КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Проектний менеджмент та маркетинг підприємства»
практичні завдання Варіант № 8
Варіант № 8
1. Завдання № 1.
Принципи організації взаємин керівника з підлеглими і вищестоящим керівником.Описати практику Ваших взаємин.
2. Завдання № 2.
Завдання містить ділову ситуацію, за якою необхідно прийняти рішення та оцінити наслідок прийнятих рішень за схемою:
Близькі – позитивні; близькі – негативні;
Далекі – позитивні; віддалені – негативні.
Ви начальник відділу матеріально-технічного забезпечення(ВМТЗ). Керівництво підприємства планує збільшити випуск карбаміду. Є два постачальника сировини. 1-й розташований досить далеко від Вашого підприємства. 2-й – ближче. Придбання сировини в 1-го постачальника обходиться Вам дешевше, ніж у 2-го. Однак 1-й – більш надійний партнер, 2-й постачальник досить часто зриває строки постачань. Прийміть рішення. Наведіть приклад ділової ситуації з Вашої практики.
3. Завдання № 4.
Постановка задачі. Послідовність виконання контрольного завдання повинна містити наступні стадії:
побудова мережного графіку;
розрахунок пізнього та раннього терміні настання кожної з подій, а також їхнього резерву часу;
визначення тривалості критичного шляху;
розрахунок раннього з можливих термінів початку і закінчення робіт;
обчислення повного і вільного резервів часу кожної з робіт і коефіцієнта її напруженості;
складання проекту та оптимізації сітьового графіка з метою скорочення тривалості критичного шляху.
Таблиця завдання 4
Вихідні дані для розрахунку сітьового графіку робіт (варіант № 8)
| Код роботи | Тривалість, днів | Потреба в ресурсах, чол. |
| 0-1 | 2 | 3 |
| 1-2 | 3 | 4 |
| 2-3 | 4 | 1 |
| 3-4 | 1 | 5 |
| 4-5 | 2 | 6 |
| 5-6 | 3 | 3 |
| 5-7 | 4 | 1 |
| 5-9 | 5 | 2 |
| 6-7 | 1 | 4 |
| 7-8 | 2 | 5 |
| 8-9 | 3 | 3 |
Зміст
1. Завдання № 1
2. Завдання № 2
3. Завдання № 4
Список використаної літератури
1. Завдання № 1
Принципи організації взаємин керівника з підлеглими і вищестоящим керівником. Описати практику Ваших взаємин
Менеджмент – це процес планування, організації, мотивації і контролю для досягнення визначених цілей. Найважливіші функції управлінської праці наступні [21]:
1)планування - являє собою постановку цілей і розробку шляхів їхнього досягнення;
2)організація - функція керування, що включає питання поділу і кооперації праці. У тому числі створення організаційних структур, делегування повноважень, організація взаємодій.
3)мотивація - стимулювання - це спонукання працівників до ефективного досягнення цілей;
4)контроль - перевірка отриманих результатів
Управлінські відносини - це відносини верхів і низів, начальників і підлеглих. Методи керування є інструментом впливу суб'єкта на об'єкт і одночасно способом їхньої взаємодії. Постановка питання про методи керування - це постановка питання про управлінські взаємини структурних підрозділів системи керування.
Існує 3 види методів керування [18]:
1)командний;
2)економічний;
3)соціально-психологічний.
Пріоритетне положення того або іншого методу в організації додає їй риси, характерні для даного методу.
У практиці питання розподілу пріоритетів між цими методами дуже важливе, тому що ефективність організації визначається:
1)системою методів керування;
2)механізмами керування.
а) Метод командний. Використовувані механізми:
- адміністративні: наказ, розпорядження, вказівка;
- нормативні: закон, положення, інструкція, план, спущений зверху й обов'язковий для виконання;
- економічні: відсоток виплачуваного прибутку, ціна продукту (призначена), зарплата (призначена), матеріальні санкції, встановлені зверху;.
- соціально-психологічні: догана, оголошена в наказі, нагородження грамотою за розпорядженням керівництва, подяка в наказі, план соціального розвитку колективу і заходів щодо його реалізації.
б) Метод економічний. Механізми:
- договірний відсоток прибутку, що відчисляється;
- договірна ціна продукту;
- договірна зарплата;
- матеріальні санкції, передбачені договором.
в)Соціально-психологічний метод. Механізми також договірні:
переконання;
критика;
інформування;
виступ керівника перед людьми.
При командному методі керування - відносини суб'єкта й об'єкта - влади і підпорядкування. Основні достоїнства методу:
1) забезпечується єдність волі керівництва в досягненні мети;
2) не вимагає великих матеріальних витрат;
3) у малих організаціях оперативно досягаються цілі і забезпечується швидка реакція на зміну зовнішнього середовища.
Недоліки методу наступні:
1) придушується ініціатива, творча робота;
2) відсутні діючі стимули праці і можуть виникати антистимули;
3) у великих організаціях:
- менеджери не зацікавлені в підвищенні компетентності, тому вона в дефіциті;
- обюрокрачується апарат керування;
- потрібна громіздка система контролю.
Економічні методи керування - відносини суб'єкта й об'єкта - договірні - товарно-грошові. Характеризуються:
- волею суб'єкта й об'єкта, достатньої для реалізації їхніх інтересів у договірному процесі;
- виконанням договірних зобов'язань.
Достоїнства методу: стимулюється прояв ініціативи, реалізується творчий потенціал працівників на основі задоволення матеріальних потреб.
Недоліки: залишаються незадоволеними багато потреб, що лежать поза сферою матеріального інтересу, що знижує мотивацію.
3.Соціально-психологічні методи - управлінські відносини суб'єкта й об'єкта договірні без матеріальної основи. Умови реалізації: одна зі сторін ініціює договірний процес, друга не відкидає його.
Достоїнства методу:
1) включаються механізми трудової мотивації, не зв'язані з задоволенням матеріальних потреб;
2) практично не потрібні матеріальні витрати.
Недоліки: 1) не використовуються стимули, що спираються на матеріальні потреби людей;
2)важко прогнозувати результати.
Стиль керування (керівництва) і його вплив на ефективність організації
Коли керівник вирішить питання про вибір системи методів керування, те це називається стилем керівництва - форма, манери, правила, прийоми. Стиль керування - вибір системи методів. То, як керівник сполучить методи в систему, визначає стиль його керування. Методи і стиль зв'язані між собою, як зміст і форма. Зміст (метод) почасти впливає на форму (стиль), а форма змінює результати методу. Поганим стилем керівництва можна загубити самий чудовий метод [17].
Стиль керівництва - ключовий фактор керування. В внутрифірмовому керуванні ефективність на 80 відсотків залежить від стилю керівництва.
Типові індивідуальні стилі керівництва являють собою моделі, де зібрані визначені риси стилю. Розрізняють 3 типових індивідуальних стилі керівництва: авторитарний, демократичний, пасивний. Ці стилі є теоретичними конструкціями, немає керівника, що повною мірою втілює той або інший тип. Класифікація стилів керівництва і їхній аналіз дозволили розробити рекомендації, за допомогою яких керівник може вибирати свій індивідуальний стиль і керувати їм.
Типові стилі керівництваявляють собою моделі, де зібрані визначені риси стилю. Розрізняють 3 типових індивідуальних стилі керівництва: авторитарний, демократичний, пасивний. Характерні риси стилів наступні.
1.Авторитарний: переважне використання командних методів керування, орієнтація на задачу або на себе, централізація повноважень, придушення ініціативи, твердий контроль, висока думка про себе, нав'язування своєї волі, мінімальне інформування, мала гласність, перевага покаранням, усунення неугодних, нетерпимість до критики, брутальність, нетактовність, невитриманість.
2.Демократичний: упор на соціально-психологічні й економічні моменти керування, орієнтація на людину, делегування повноважень, колегіальність у рішеннях, заохочення ініціативи, адекватність самооцінки, висока моральність, широка гласність, повне інформування, перевага заохоченням, турбота, допомога підлеглим, терпимість до критики, доброзичливість, ввічливість.
3.Пасивний - характерні риси - безсистемність у методах, орієнтування на себе, невикористання повноважень, самоплив в організації справ, безконтрольність підлеглих, відхід від ухвалення рішень, використання колегіальності для ухилення від відповідальності, безсистемність стимулювання, байдужність до критики, відсутність турботи про персонал.
Достоїнства і недоліки методів:
а) Авторитарний.
Достоїнства - забезпечує чіткість і оперативність виконання.
Недоліки - придушує ініціативу, не створює ефективних стимулів до праці, викликає невдоволення персоналу.
б) Демократичний.
Достоїнства - створює умови для творчої ініціативної роботи, мобілізує резерви.
Недоліки - активність і ініціативність працівників не завжди ведуть до досягнення цілей організації.
в) Пасивний.
Достоїнства - абсолютна воля виконавців.
Недолік – абсолютна воля виконавців, тому що вона майже завжди шкідлива.
Розглянемо тепер, як міняється ситуаційний фактор при авторитарному і демократичному стилі керівництва.
1.Дисципліна, ретельність, відповідальність (правосвідомість) при авторитарному стилі - низькі, при демократичному - високі.
2.Психологічний клімат у колективі, тобто рівень конфліктності при авторитарному стилі - поганий (високий), при демократичному - сприятливий (низький).
3.Кваліфікація, освітній і культурний рівень виконавців при авторитарному стилі - низькі, при демократичному - високі.
4.Ціннісний - орієнтації, що переважають у колективі при авторитарному стилі - індивідуалістські, при демократичному стилі - колективістські.