Індивідуальна робота
«Порівняльна характеристика розкриття статей дебіторської та кредиторської заборгованостей у фінансовій звітності згідно П(С) БО та М(С) БО»
Вступ
Розвиток ринкових відносин, суттєве розширення зовнішньоекономічних зв’язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в Україні.
Це передбачає вивчення проблем інтеграції українського обліку та міжнародних принципів, що обумовлено таким поняттям як гармонізація обліку. Разом з тим, цілеспрямоване вивчення усієї системи регламентації бухгалтерської діяльності в Україні, приведення її у відповідності з міжнародними правилами повинно здійснюватися з максимальним використанням вітчизняного досвіду, збереженням тих методів, інструментів та методологічних рішень, котрі не тільки не суперечать світовій практиці, але і збагачують її. Інакше кажучи, вивчення іноземних принципів регламентації бухгалтерського обліку зовсім не означає відмову від уже існуючої системи та її заміну західними стандартами. Досвід країн світу необхідно враховувати розумно, з користю для держави, враховуючи вітчизняне законодавство та національні традиції.
Мета індивідуальної роботи – виявлення нагальних проблем, пов’язаних з обліком розрахунків з контрагентами, обґрунтування перспектив розвитку бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, розробка методичних підходів і складання практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючих методик обліку розрахунків з контрагентами.
Об'єкт дослідження – теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми вдосконалення розрахунків з контрагентами.
Предмет дослідження – методики оцінювання, обліку дебіторської та кредиторської заборгованості.
Основне завдання даної індивідуальної роботи, полягає у порівнянні національних та міжнародних стандартів в частині обліку дебіторської і кредиторської заборгованості, а такої визначення основних проблем обліку розрахунки з контрагентами за національними стандартами та шляхи його вдосконалення.
Методи дослідження.Теоретична і методологічна основа індивідуальної роботи – економічна теорія дебіторської та кредиторської заборгованості, законодавчі та нормативні акти, що регламентують платіжно-розрахункові відносини суб'єктів господарювання, методичний та інструктивний матеріали з бухгалтерського обліку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців із теорії і практики бухгалтерського обліку і зобов’язань.
Проблемам розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості присвячено ряд праць зарубіжних та вітчизняних учених – економістів: С.Д. Батехіна, І. А. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, С. Грязнової, З.В. Гуцайлюка, Р. Дамарі, В.П. Завгороднього, О.Д. Заруби, В.В. Ковальова, В. Костюченко, С. І. Маслова, Є. Петрик, Г.В. Савицької, Я.В. Соколова, В.В. Сопка, С. Хенка, К. Хувера, М.Г. Чумаченка, А. Шаповалової та ін.
1. Загальні вимоги до фінансової звітності
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» основою якого є МСБО 1 «Подання фінансових звітів». Дане положення встановлює:
– мету фінансових звітів;
– їх склад;
– звітний період;
– якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів.
П(С) БО 1 повинне застосовуватися при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.
Фінансова звітність визначена П(С) БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.
Закон України «Про бухгалтерський облік» та П(С) БО передбачають що річна фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської дiяльностi та суб’єктів малого підприємництва) включає:
· Баланс (форма №1);
· Звiт про фiнансовi результати (форма №2);
· Звiт про рух грошових коштів (форма №3);
· Звiт про власний капітал (форма №4);
· Примітки до річної фінансової звiтностi (форма №5);
· Додаток до річної фінансової звiтностi «Iнформацiя за сегментами» (форма №6);
· Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Розрахунок Податкових різниць за даними бухгалтерського обліку» (форма №7).
Згідно з міжнародними стандартами фінансової звiтностi, фінансова звiтнiсть підприємства містить:
· Звіт про фінансовий стан (форма №1);
· Звiт про прибутки та збитки (форма №2);
· Звiт про зміни у власному капiталi (форма №3);
· Звiт про рух грошових коштів (форма №4);
· Облікова політика та пояснювальні примітки (форма №5).
Слід наголосити, що на вiдмiну від національних П(С) БО, які передбачають конкретні форми фінансової звiтностi, мiжнароднi стандарти лише встановлюють склад iнформацiї, яка повинна відображатися у звiтностi i пропонують не встановлені законодавством форми, а рекомендацiйнi компоненти фінансової звiтностi (табл. 1).
Таблиця 1. Порівняння форм фінансової звiтностi за П(С) БО та МСФЗ
| Склад фінансової звiтностi | Призначення форм фінансової звiтностi | ||||
| За П(С) БО | За МСФЗ | в Україні | за МСФЗ | ||
| Встановлені законодавством форми фінансової звітності | Баланс | Компоненти фінансової звітності, що носять рекомендаційний характер | Звіт про фінансовий стан | Надання iнформацiї про фінансовий стан підприємства, склад активів, зобов’язань і власного капіталу на певну дату | |
| Звіт про фiнансовi результати | Звiт про прибутки та збитки | Надання iнформацiї про доходи, витрати та фiнансовi результати діяльності підприємства за звітний період | |||
| Звiт про рух грошових коштів | Звiт про рух грошових коштів | Надання iнформацiї про надходження та вибуття грошових коштів унаслідок операційної, iнвестицiйної та фінансової дiяльностi протягом звітного періоду | |||
| Звiт про власний капітал | Звiт про зміни у власному капiталi | Надання iнформацiї про зміни у власному капiталi протягом звітного періоду | |||
| Примітки до річної фінансової звiтностi | Примітки до фінансових звiтiв | Доповнення iнформацiї наведеної у фінансових звітах | Повне розкриття iнформацiї про діяльність підприємства та обранi ним методи обліку | ||
| Додаток до річної фінансової звітності «Iнформацiя за сегментами» | Формування iнформацiї про доходи, витрати, фiнансовi результати, активи та зобов’язання звітних сегментів | ||||
| Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку» | Надання iнформацiї про податкові рiзницi для визначення валових доходів, валових витрат, відстрочених податкових активів та зобов’язань | ||||
Таким чином, гармонiзацiя бухгалтерського обліку впливає на усі важелі економіки, у тому числі й на фінансову звiтнiсть підприємств, вимагаючи при цьому, в першу чергу, змін у термінології, а також, адаптації національних форм звiтностi до міжнародних. Порівняння складу фінансової звiтностi українських підприємств з міжнародними, дає змогу стверджувати, що Iнформацiя i в тих, i в інших звітах повинна відображатися майже однакова, а форма представлення цієї iнформацiї вiдрiзняється – на вiдмiну від обов’язкових національних форм звiтностi мiжнароднi носять рекомендаційний характер.
2. Реформування системи бухгалтерського обліку
На сучасному етапі інтеграції економіки України в європейську систему велика увага приділяють проблеми уніфікації бухгалтерського обліку, оскільки існує необхідність однотипності формування і розрахунку прибутку бази оподаткування, інвестування активів, організація та методика яких відрізняється в різних країнах.
Для забезпечення переходу до системи, яка орієнтована на умови ринкової економіки, на підвищення ефективності облікової інформації, необхідної для потреб управління, були прийняті Програма реформування бухгалтерського обліку, затверджена Кабінетом Міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706; Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996, який полягає в переході підприємств України на нову систему, основану на Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, та поєднав позитивний вітчизняний досвід ведення обліку з міжнародними стандартами. Також Верховна Рада 18 грудня 2004 року прийняла Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» в зв'язку з проголошенням Україною курсу на європейську інтеграцію.
Міжнародні стандарти відіграють значну і позитивну роль у вдосконаленні національного бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інтеграції держави у світове співтовариство.
Для практичного їх застосування важливе значення мають концептуальні основи, які визначають: мету фінансової звітності; припущення, що покладені в основу фінансових звітів; склад фінансової звітності; якісні характеристики та визначення елементів фінансових звітів.
Останнім часом МСФЗ набули великого поширення. Багато країн розробляють національні стандарти на основі МСФЗ або максимально наближено до них. В Україні національні стандарти також мають повністю відповідати міжнародним стандартам фінансової звітності, які часто переглядають та доповнюють.