Контролювання — вид управлінської діяльності (стр. 3 из 3)

Управління системою контролю виробничих процесів очолює заступник директора з якості — начальник системи контролю виробничих процесів. Він здійснює стратегічне управління системою, безпосередньо керує роботою таких груп: застосування стандартів; атестації виробництва і виробничого персоналу; технологічною; забезпечення конкурентоспроможності продукції на стадії науково-пошукових і конструкторсько-технологічних робіт.

Узгоджені дії з підрозділами є запорукою стабільності й ефективності роботи системи контролю виробничих процесів. При цьому важливо налагодити дієвий механізм взаємозв'язку системи контролю виробничих процесів зі службами і підрозділами підприємства. З одного боку, відділи і служби забезпечують систему контролю виробничих процесів інформацією, необхідною для успішного управління системою, з іншого — система ставить перед підрозділами конкретні техніко-організаційні вимоги, залучає спеціалістів і керівників до вирішення конкретних питань, пов'язаних із поліпшенням якості продукції.

Рис. 3 Організаційна структура управління системою контролю виробничих процесів

Висновки

Контроль – цепроцес, що забезпечує досягнення цілей організації. Він необхідний для виявлення і вирішення виникаючих проблем раніше, ніж вони станутьдужесерйозними, і можетакожвикористовуватися для стимулювання успішної діяльності.

Контроль – цекритичноважлива і основна функція управління. Одназ найважливіших особливостей контролю, яку потрібно враховуватинасамперед, полягає в тому, що контроль повиненбутивсеосяжним. Кожний керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав.

Контроль є найбільш фундаментальнийелементпроцесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можнарозглядати повністю у відриві від контролю. Дійсно, фактично всі вони є невід'ємними частинами загальної системи контролю в даній організації.

Контроль є ефективним, якщо він має стратегічний характер, націлений на досягненняконкретних результатів, своєчасний, гнучкий, простий і економічний.

В міжнародному масштабі контроль є особливоважкоюсправою через велике число різних областей діяльності і комунікаційні бар'єри. Коли організації здійснюють свій бізнес на зарубіжних ринках, функція контролю набуває додаткової складності. Важливо не покладати на іноземних керівників відповідальність за розв'язання тих проблем, які від них не залежать. Результативність контролю можна поліпшити, якщо періодично проводити зустрічі відповідальних керівників в штаб-квартирі організації і за кордоном.

Список використаної літератури

1. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г.Основи менеджменту: Підручник. – К.: „Академ-видав”, 2003. – 416с. (Альма-матер)

2. Курочкин А. С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 144 с.: ил. – Библиогр.: с. 140-141.

3. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1992.

4. Хміль Ф. І.Менеджмент. – К.: Вища школа, 1995.