Мотивація робітників промислового підприємства (стр. 14 из 17)
Y – результативний показник;
a і b – параметри рівняння регресії, що потрібно відшукати.
У нашому аналізі основою виникнення кореляції є взаємозв'язок виробітку робітників і заробітної плати.
Y = заробітна плата, грн.
X = виробіток, н-год.
Дані для розрахунку кореляційної залежності фонду заробітної плати від виробітку робітників цеху візьмемо з таблиці 8. (Дані для таблиці були отримані з техніко-економічних показників цехів підприємства, наведених у Додатку Б).
Таблиця 8 – Заробітна плата і виробіток робочих цехів НКМЗ
| Середньомісячний виробіток на одного робітника | Середньомісячна заробітна плата одного робітника | |
| Цех 1 | 34,18 | 458,2 |
| Цех 2 | 33,05 | 419,9 |
| Цех 3 | 38,92 | 520,4 |
| Цех 5 | 32,45 | 394,7 |
| Цех 9 | 41,53 | 566 |
| Редукторний | 28,56 | 330,6 |
Для побудови діаграми використовуємо майстер діаграм, вигляд діаграми – крапкова.
Нанесення моделі: щиглик правою кнопкою миші по точці діаграми, «додати лінію тренду», у параметрах – «додати рівняння тренду» і «додати R».
Малюнок 8 – Кореляційне поле залежності заробітньої плати від виробітку
Виходячи з даних діаграми, можна зробити висновок, що залежність лінійна.
Малюнок 9 – Співвідношення емпіричного і теоретичного значень заробітної плати
Наступним етапом аналізу є порівняння фактичного рівня зарплати із розрахунковим дозволяє оцінити результати роботи цеху. Для цього побудуємо поле кореляції, теоретичну й емпіричну лінії регресії (дивись малюнок 9).
Як бачимо, емпіричні і теоретичні значення дуже близькі, що говорить про відповідність обраної моделі.
Находження параметрів лінійної залежності – за методом найменших квадратів. Для цього виділяємо групу клітинок розміру 2 на 5, заходимо в майстер функцій, вибираємо категорії статистичні, Линейн. Потім вводимо адреси значень x, y. Для уявлення повної інформації про результати розрахунків використовуємо клавішу F2 і комбінацію клавіш Ctrl, Shift, Enter.
Параметри регресії, середні квадратичні відхилення, коефіцієнт детермінації, розрахункове значення критерію Фішера, число ступенів свободи знаходимо в таблиці 9.
Таблиця 9 – Розрахункові значення
| 18,091 | -180,9 |
| 1,1902 | 41,71 |
| 0,983 | 12,493 |
| 231,04 | 4 |
| 36058 | 624,28 |
Тобто a = -180,9; b = 18,09,
Рівняння зв'язку: Y = 18,09x – 180,9.
Якщо виробіток збільшиться на одиницю, то заробітна плата збільшитися на 18,09 грн.
Коефіцієнт детермінації: R2 = 0,98 – дуже близький до 1, виходить, модель адекватна.
Для того, щоб дослідити точність (надійність) рівняння зв’язку та правомірності його використання для практичної цілі, необхідно дати статистичну оцінку надійності показників зв’язку. Для цього використовується критерій Фішера (F – відношення).
Розрахункове значення критерію Фішера Fпр = 231 (дивись таблицю); число ступенів свободи k = 4.
Критичне значення критерію Фішера знаходимо за допомогою функції FРАСПОБР (0,05; 1; 4).
Fкр = 7,7
Fпр>Fкр, значить модель адекватна.
Значимість коефіцієнтів кореляції перевіряється за критерієм Ст’юденту:
Критерій Ст’юдента розрахуємо в пакеті Статистика.
Для цього виконаємо наступні операції: Analyses, Quick Basic Stats, Probability Calculator, F, Create Graph (для виведення графіків). Введення формул: Resume, вибираємо змінні, Ok, Regression summary.
Маємо такі розрахункові значення.
Regression Summary for Dependent Variable: VAR2
R=, 99145430 R²=, 98298164 Adjusted R²=, 97872704
F (1,4)=231,04 p<, 00011 Std. Error of estimate: 12,493
St. Err. St. Err.
BETA of BETA B of B t(4) p-level
Intercpt -180,940 41,71035 -4,33802,012272
VAR1 , 991454,065227 18,091 1,19021 15,20001,000109
Звідси tпр = 15,2
Критичне значення критерію Ст’юденту знаходимо в пакеті EXCEL за допомогою функції СТЬЮДРАСПОБР (0,05; 4)
tкр = 2,77
tпр > tкр, значить модель адекватна.
Тобто усі переглянуті критерії доводять адекватність обраної моделі, згідно з чим можна зробити висновок, що рівняння зв’язку, яке ми отримали, достатньо точно описує залежність, що вивчається.
Отже, отримане рівняння можно використовувати для практичних цілей:
а) оцінки результатів господарювання;
б) розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника;
в) планування та прогнозування величини заробітної плати.
3.4 Проект зміни системи управління. Експертиза організаційно-управлінської системи підприємства
Метою проекту зміни системи управління є, з одного боку, підвищення ефективності роботи організації і її співробітників, і з іншого боку – забезпечення більшої задоволеності співробітників своєю працею, можливості реалізації їх як особистостей. При цьому зауважується дві задачі: теоретична – розробка методології наукового обґрунтованого удосконалення систем керування персоналом і практична – поліпшення керування персоналом даної організації. [17]
Важливим прийомом аналізу, розробленим Г.Л. Хаєтом разом з А.Л. Єськов і В.І. Кулійчуком, була побудова матриці відповідності. Як приклад у Додатку В даний фрагмент такої матриці використаної при розробці методів мотивації верстатників. Кожен її рядок – метод мотивації керування, кожен стовпець – цінності і задачи організації, цінності співробітника і всього суспільства. У клітках таблиці – на перетинанні методів і цінностей – відзначалося три види відповідності. Якщо метод мотивації забезпечує реалізацію якоїсь цінності, ставилася буква R, якщо він тільки сприяє реализации – З, а якщо сприяє посиленню мотиву, тобто має виховне значення – В. Наприкінці рядка приводиться число відповідностей.
Матриця є інструментом для оцінки методів мотивації і пошуку нових методів. Якщо, наприклад, виявляється, що якась потреба верстатника, його трудова цінність не мотивується чи слабко мотивується системою, виходить, потрібно шукати новий метод мотивації. Разом з тим, якщо метод мотивації забезпечує реалізацію чи сприяє реалізації малого числа цінностей, значить метод повинний бути виключений із системи мотивації чи модифікований.
У результаті анкетного опитування отримані дані як про значимість методу мотивації, так і про задоволеність верстатника реалізацією визначених трудових цінностей. Але робітники оцінили тільки ті методи, що існували на виробництві чи були запропоновані до проведення опитування. Разом з тим мова йде про процедуру виявлення нових методів, у тому числі, що з'явилися в результаті аналізу опитування, причому оцінка реалізації своїх трудових цінностей вироблялася також у контексті існуючої системи мотивації. Тому необхідно установити інші показники для оцінки нових методів мотивації.
Найбільш повну оцінку можна одержати, визначаючи узагальнений показник якості j‑того методу мотивації ПMj як аддитивную чи іншу згортку зважених одиничних показників по кожній цінності.
Тоді, якщо прийняти, що оцінки цінностей і методів мають властивості аддитивности, одержуємо:
(3.2)де nЦMi – число цінностей, зв'язаних з j‑м методом,
nЦ – загальне число цінностей,
Ri і R’i - ступінь реалізації i‑тієї цінності до і після введення j‑того методу мотивації,
Б – максимальне число балів, прийняте при оцінці ступеня реалізації цінностей,
ηi – коефіцієнт збільшення значимості i‑тої цінності в результаті виховання,
Знi – нормована значимість i‑тої цінності
Вираження в квадратних дужках приведеної формули – це одиничний показник якості методу стосовно i‑тої цінності. Величина цього показника росте зі збільшенням відносної різниці між ступенем реалізації цінності до і після введення методу (першої суми, що складається). Вона тим більше, ніж у більшому ступені пропонований метод розвиває потреби, важливі для ефективної роботи. Значимість i‑тої цінності визначає вагомість одиничного показника при розрахунку узагальненого показника. Чим більше число цінностей зв'язане з пропонованим методом мотивації стосовно загального числа цінностей, тим вище буде значення узагальнюючого показника. Можна визначити й узагальнений показник якості всієї системи мотивації:
(3.3)Величина цього показника залежить як від якості кожного методу мотивації, так і від числа методів. Сучасна система мотивації повинна бути можливо більш повної, тобто містити досить багато методів, що покликане враховувати як різноманіття виробничих ситуацій. Використовуючи аналогічні міркування можна визначити й іншу величину – задоволеність верстатників реалізацією і розвитком кожної цінності за допомогою пропонованої системи мотивації:
(3.4)де NМЦi – число методів, зв'язаних з i‑тією цінністю,
NM – загальне число методів.
Можна визначити і загальну задоволеність реалізацією і розвитком усіх цінностей:
(3.5)Система мотивації повинна як можна повніше враховувати середовище – економічні, соціальні й інші умови в суспільстві, економічне становище підприємства і т.д. Так, АТ «НКМЗ» займає відносно стійке положення на ринку, обновляється устаткування, регулярно виплачується зарплата. Актуальною задачею підприємства, рішенню якої повинна сприяти розроблювальна система, є підвищення конкурентноздатності продукції, якості виготовлення деталей. Описана методологія була використана при формуванні системи мотивації й організації праці верстатників. Методи виявлялися на основі аналізу літератури, досвіду передових компаній світу, відбиралися і розроблялися виходячи з обліку цінностей, ділових принципів підприємства, його економічних цілей, трудових цінностей верстатників, а також культурних і екологічних цілей суспільства за допомогою таблиці відповідності.