Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів.
Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.
Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промислового підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зростання сукупних витрат. Інформація виступає рушієм діяльності логістичної системи і тримає її відкритою - здатною пристосовуватися до нових умов. У зв’язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку. В загальному вигляді інформаційний потік є переміщенням у деякому середовищі даних, виражених у структурному вигляді. Щодо логістики інформаційний потік - це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за логістичними операціями.
Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами: - для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару,
строки постачання, відвантажувальні документи і т.п. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу;
- з позицій управління запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та дострокової інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту; - інформація збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг. У логістиці виділяють такі види інформаційних потоків
(залежно від виду систем, які пов’язуються потоком): - горизонтальний, який належить до одного рівня ієрархії логістичної системи; - вертикальний - від верхнього рівня логістичної системи до нижнього.
Залежно від місця проходження:
- зовнішній, що циркулює всередині логістичної системою і зовнішнім середовищем; - внутрішній, що циркулює всередині логістичної системи або її окремого елемента. Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи: -вхідний;
-вихідний. Залежно від призначення: - директивні (управляючі); - нормативно-довідкові; - обліково-аналітичні; - допоміжні.
Взаємозв’язок матеріального та інформаційного потоків є очевидним, однак відповідність одного потоку іншому є умовною. Власне кажучи, вміст матеріального потоку, як правило, відображають дані інформаційного потоку, але за часовими параметрами вони можуть не збігатися. На практиці в логістичних системах матеріальні та інформаційні потоки нерідко випереджають або запізнюються один щодо одного.
Шлях, яким рухається інформаційний потік у загальному випадку може не збігатися з маршрутом переміщення матеріального потоку.
Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.
Інформаційний потік характеризується такими параметрами: - джерело виникнення; - напрямок руху потоку; - періодичність; - вид існування; - швидкість передачі та прийому; - інтенсивність потоку та ін.
Управління інформаційним потоком можна здійснювати таким чином: - змінюючи напрямок потоку; -обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; - обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.
Отже, різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему. Логістична інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками [4;с.55].
Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну. Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи: - технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; - інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; - математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.
Інформаційні логістичні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах-це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів. Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні. На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:
- планові; - диспозитивні (або диспетчерські); - виконавчі (або оперативні).
Інформаційні логістичні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Різні інформаційні системи мають свою специфіку .
Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга; - управління мало змінними даними; - планування виробництва; - загальне управління запасами; - управління резервами та інші завдання. У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
- детальне управління запасами (місцями складування); - керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом; - відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад: - виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням переміщеннями і т.п.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:
- зростає швидкість; - зменшується кількість помилок в обліку; - зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи; - поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.
1.2 Використання OLTP i OLAP технологій в логістичних системах
В обчислбвальних мережах інформаційних логістичних систем відомо кілька технологій роботи, особливе місце серед яких посідають мережні технології, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів корпорації. Перша (найпростіша) технологія не передбачає спеціально виділеної ЕОМ, ресурси якої розподіляються між іншими комп'ютерами. Кожна ЕОМ має власні ресурси та ресурси, що надаються іншим комп'ютером. Друга технологія передбачає виділення спеціальної ЕОМ для обслуговування мережних програм та інших ЕОМ. Тільки на цій машині можуть знаходитися спільні програми і база даних. Така ЕОМ називається файлом-сервером. Третя технологія також передбачає виділення окремої ЕОМ і називається технологією "клієнт—сервер". На відміну від попереднього, в цьому випадку на виділеній ЕОМ знаходяться не тільки спільна БД, а й програми пошуку та запису, що дає змогу клієнтам запитувати не всю інформацію з БД, а тільки частково або повністю оброблену сервером.