Обґрунтування проекту підвищення рівня конкурентоспроможності продукції (за матеріалами ТОВ ДКБ "Ротекс" (м. Київ)) (стр. 5 из 17)

2й блок. Опис характеристик сегментів ринку, що споживає даний товар.

Цей опис містить у собі, поперше, упорядковану послідовність сегментів ринку і їхню нумерацію. Віднесення сегмента до того чи іншого номера є принципово важливим для вибору відповідної конкурентної стратегії. Сегментування ринку здійснюється по доходах споживачів, причому важливо чітко визначити границі кожного з восьми сегментів.

Подруге, до найважливішої характеристики кожного сегмента варто віднести середній для сегмента коефіцієнт еластичності обсягів за ціною.

До третьої найважливішої характеристики кожного сегмента відноситься кількість споживачів даного сегмента і середній рівень доходів у даному сегменті.

3й блок. Рівень інтенсивності конкурентної боротьби на ринку в залежності від числа учасників ринку.

Як було показано вище, інтенсивність конкурентної боротьби визначається двома складовими, однієї з який є число і характеристика учасників ринку. У загальному випадку економічна теорія виділяє дев'ять типів ринку в залежності від кількості продавців і покупців на ринку. Для кожного з типів ринку відповідає свій рівень і особливості конкурентної боротьби від чистої конкуренції до повної її відсутності.

Для визначення рівня інтенсивності саме в такий спосіб варто визначити частки і число учасників ринку і по цим даним дати його характеристику. Розрахунковим коефіцієнтом, що дозволяє визначити формалізованим шляхом рівень інтенсивності конкурентної боротьби, є коефіцієнт, що представляє собою відношення математичного чекання ринкової частки на даному конкурентному ринку до максимальної частки на цьому ринку:

(1.21)

При значеннях даного показника, близьких до нуля, інтенсивність конкуренції найвища, а при значеннях показника, близьких до одиниці, інтенсивність конкуренції мінімальна, тому що ринок жорстко контролюється.

4й блок. Етап життєвого циклу попиту на товар.

У залежності від того, на якому етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться регіональний ринок, істотно міняється рівень інтенсивності конкурентної боротьби на ньому. Якщо попит на товар тільки з'явився це означає один рівень інтенсивності конкурентної боротьби; якщо життєвий цикл попиту знаходиться на етапі падіння рівень конкурентної боротьби зовсім іншої.

Для визначення того, на якому саме етапі життєвого циклу попиту на товар знаходиться ринок і наступного визначення рівня інтенсивності конкурентної боротьби, необхідно зібрати дані про динаміку споживання товару даної споживчої товарної лінії. Аналіз цих даних варто здійснювати у виді графіка зміни обсягу попиту на товар у часі. Це найбільш наочний і ефективний спосіб визначення етапу життєвого циклу попиту на товар.

На рівень якості й конкурентоспроможності продукції впливає багато різнопланових чинників. Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізуємих на відповідних ринках товарів можна різними способами, скоординованими в часі і просторі. Сукупність найважливіших конкретних способів (чинників) підвищення якості та конкурентоспроможності всіх видів продукції:

а)Технічні:

1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів

2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни

3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва

4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов

б) Організаційні :

1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління

2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції

3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами)

4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції

в)Економічні та соціальні:

1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів

2. Встановлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів

3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства

4. Всебічна активізація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання

За змістом і спрямуванням їх можна об'єднати в чотири взаємозв'язані групи: технічні, організаційні, економічні та соціальні.

Найбільш ефективним для підвищення конкурентоспроможності продукції є використання сучасного маркетингового інструмента за назвою "бенчмаркинг".

За даними консалтингової компанії Bain & Co, останні два роки бенчмаркинг входить у трійку найпоширеніших методів керування бізнесом у великих міжнародних корпораціях. Причина подібної популярності легко з'ясовна — бенчмаркинг допомагає відносно швидко і з меншими витратами удосконалювати бізнесипроцеси. Він дозволяє зрозуміти, як працюють передові компанії, і домогтися таких же, а можливо, навіть більш високих, результатів.

БЕНЧМАРКИНГ — це процес аналізу і вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу [24,c.112]. Метою бенчмаркинга є аналіз бізнесу, у якого справи йдуть краще, ніж у вас. Але цього недостатньо: після аналізу кращого способу керування і ведення справ, ви як і раніше повинні будете самостійно знайти відповідь на питання «як зробити це краще?».

Практичне застосування бенчмаркинга полягає в чотирьох послідовних діях:

1. Розуміння деталей власних бізнесівпроцесів.

2. Аналіз бізнесівпроцесів інших компаній.

3. Порівняння результатів своїх процесів з результатами аналізованих компаній.

4. Впровадження необхідних змін для скорочення відриву.

Звідси виділяють види бенчмаркинга. Приведемо тут лише деякі:

· внутрішній — порівняння роботи підрозділів компанії;

· конкурентний — порівняння свого підприємства з конкурентами по різних параметрах;

· загальний — порівняння компанії з непрямими конкурентами по обраних параметрах;

· функціональний — порівняння по функціях (продажу, закупівлі і т.д.).

Бенчмаркинг не може бути одноразовим аналізом. Для одержання належної ефективності від застосування цього процесу необхідно зробити його інтегральною частиною процесу інновацій і удосконалень у вашому бізнесі.

Фактично бенчмаркинг — це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркинга стягає в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів. Для розуміння методів бенчмаркинга необхідно визначити його зв'язок зі стратегічним плануванням.

Щоб відбирати напрямку діяльності, розміщати ресурси і шукати зв'язку між напрямками своєї діяльності, компанія повинна розуміти стратегічні особливості своєї галузі. Тому галузевий аналіз — перша ступінь у розробці стратегії. Він містить у собі вивчення ступеня і характеру конкуренції, моделей поводження клієнтів і їхньої купівельної спроможності, моделей поводження постачальників, бар'єри входу в галузь, погрози заміни продуктів і послуг, а також інші особливості. Галузевий аналіз дає матеріал для розрахунку потенціалу прибутку в середньому по галузі і допомагає виявити причини переваги деяких компаній у порівнянні з іншими.

Наступний етап — це аналіз конкуренції. У першу чергу повинне бути проаналізовано, яка увага конкурент приділяє вашим напрямкам бізнесу, тобто який обсяг ресурсів він затратить на розвиток даних напрямків. Тут необхідно зрозуміти загальну фінансову силу конкурента і співвідношення його пріоритетів в області вашої з ним конкуренції.

Важливо зрозуміти, як конкурент розподіляє свої ресурси. Іншими словами, з чим він приходить на ринок (продукти, ціни, система продажів і доставки, маркетингові зусилля, система обслуговування клієнтів), а також рівень його витрат. Не забудьте відзначити ще один немаловажний фактор — зусилля конкурента в області досліджень і розробок, що здатні змінити собівартість його продукції і витрати на маркетинг через визначений проміжок часу.

Після того як ви розібралися з найбільш прибутковими сегментами ринку й оцінили свої конкурентні переваги, необхідно вибрати об'єкт для «наслідування». Після того як інформація зібрана і класифікована, оцінюється ступінь досягнення мети і фактори, що визначають результат. Ну а потім розробляється план. Ціль його очевидна: домогтися, щоб змінювані процеси досягли найвищої ефективності.

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇТОВ „ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО “РОТЕКС”

2.1 Економічне діагностування ринку упаковки в Україні та оцінка конкурентної позиції ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”

Свою більш ніж десятилітню історію компанія «РОТЕКС» починала як звичайна малотиражна друкарня, але вже починаючи з 1997 року виготовлення картонного упаковка було обрано стратегічним напрямком. Відсутність у той час вітчизняного виробництва кашированої гофроупаковки свідомо дало поштовх для розвитку цього напрямку в умовах підприємства.

Ретельний підбор устаткування дозволив створити технологічну лінію, що забезпечує повний цикл виготовлення продукції від розробки дизайну упакування до готового виробу високої якості й у короткий термін.

У 2002 році ТОВ “Дослідноконструкторське бюро “РОТЕКС” перереєструвалося як спільне підприємство з іноземними інвестиціями (інвестор – фірма “ALEF І YESTMET” (Австрія), при цьому статутний капітал з 96 тис.грн. підвищився більш ніж на 47 млн.грн.. за рахунок іноземного інвестора).

Сьогодні виробнича база підприємства дозволяє використовувати практично всі технології застосовувані у виготовленні сучасного упаковка з картону і гофрокартона. Це дві власні лінії для виробництва гофрокартона різної товщини, повнокольоровий офсетний друк, ламінація, УФлакірування, тиснення, конгрев, кашировальне і висічне устаткування максимальних форматів, швидкісна клейова лінія, а також використання елементів упаковка з полімерних матеріалів.