- “занепад” - період, коли попит на дану послугу зменшується при появі нових вдосконалених послуг.
У маркетинговій практиці особливо важливою є така організація торгівлі, яка б дозволила досягти максимального прибутку. Це стосується і підприємства туристичних послуг. Оскільки не всі послуги забезпечують однаковий прибуток і однаково популярні, то організації потрібно чітко усвідомлювати, що саме вона хоче продати насамперед.
Мотивацією купівлі служать безкоштовні довідкові буклети і проспекти про послуги, акції, які надає компанія. Багаторічна практика показала необхідність використання організацією особистих контактів з клієнтурою. Надсилаються листи в яких компанія нагадує про себе й інформує про всі існуючі акції, часто вкладаючи акційні рахунку на випадок, якщо клієнт забажає купити послугу.
Контроль за фінансовою діяльністю підприємства здійснює бухгалтерія, до якої надходить інформація про наявність та рух грошових коштів і здійснення різних фінансових та господарських операцій. Головний бухгалтер відповідає за незалежне документальне оформлення всіх фінансових операцій, веде бухгалтерську документацію, здійснює контроль за прибутками і збитками фірми, своєчасно нараховує та перераховує податки до бюджету, подає бухгалтерську, податкову та статистичну звітність.
Розповсюджують рекламу, пропонують послуги окремим громадянам і компаніям консультанти, які працюють на фірмі.
Діяльність туристичної індустрії вигідна всім сторонам, що беруть участь у цьому процесі. Державна влада дуже зацікавлена в одержанні доходів та інших видів дивідендів від усього, що здійснюють громадяни, підприємці або підприємства, і, виходячи зі своїх інтересів, будує пріоритети в сфері регулювання й координації туристичної діяльності.
5 Аналіз робочого дня керівника
Планування праці, як і планування взагалі, є обов‘язком будь-якого керівника, але, на жаль, як показують дослідження, вітчизняні керівники приділяють цьому небагато часу.
Процес планування часу починається з постановки задач, для чого на майбутній період складається перелік справ і можливих перешкод, на подолання яких піде визначений час. Згодом цей перелік регулярно доповнюється, обновляється, коректується шляхом виключення з нього того, що на справді є несуттєвим.Планування часу дозволяє керівникам насамперед критично осмислити власні цілі і знайти більш ефективні засоби їхньої реалізації, що дозволяють не тільки своєчасно з ними справитися, але і створити необхідні резерви для рішення непередбачених проблем. часу дає можливість керівнику сформувати оптимальну структуру робочого дня і скласти його розклад.Нарешті, планування часу дає можливість керівнику сформувати оптимальну структуру робочого дня і скласти його розклад.
6.Організація туристичних подорожейна підприємстві
Завдяки високій професійності працівників і політиці взаємоповаги по відношенню до клієнтів і партнерів, компанія заслужила довіру і авторитет як серед туристичних агентств, так і серед приватних клієнтів.
Під технологією виробництва туристичного продукту підприємств виробників (тур операторів) слід розуміти роботу по комплектації різного виду послуг в єдине ціле - тур. Складовими туру є: маршрут, програма, комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожі.
Розробці туру передують 2 моменти:
- маркетингові дослідження ринку, визначення споживчих сегментів та виділення цільового ринку;
- оцінка власних можливостей з освоєння обраного цільового ринку.
В структурі туристичних послуг розрізняють основні і додаткові послуги. До основних відносять: послуги по організації перевезення, розміщення, харчування. До додаткових відносять: послуги по організації екскурсій, послуги по страхуванню туристів, послуги гідів та гідів-перекладачів, прокату, обміну валют та інше.
Туристу повинна видаватися така інформація і документи:
- договір на реалізацій тур продуктів;
- видається пам‘ятка туристу;
- інформаційний лист, в якому зазначається інформація початку та закінчення подорожі;
- видається товарний чек;
- пакет документів: авіа квиток, страховий поліс, ваучер на проживання в готелі, пам‘ятка.
В Україні діють такі основні законодавчі нормативні документи зі страхування:
- Закони України “Про страхування”;
- “Про туризм” та низка інших нормативних документів.
Страхування є обов‘язковим або добровільним, груповим або індивідуальним і здійснюється на підставі відповідних правил. У правилах страхування викладено порядок укладання, зміни, припинення і термін чинності договору страхування, розглядаються страхові ризики і випадки, а також страхова сума, страховий внесок і страхове забезпечення, права й обов‘язки сторін. Укладаючи договір страхування, страхувальник (застрахований) одержує відповідний поліс.
Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоров‘я (медичне страхування), страхування відповідальності туроператорів і деякі інші види. Варто зазначити, що, згідно зі ст. 17 Закону України “Про туризм”, страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов‘язковим і здійснюється суб‘єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.
Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримки транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.
Законодавства більшості країн світу передбачають обов‘язкове страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перетинаючи кордон, зобов‘язаний оформити страховий поліс.
Вартість страховки залежить від терміну перебування туриста за кордоном і країни виїзду.
Нормативними документами України щодо обов‘язкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у вартість проїзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.
Згідно з чинним законодавством, оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до договору страхування медичних витрат.
Страховими ризиками є такі можливі події:
- раптове захворювання;
- нещасний випадок;
- смерть внаслідок раптового захворювання або нещасного випадку.
Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристу спеціальну пам'ятку, в якій зазначено, як слід діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси і телефони центрів, що надають допомогу в різних країнах світу.
При укладанні договору страхування варто передусім звернути увагу на те, щоб страховка передбачала оплату не тільки медичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на величину ліміту відповідальності страхової компанії.
Мінімальний ліміт відповідальності, який пропонують українські страхові компанії, складає 5 тис. дол. США. На таку суму переважно страхують тих, хто виїжджає у республіки колишнього СРСР або країни ближнього зарубіжжя (Польщу, Болгарію), хоча там і не вимагають страхового поліса.
Для поїздок у країни Середземномор‘я, де медичні послуги порівняно недорогі, також буде достатньо поліса з лімітом відповідальності за медичними видатками 5 тис. дол. США, з евакуації і репатріації - 10 тисяч. Для поїздок в інші країни Європи потрібний поліс із загальним лімітом відповідальності не менше 30 тис. дол. США. Посольства країн-учасниць Шенгенської угоди вимагають від туристів поліси з такою страховою сумою, як один із обов‘язкових документів для одержання візи.
Іноді через прикрі випадки або надзвичайні обставини, що сталися з клієнтом або членами його родини, виникає потреба відмовитися від запланованої раніше поїздки. Повернувши квитки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або повернувши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не завжди може повернути своєму клієнту всю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим туристом, подаються винятково останньому. Їх розмір у певних випадках може досягати 100 відсотків суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе поліс зі страхування видатків, пов'язаних з неможливістю здійснити туристичну поїздку.
Страхова сума й тарифи залежать від рівня страхового покриття, країни подорожі, терміну перебування, віку застрахованої особи.
Отже, у багатьох випадках страхування справді є не лише засобом зменшення ризику настання певної непередбачуваної події, а й способом економії грошей.
Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування - звичайна норма життя.
7 Результати виконання індивідуального завдання. Посадова інструкція менеджера по роботі з клієнтами
Затверджено
“___” ______________ 200_ р.
Посадова інструкція менеджера по роботі з клієнтами
I. Загальні положення.
1. Менеджер по роботі з клієнтами відноситься до категорії керівників.
2. Менеджер по роботі з клієнтами повинен мати наступні знання:
- Законодавство, регламентуючі питання здійснення підприємницької діяльності;
- ринкову економіку, підприємництво та основи ведення бізнесу;
- основи маркетингу (концепцію маркетингу, основи управлення маркетингом, засоби та напрямки дослідження ринку);