Те, що лише половина респондентів, що зіштовхуються з утрудненнями в аналізі проблем підприємства і його зовнішнього середовища, вважає за необхідне змінити методи цієї роботи, свідчить про наступне. Навіть перший крок на шляху до управлінських новацій - визнання самої необхідності зміни методів управління, на жаль, готові зробити далеко не всі підприємці. У цьому теж виявляється висловлене раніше припущення про недостатню зацікавленість керівників малих підприємств в усуненні утруднень, в удосконалюванні управління; про суб'єктивно низьку значимість для них існуючих (і вже усвідомлених) проблем управління.
Цілком логічно, що більшу готовність на цій стадії демонструють ті, хто орієнтований на розвиток, а меншу - ті, хто ставить своєю метою виживання чи стабільне функціонування. Це відбувається тому, що орієнтація на розвиток припускає наявність внутрішньої психологічної готовності робити реальні кроки в цьому напрямку.
На третьому місці - шість управлінських задач, що вимагають для ефективного рішення нових методів:
планування поточної діяльності підприємства (на необхідність нових методів рішення цієї задачі вказали 24% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 17% від усіх респондентів. При цьому тільки 23% керівників, що мають труднощі при рішенні цієї задачі порахували, що тут необхідно нові методи);
створення ефективної системи контролю за виконанням поставлених задач (на необхідність нових методів створення системи контролю вказали 20% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 14% від усіх респондентів. При цьому 41% керівників, що мають труднощі при рішенні цієї задачі, порахували, що тут необхідно нові методи);
організація ефективного обліку на підприємстві (на необхідність нових методів рішення цієї задачі вказали 20% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 14% від усіх респондентів. При цьому 44% керівників, що мають труднощі при рішенні даної задачі порахували, що тут необхідно нові методи);
стимулювання продуктивної роботи підлеглих (на необхідність нових методів стимулювання вказали 19% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 13% від усіх респондентів. При цьому 58% керівників, що мають труднощі при рішенні цієї задачі порахували, що тут необхідно нові методи. Найвищий відсоток серед усіх задач);
аналіз результатів діяльності підприємства (на необхідність нових методів аналізу вказали 17% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 12% від усіх респондентів. При цьому мінімальна кількість керівників, що мають труднощі при рішенні цієї задачі (9%), порахували, що їм необхідні нові методи);
створення системи впровадження нововведень (на необхідність нових методів при впровадженні нововведень указали 16% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 11% від усіх респондентів. При цьому 44% керівників, що мають труднощі при рішенні цієї задачі, порахували, що тут необхідно нові методи).
Характерно, що у відношенні перерахованої групи задач, які опинилися на третьому місці, проявилася та ж тенденція: зниження частки керівників, що визнають необхідність нових методів управління, у порівнянні з тими, хто випробував утруднення при рішенні відповідних управлінських задач. Це робить ще більш обґрунтованим висловлене раніше припущення про недостатню зацікавленість і переважно низьку готовність опитаних підприємців до управлінських новацій.
Розходження між окремими задачами даної групи по ознаці співвідношення частки труднощів, у їхньому рішенні і частки що визнають необхідність нових методів свідчать, швидше за все, про те, що респонденти по-різному оцінюють суб'єктивні труднощі цих задач. Так, наприклад, стимулювання продуктивної роботи підлеглих є, судячи з відповідей респондентів, більш складною для них задачею. Самооцінка власних можливостей більш успішного її рішення явно невисока, оскільки більш 58% з тих, хто відзначив утруднення, мають потребу в нових методах. У той же час, респонденти продемонстрували, що така задача, як аналіз результатів діяльності підприємства, цілком їм під силу. Вони досить високо оцінюють уже наявні в них можливості її рішення, і, хоч визначена частина респондентів випробує деякі утруднення в подібній роботі, тільки 9% з них мають потребу в нових методах. Таким чином, утруднення в аналізі результатів діяльності свого підприємства опитані керівники МП явно пов'язують не з відсталими методами рішення цієї задачі.
На четвертому місці виявилася управлінська задача, при рішенні якої більшість опитаних керівників влаштовують наявні методи. Це формування функціональної структури управління. Необхідність використання нових методів відзначили всього 9% респондентів, які вважають, що нові методи взагалі необхідні, чи 7% від усіх респондентів. При цьому всього 26% керівників, які мають труднощі при рішенні цієї задачі, порахували, що тут необхідно нові методи.
Можна впевнено зафіксувати відсутність статистично значимого зв'язку між утрудненнями, що керівники випробують при рішенні управлінських задач, і фіксуємою ними необхідністю в нових методах їхнього рішення. Керівники, які мають труднощі при рішенні різних задач по управлінню фірмою, тільки частково пов'язують їх з відсутністю нових методів управління. При цьому зв'язок утруднень з потребами в нових методах, з погляду розв'язуваних управлінських задач, виглядає в такий спосіб.
Для таких управлінських задач, як аналіз і виявлення прихованих проблем у діяльності підприємства; аналіз і оцінка зовнішнього середовища підприємства; стратегічне планування; організація ефективного обліку; створення ефективної системи контролю за виконанням поставлених задач майже половина респондентів, фіксує потребу в нових методах.
Серед керівників фірм, що мають труднощі при аналізі результатів діяльності фірми, практично відсутні такі, хто має потребу у нових методах аналізу (всього 9%).
У залежності від основного виду діяльності МП виявилися деякі розходження в ранжируванні управлінських задач з погляду необхідності нових методів для їхнього рішення. Так, у будівництві перевага віддається наступним управлінським задачам:
· аналіз результатів діяльності підприємства (50% мають потребу в нових методах);
· планування поточної діяльності підприємства (40%);
· стимулювання продуктивної роботи підлеглих (30%).
Для інформаційно-обчислювального обслуговування потреба в нових методах відчувається, у першу чергу, при рішенні задач:
· аналіз і оцінка зовнішнього середовища підприємства (50%);
· аналіз і виявлення прихованих проблем у діяльності підприємства (50%).
Наука і наукове обслуговування на перше місце ставить три управлінські задачі:
· аналіз і оцінка зовнішнього середовища підприємства (36%);
· стратегічне планування діяльності підприємства (33%);
· аналіз і виявлення прихованих проблем у діяльності підприємства (31%).
У залежності від прибутковості підприємства кількість керівників, які вважають, що їм потрібні нові методи для рішення управлінських задач, змінюється в такий спосіб: для фірм, що працюють у збиток - це 56% керівників, а для прибуткових - 70 і 78%. При цьому кількість управлінських задач, відзначених одним керівником, також росте:
· на одного керівника збиткового підприємства в середньому приходиться 2,1 задач, що вимагають нових методів;
· на одного керівника підприємства з невеликою прибутковістю в середньому приходиться 2,2 задач, що вимагають нових методів;
· на одного керівника підприємства із середньою прибутковістю в середньому приходиться 2,8 задач, що вимагають нових методів.
Такий розподіл відповідей служить підтвердженням висловленого раніше припущення про наявність зв'язку між успішністю діяльності підприємства, зокрема, його прибутковістю, і якістю управління. Прибуткові підприємства, безсумнівно, відрізняються більш якісним менеджментом, для якого характерно, у тому числі, увага до проблем управління і більш високий рівень усвідомлення необхідності удосконалювання методів управління підприємством.
Для збиткових підприємств (на відміну від підприємств із середньою і невеликою прибутковістю, що поставили на перше місце стратегічне планування (42% і 41% відповідно) потреба в нових методах найбільш відчутна для задач, пов'язаних з їхнім поточним функціонуванням:
· аналіз і виявлення прихованих проблем у діяльності підприємства (41%);
· аналіз і оцінка зовнішнього середовища підприємства (37%);
· створення ефективної системи контролю за виконанням поставлених задач (30%).
Той факт, що стратегічне планування зникло для збиткових підприємств із першого місця, як тільки мова зайшла про необхідність у нових методах управління, говорить, швидше за все, про те, що збиткові підприємства не налаштовані на майбутнє, вони задавлені поточними проблемами і найбільше бажають з ними розібратися. Констатуючи утруднення з рішенням задач стратегічного планування, вони не фіксують необхідності в нових методах рішення цих задач, оскільки, імовірно, і не припускають поки вирішувати ці задачі, вважають їх на даний момент не актуальними.
У залежності від динаміки інвестицій можна відзначити ряд відмінностей у розподілі задач, що вимагають нових методів рішення, за рівнем переваг.
З керівників підприємств, що значно зменшили обсяг інвестицій, практично всі (94%) відзначають потребу в зміні методів рішення управлінських задач. Найбільше відчувається ними потреба в нових методах при аналізі зовнішнього середовища підприємства (41%), а також при аналізі і виявленні прихованих проблем підприємства; стратегічному плануванні; стимулюванні продуктивної роботи підлеглих, що одержали по 29% відповідей респондентів.