Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне сутність проблеми або наукового завдання.
Об'єкт дослідження це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукового дослідження, винесеної на титульний аркуш як її назва. Мета і завдання дослідження
Не слід формулювати мету як „Вивчення...", „Дослідження...", оскільки ці слова вказують на засіб мети, а не на саму мету.
Формулювати завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети, потрібно якомога ретельніші, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи. Це звичайно роблять у формі перерахунку (вивчити, списати, встановити, виявити, вивести залежність тощо).
В основу наукового дослідження обов'язково повинна бути покладена гіпотеза, тобто обґрунтовано припускається за яких умом буде досягнута мета.
Методи дослідження
Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети. Перерахувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджується тим чи тим методом, зокрема, аналіз першоджерел, порівняння та класифікація теоретичних і експериментальних даних, метод поперечних зрізів, психодіагностичні методи, метод математичної статистики тощо.
Наукова новизна одержаних результатів
Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованим науковцем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).
Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної у звіті наукової проблеми (наукового завдання).
Практичне значення одержаних результатів
У науковому звіті, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо практичного їх використання, а у науковому звіті, що має прикладне значення - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
Експериментальна база дослідження
Детальний опис бази, на якій проводилось дослідження.
Апробація результатів наукового дослідження
Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, викладених у науковому звіті.
Публікації
Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковано результати наукового дослідження.
Приклад:
Нові інформаційні технології впроваджуються в різні галузі сучасної діяльності людини. Кінцевий результат, терміни виконання та якість продукції залежать від персоналу, який виконує ті або інші функції на підприємстві. При формуванні виробничого колективу керівник спирається на свій досвід та інтуїцію, а також оцінює виробничий стаж та кваліфікацію. Внаслідок цього в подальшому у виробничих колективах можуть виникати конфлікти, дії деяких співробітників можуть бути неузгодженими. Вирішення цієї проблеми не можливе без використання сучасних інформаційних технологій. Такі технології повинні забезпечувати розв’язання відповідних задач, пов’язаних із формуванням колективів, підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення конфліктів у колективах, можливість зменшити витрати, які пов’язані із переформуванням колективів різного рівня. Науковою базою для дисертаційних досліджень стали роботи Глушкова В.М., Скуріхіна В.І., Михалевича В.М., Губинського О.І., Павлова А.А., Поспєлова Д.С., Месаровича М., Марасанова В.В., Цвіркуна А.Д., Ларичева О.І., Руа Б., Вентцель О.С., Петрова Е.Г., Бусленка Н.П., Трофимова Ю.Л. та ін.
Актуальність теми. Необхідність підвищення ефективності та наукового обґрунтування управлінських рішень при формуванні кадрової політики підприємств випливає із об’єктивних умов розвитку економіки України на сучасному етапі. Мета розвитку підприємств в умовах ринкових відносин – підвищення ефективності їхньго функціонування.
Тематика досліджень є актуальною, оскільки формування виробничих колективів на високому науковому рівні неможливе без використання інформатизації процесів управління, широкого використання математичних моделей, нових інформаційних технологій.
Сучасні автоматизовані системи тестування нових співробітників не враховують особисті якості респондентів, мають вузьку спрямованість і не характеризують особистість в цілому, тому актуальною є необхідність розробки нових моделей, алгоритмів і програмних продуктів, які б дозволяли формувати виробничі колективи за даними тестування, що враховує всі аспекти особистості.
Метою дослідження є розробка моделей і алгоритмів інформаційної підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів з урахуванням особистих якостей членів колективу. Поставлена мета визначила наступні задачі:
- проаналізувати існуючі види виробничих колективів, дослідити процеси, що відбуваються при взаємодії співробітників у них;
- на основі порівняльного аналізу існуючих методів і підходів до створення систем підтримки прийняття рішень розробити концепцію інформаційної підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів;
- розробити моделі процесів керування виробничими колективами з урахуванням особистісних якостей співробітників, яких підбирають;
- адаптувати формально-логічний апарат для систем підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів;
- розробити нормативні моделі елементів комплексу, яким відповідають алгоритми, програмні модулі, інформаційні технології, реалізувати їх у вигляді адаптивного інтерфейсу для керівника та визначити ефективність використання запропонованих розробок.
Об'єктом дослідження є інформаційні процеси, що виникають при формуванні виробничих колективів з урахуванням особистісних якостей працівників у сучасних соціально-економічних умовах.
Предмет дослідження – інформаційні технології, моделі та алгоритми підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети використовуються загальні наукові методи: системний підхід, аналіз теорії керування, методи дискретної математики. Зокрема, для математичного опису підсистем виробничого колективу трирівневої структури використовується теорія Ляпунова А.А. щодо опису функціонування підсистем у вигляді кінцевих дискретних алгоритмів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- формалізовані особливості взаємодії окремих членів виробничих колективів, запропонована методика відбору потрібних членів для виконання тих або інших робіт шляхом оцінювання особистісних якостей співробітників;
- виконано математичний опис трирівневої системи виробничого колективу з використанням теорії Ляпунова А.А. функціонування дискретних кінцевих алгоритмів;
- запропоновані моделі побудови складних ієрархічних систем, обґрунтовано застосування агрегативно-декомпозіційного методу до синтезу ієрархічної системи управління;
- запропоновані моделі підтримки прийняття рішень у вигляді трирівневої моделі управління виробничим колективом і здійснене їхнє впровадження в систему багатоконтурного керування підприємством;
- запропоновано оригінальну кількісну оцінку якісних характеристик особистості;
- розроблено нову інформаційну технологію й проблемно-орієнтований інструментарій вирішення завдань формування виробничих колективів у вигляді моделей, алгоритмів і програм, реалізованих у системі підтримки прийняття рішень керівником підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в реалізації оригінального комплексу програм, який забезпечує допомогу керівникові в прийнятті рішень щодо формування виробничих колективів. Цей комплекс спрямований на підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок скорочення часу та поліпшення якості прийнятих рішень керівниками усіх рівнів. Впровадження системи приводить до поліпшення процесу управління, зменшення навантаження на особу, що приймає рішення (ОПР). Система підтримки прийняття рішень (СППР) базується на даних психологічного тесту Кеттела, результати якого використовуються для побудови вектора особистості кожного співробітника, відповідно до ступеня наближення цих векторів видаються рекомендації щодо можливості роботи двох або декількох індивідуумів в одному виробничому колективі. Створено відповідне програмне забезпечення: алгоритми, програми, підсистеми. Вирішено практичне завдання формування малих і середніх виробничих колективів.
2.5 Основна частина
Основна частина наукового звіту складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формуються висновкизі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.