Перевірка моделі на вірогідність. Після побудови моделі її варто перевірити на вірогідність. Один з аспектів перевірки укладається у визначенні ступеня відповідності моделі реальному світу. Фахівець з науки керування повинний установити – чи всі істотні компоненти реальної ситуації убудовані в модель. Перевірка багатьох моделей керування показала, що вони не досконалі, оскільки не охоплюють усіх релевантних перемінних. Природно, чим краще модель відображає реальний світ, тим вище її потенціал як кошт надання допомоги керівнику в ухваленні гарного рішення, якщо припустити, що модель не занадто складна у використанні. Другий аспект перевірки моделі зв'язаний із установленням ступеня, у якій інформація, одержувана з її допомогою дійсно, допомагає керівництву вирішувати проблемі.
Застосування моделі. Після перевірки на вірогідність модель готова до використання. Ні одну модель науки керування не можна вважати успішно вибудованої, поки вона не прийнята, не зрозуміла, і не застосована на практиці. Це здається очевидним, але найчастіше виявляється одним із самих тривожних моментів побудови.
Відновлення моделі. Навіть якщо застосування моделі виявилося успішної, майже напевно вона зажадає оновлення. Керівництво може знайти, що форма вихідних даних чи не ясна бажані додаткові дані. Якщо мети організації змінюються таким чином, що це впливає на прийняття рішень, модель необхідно відповідним чином модифікувати. Аналогічним образом, зміна в зовнішнім оточенні – наприклад, поява нових споживачів, чи постачальників технологій – може знецінити допущення вихідну інформацію, на яких ґрунтувалася модель при побудові.
Як усі кошти і методи, моделі можуть привести до помилок. Ефективність моделі може бути знижена дією ряду потенційних погрішностей:
- недостовірні вихідні допущення (будь-яка модель спирається на деякі вихідні допущення і передумови. Це можуть бути підлягаючи оцінці передумови, які можна об'єктивно перевірити і прорахувати. Деякі передумови не піддаються оцінці і не можуть бути об'єктивно перевірені. Ніхто не знає напевно, чи відбудеться це дійсно. Оскільки такі передумови є основою моделі, то точність останньої залежить від точності передумов. Модель не можна використовувати для прогнозування, наприклад, потреби в запаси, якщо неточні прогнози збуту на майбутній період).
- інформаційні обмеження (основна причина невірогідності передумов і інших утруднень – це обмежені можливості в одержанні потрібної інформації, що впливають і на побудову і на використання моделей. Точність моделей визначається точністю інформації з проблеми. Побудова моделі найбільше важко в умовах невизначеності. Коли необхідна інформація настільки невизначена, що її важко одержати, виходячи з критерію об'єктивності, керівнику, можливо, доцільніше покластися на свій досвід, здатність до судження, інтуїцію і допомогу консультантів).
3.1. Структура прийняття управлінських рішень на підприємстві
Зміст управлінських рішень та ухвалених стимулюючих рішень при оперативному управлінні виробничим цехом прокатного стану.
Прийняті управлінські рішення начальником цеху за один місяць
| № п/п | передумови управлінської ситуації | наслідки ситуації | винуватець, виконавець, що приймає до виконання рішення | ухвалене рішення | Особа, що ухвалює рішення |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Порушення ПТЕ вантажопідйомних машин | машиніст розливального крану | догана | Начальник цеху | |
| 2 | Порушення ПТЕ вантажопідйомних машин (робота на перекіс 16-ти підйом) | зламався сталевипускальний кран | машиніст розливального крану | Начальник цеху | |
| 3 | Введення до експлуатації партії мульд без відбракування | матеріальні збитки цеху | бригадир шехтувальщик | догана та позбавлення премії на 50 % | Начальник цеху |
| 4 | Порушення ПТЕ, робота на несправній завалочній машині | машиніст завалочної машини | догана | Начальник цеху | |
| 5 | Порушення ПТЕ крану | простій печі 1.5 год. | машиніст розливочного крану | догана | Начальник цеху |
| 6 | випуск браку | майстер виробництва | позбавлення премії на 100% | Начальник цеху | |
| сталевар | позбавлення премії на 100% |
| 7 | Порушення технологічної інструкції | випуск плавки сталі не за замовленням | майстер виробництва | позбавлення премії на 100% | Начальник цеху |
| сталевар | зменшити премію на 25 % | ||||
| 8 | Грубі порушення технології розливу сталі | майстер розливу | позбавлення премії на 50 % | Начальник цеху | |
| 2 розливальники | позбавлення премії на 50 % | ||||
| 9 | Невиконання технологічної інструкції | випуск браку | старший майстер виробництва | утримати 1/3 місячного окладу | Начальник цеху |
| сталевар | утримати 1/3 місячної тарифної ставки | ||||
| 10 | Помилки в нарахуванні зарплати | ст.. нормувальник | догана | Начальник цеху | |
| 11 | Халатне ставлення до своїх обов’язків | простій завантаженої чаші 6год. | Міксерів | позбавлення премії на 100 % | Начальник цеху |
| 12 | Обірвала труба кранів охолодження задньої стінки печі | передчасна зупинка мартенівської печі для ремонту | машиніст крану | переведення на роботу, що нижче оплачується на 3 місяці | Начальник цеху |
| 13 | Поліпшення дотримання технології | майстер | скасування позбавлення премії на 50 % | Начальник цеху | |
| 14 | Невиконання завдання майстра заливки | розливальники сталі | позбавлення премії на 25 % | Начальник цеху | |
| майстер розливки 2 зміни | подяка | ||||
| 15 | Зірвався ремонт печі | начальник зміни | зауваження | Начальник цеху |
3.2. Застосування наукового підходу в процесі прийняття
управлінських рішень на підприємствах.
Уміння керівника підприємства правильно прийняти рішення, виробити науковий підхід до нього, визначати його здатності виконувати економічні функції, комплексний критерій його управлінської культури. Обумовлено це тим, що рішення служить направляючим і організуючим фактором його діяльності, а правильність його прийняття позначається і виявляється в різних аспектах його праці.
Розробка детального процесу вироблення і формування рішень припускає необхідність оволодіння методологією науково-дослідницької роботи, що складається в застосуванні методів наукового пізнання і матеріалістичного підходу до проблем, використання основних, властивих науці логічних принципів: аналізу (класифікаційного, причинного, діалектичного) і синтезу, індукції і дедукції, аналогії, побудови наукових гіпотез і т.д. науковий підхід до прийняття рішень не сполучимо з утилітаризмом, рутиною, випадковістю, імпровізацією і суб'єктивізмом. Про аналіз і синтез часто говорять стосовно до розумової роботи. Під аналізом розуміють якесь виділення з даної сукупності і її складових чи частин виділення окремих рис з комплексу рис, властивих даному об'єкту, чи виділення окремих логічних наслідків які випливають з даної тези. На цьому останнім розумінні аналізу засноване поняття аналітичного (регресивного) методу міркування в математику. Міркують аналітично, якщо з даної для доказу теореми не будуть еквівалентні їй чергові наслідки, приводячи, зрештою, до такого наслідку, що є уже визнаною теоремою, і досягає таким способом обґрунтування теореми, що даний як доказ. Цьому способу міркування протистоїть синтетичний (прогресивний) метод, коли, маючи для доказу дану теорему, виходять з якоїсь інший, уже доведеної теореми, і виводять з її дану теорему як наслідок, доводячи її таким шляхом.
Вироблення наукового підходу до ухвалення рішення визначають необхідним розробити визначений план у виді взаємозалежних між собою процесів підготовки, обґрунтування, прийняття, введення і т.д. рішення в дію.
Забезпечення всебічної поінформованості. Підготовка визначеного рішення вимагає забезпечення всебічної його поінформованості, обґрунтованості. Робота припускає ознайомлення і з'ясування керівниками характеру і наслідків застосованого раніше рішення, що є попереднім даному рішенню. Ознайомлення з діючими інструкціями, одержання додаткової інформації від осіб і підрозділів компетентних в області даної проблеми. Поряд з цим необхідно враховувати, що прийняте рішення не повинне суперечити існуючим актам і вищевказаній директиві. Керівник повинний бути в курсі останніх досягнень у свій області, йому варто постійно працювати над підвищенням своєї компетенції за фахом, створювати можливість відвідувати конференції, семінари, прослухувати спеціальні лекції й інші заняття.
При цьому важливо виходити з того, що в даний час більше чим абиколи, керівникам повинні бути притаманні почуття нового, уміння мислити економічно грамотно, йти в ногу з науково-технічним прогресом.
Забезпечення конкретності й оперативності. Невідкладені питання повинні зважуватися вчасно, швидко, без зайвого паперового марнування, реально, з обліком усіх найважливіших факторів, твердо, у живому зв'язку з колективом на основі детального ознайомлення із ситуацією і конкретними умовами. Поряд з цим оперативність не повинна вести до імпровізації, метушні, довільній і частій зміні рішень.