуть проводитися й на зниження ціни, так звані голландські аукціони. Вони починаються з оголошення спочатку явно завищеної ціни, що поступово знижується до тої, по якій один з учасників торгу не виразить згоду продати свій товар.
Валютні аукціони організуються для конкурсного продажу за національну валюту вільно конвертованої валюти, що має високу купівельну спроможність. Валютні аукціонні торги є прообразом валютних біржових торгів.
Останнім часом одержує поширення нова форма аукціонних торгів у банківській системі - ломбардно-кредитні аукціони, организуемые Центральним банком із запрошенням численних представників промисловості й комерційних банків. Як аукціонний лот (типова одиниця купівлі-продажу в натуральному вираженні) виставляються кредити на товари, ресурси й матеріали.
Залежно від порядку їхньої організації, аукціони бувають примусові, які проводять, як правило, державні організації з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного й невикупленого в строк майна, і добровільні, проведені з ініціативи власників товарів з метою найбільш вигідного їхнього продажу.
Аукціони є комерційними організаціями, що розташовують відповідними приміщеннями, устаткуванням і кваліфікованими фахівцями. Організаційна побудова аукціону як комерційної організації нагадує побудова ярмарків. Керування здійснює аукціонний комітет, до складу якого входить директор аукціону, представники місцевих органів муніципальної влади. Директорові аукціону безпосередньо підлеглі виконавчі служби, у тому числі: фінансового, правового, експертного, транспортна, спільного господарства й ін. Аукціонний комітет розробляє й затверджує правила аукціонних торгів із графіком їхнього проведення й призначенням ведучого торгів - аукціонника.
Для участі в торгах кожний бажаючий повинен оформити заявку й пропозицію на висування товару з докладною вказівкою його найменування, описом, характеристикою споживчих властивостей і даних про кількість і якісні особливості.
Експертна робота завершується встановленням стартової ціни. Всі умови аукціонного продажу фіксуються в аукціонній угоді, що підписується торгуючими сторонами.
Прийняті від продавців товари сортуються залежно від якості по стандартних партіях або одиницям товару, тобто по лотах. Від кожної партії відбирається зразок. Кожному лоту привласнюється номер, по якому він буде виставлятися на аукціон. Перед відкриттям аукціону підготовляється рекламний каталог із включенням всіх номерів лотів, що разом із запрошенням і правилами участі й проведення аукціону висилається всім запрошеним учасникам. Всі товари, включені в рекламний каталог, вносяться в аукціонну відомість і в обов'язковому порядку виставляються для попереднього огляду.
До початку аукціону, завчасно, звичайно за 1, 5-2 місяці, у пресі містяться рекламні оголошення з докладною інформацією про час проведення аукціону, місці, строках, кількості й видах основних товарах, допущених до торгів. Як правило, торги проводяться в спеціальному аукціонному залі, що має форму амфітеатру.
Бувають випадки, коли аукціонник не досягає наміченої мети, тобто не вдоволений запропонованими цінами. У цих випадках він має право без зайвих пояснень зняти лот з торгів і виставити його наступного разу. По закінченні торгів покупець оформляє аукціонну угоду, при цьому одержує від бухгалтера аукціону товарний чек у двох екземплярах. На підставі оплаченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товарів в аукціонній відомості для наступного перерозподілу отриманої витримки, тобто різниці між стартовою ціною й отриманої. Порядок розподілу виторгу між організаторами аукціону й власниками товарів передбачений у підписаній аукціонній угоді.
2. Аукційна торгівля.
Сутність аукційної торгівлі.
Товарні аукціони являють собою спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці виробляється продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупця, що запропонував найбільш високу ціну. На аукціонах виробляється продаж товарів, що володіють індивідуальними властивостями. Це виключає можливість заміни партій однакових за назвою товарів, тому що вони можуть мати різні властивості - якість, зовнішній вигляд, смак. Тому аукціонні товари до продажу на аукціоні повинні бути оглянуті або дегустовані покупцем. Попередній огляд є обов'язковою умовою аукціонної торгівлі, тому що ні влаштовувачі аукціону, ні продавці після продажу товару з аукціону не приймають ніяких претензій відносно якості товару (крім прихованих дефектів).
Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах є товари (у сировину й перероблені), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукту, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба (в основному коні).
Техніка проведення аукціонів.
Організація й техніка проведення аукціонів мають свої специфічні особливості, які визначаються характером товару. Разом з тим у їхній організації є багато загального. Розрізняють чотири стадії проведення аукціонів: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонний торг, оформлення й виконання аукціонної угоди.
У період підготовки аукціону, що іноді триває кілька місяців, власник товару доставляє його на склад організатора аукціону. У плині підготовчого періоду проводиться підготовка товару до реалізації, складаються каталоги, здійснюється рекламна діяльність.
Власник, що бажає реалізувати свій товар на аукціоні, доставляє його на склад аукціонної компанії. Фахівці аукціонної компанії роблять необхідне сортування й добірку товару по можливо однорідним якісним ознакам. Розсортований товар розбивається на партії, які називаються лотами. У лот підбирається товар, однорідний по якості: чим цінніше, тим їх менше в лоті. Кожному лоту привласнюється номер, під яким він заноситься в каталог даного аукціону із вказівкою сорту й кількості одиниць товару в даному лоті. На підставі каталогу в порядку нумерації відбувається продаж товарів на аукціонних торгах. Звичайно в каталозі однакові за якісними показниками лоти випливають один за іншим, образуя ряди - стринги, які в каталозі відділяються друг від друга лініями. З кожного лота або стринга береться зразок, що повинен повністю відповідати по всіх якісних ознаках товару, що перебуває в даному лоті або стрингє. Розміри зразків по різних товарах неоднакові й установлюються залежно від цінності й стандартності кожного виду.