Загальне керування розробкою перспективного плану інвестиційної діяльності здійснює керівник підприємства, методологічне — його заступник з економічних питань або консультант. До складу робочої групи входять провідні спеціалісти таких служб і відділів: планово-економічного, маркетингу, юридичного, фінансового, бухгалтерії, головного технолога, праці та заробітної плати, відділу кадрів та ін.
Основні функції робочої групи: визначення напрямків і загального обсягу робіт зі складання бізнес-плану; визначення функцій конкретних виконавців і розподіл робіт між ними; доведення форм документів, таблиць, схем, графіків, за якими конкретні виконавці повинні готувати й подавати інформацію; вирішення питання про координацію дій між окремими виконавцями; визначення календарного плану зі встановленням термінів виконання робіт і подання готових результатів.
На другому етапі кожний відділ і кожний працівник робочої групи визначають обсяг своєї роботи, добирають необхідну інформацію, виконують необхідні розрахунки, оформлюють табличний матеріал текстову частину до нього. Розробка бізнес-плану пов’язана з використанням великої кількості інформації, її повнота і якість істотно впливають на можливість досягнення тих цілей, які стоять при складанні бізнес-плану. Недостатнє висвітлення окремих його розділів через обмеженість інформації може викликати в інвесторів сумніви щодо доцільності виділення коштів. Тому важливо знати, які дані потрібні для складання бізнес-плану і де їх можна знайти.
Третій етап розробки бізнес-плану передбачає узагальнення в цілому по підприємству матеріалів, одержаних від різних служб і виконавців, уточнення й установлення зв’язку між ними, оформлення остаточного варіанта, підписання й затвердження бізнес-плану.
Заключний етап — презентація бізнес-плану, тобто доведення основних його положень до зацікавлених осіб.
Коли бізнес-план розроблює стороння консультаційна фірма, етап-ність як за формою, так і за змістом дещо різниться від тієї, яка існує в разі складання бізнес-плану працівниками підприємства. Підприємство насамперед повинно укласти угоду з консультаційною фірмою, де слід визначити завдання, умови й терміни виконання роботи зі створення бізнес-плану.
У процесі виконання робіт підприємство передає виконавцю необхідні матеріали, документацію, розрахунки, а також забезпечує необхідні умови праці для спеціалістів.
Після завершення робіт засновник оцінює їх якість, вносить додаткові корективи до попередньо поставленого завдання, приймає й оплачує виконані роботи. Розроблений сторонньою організацією бізнес-план підписує корівник консультаційної фірми і затверджує керівник підприємства-замовника.
Хоча в цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, він безумовно виконує функції набагато глибші:
— виявлення цілей бізнесу;
— сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу;
— створення системи вимірювання результатів діяльності;
— надання інструментів для управління бізнесом;
— виявлення альтернативних напрямків розвитку.
Основні цілі і задачі бізнес-плану такі:
1. Бізнес план служить для обґрунтування передбачуваного бізнесу й оцінки результатів за визначений період часу. У цьому зв’язку він може розглядатися як мірило досягнення успіху.
2. Бізнес план є документом, що дозволяє висвітити курс дій і керувати бізнесом. Тому бізнес план можна представити як невід’ємний елемент стратегічного планування і як керівництво для виконання і контролю.
3. Бізнес план у більшості випадків використовується як засіб одержання необхідних інвестицій. У цьому аспекті він служить наживкою для інвесторів і могутнім інструментом фінансування бізнесу.
4. Важливо розглядати бізнес-план як сам процес планування і внутріфірмового управління. У цьому плані він представляється як постійно обновлюваний документ, що робить організацію сприйнятливою до різного роду нововведень технічних, технологічних, організаційних, економічних і ін.
5. Бізнес план може бути гарною рекламою для пропонованого бізнесу, створюючи ділову репутацію і будучи своєрідною візитною карткою організації, тому він повинний бути компактним, красиво і кваліфіковано оформленим, інформаційно спрямованим.
6. Бізнес план є свого роду документом, що страхує успіх пропонованого бізнесу. Він демонструє готовность підприємства йти на ризик і отримувати прибутки.
7. Бізнес план інструмент самонавчання. У цьому аспекті його розробка це процес пізнання і самопізнання.
Підводячи підсумки вищевикладеного, можна затверджувати, що бізнес планування творчий процес, що вимагає професіоналізму і мистецтва.
Для практичної реалізації бізнес планування як процесу представляється важливим дотримання основних принципів:
— гнучкості, що передбачає постійну адаптацію до змін середовища, у якій функціонує дана організація;
— безперервності, що припускає мінливий характер планування;
— комунікативності, під якою розуміється координація й інтеграція зусиль (усе повинне бути взаємопов’язане і взаємозалежне);
— ітеративності, що передбачає творчий характер планування і неодноразовість пророблення вже складених розділів плану;
— багатоваріантності, що дозволяє вибрати найкращу з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети;
— участі, що припускає важливість самого процесу планування з погляду залучення в нього всіх можливих учасників майбутньої організації;
— адекватності відображення реальних проблем і самооцінки в процесі планування.
Проектом передбачено капітальні вкладення в сумі 500 тис. грн. Очікується річний прибуток 120 тис. грн. упродовж 6 років. Вартість капіталу – 15%. Чи доцільно вкладати кошти в цей проект.
Рішення. За шість років з цього капітального вкладення отримується прибуток у розмірі 120 тис. грн. * 6 = 720 тис. грн.
Вартість капіталу визначає дохід, який міг би отримати власник капіталу при використанні його в найкращий в поточних умовах спосіб. Вартість капіталу — це співвідношення такого щорічного доходу і всього капіталу (у відсотках) як відповідна відсоткова ставка.
При умові 15 % вартості капіталу з капіталу в розмірі 500 тис. грн. вартість капіталу становитиме 500 * 0,15 = 75 тис. грн. За шість років це становитиме 75 * 6 = 450 тис. грн., що є меншим, ніж прибуток із капітального вкладення.
Тому вкладати кошти в цей проект доцільно.
Інвестори — це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення особистих, позичених, залучених майнових чи інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційного процесу.
Одним з основних документів, що потрібні для роботи, є бізнес-план. Його можуть складати окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми.
Інвестиційний бізнес-план є поняттям набагато ширшим, ніж прийнято уявляти. Принаймні, в нашій країні, за відсутності практики бізнес планування, його дуже часто ототожнюють із штучними економічними розрахунками, або техніко-економічним обґрунтуванням. Насправді ж, складання бізнес-плану інвестиційного проекту вимагає роботи не одного спеціаліста, бо як буде розглянуто далі, кожен бізнес проект зачіпає велику купу питань пов’язаних із різними сферами знання. Це насамперед питання економічної ефективності, маркетингового аналізу, фінансового планування та, навіть, політичні аспекти.
У ринкових умовах господарювання інвестиційний бізнес-план використовується в різних сферах і формах підприємництва і допомагає окреслити те коло проблем, з якими зіштовхується підприємство або підприємець в умовах мінливості, нестабільності і часом непередбачуваності найрізноманітніших ринкових ситуацій.
В формальному сенсі інвестиційний бізнес-план — це короткий, точний, доступний і зрозумілий опис пропонованого бізнесу, найважливіший інструмент при розгляді великої кількості різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективне рішення і визначити засоби для його досягнення.
Говорячи про функції інвестиційного бізнес-планування, ми можемо виділити такі з них:
— бізнес-план змушує керівників активно займатися процесами стратегічного планування діяльності компаній з розрахунком на перспективу;
— бізнес-план дозволяє здійснювати більш чітку координацію зусиль, спрямованих на досягнення поставлених перед компанією цілей і задач;
— бізнес-план дозволяє установити для підприємства цільові показники, яких необхідно досягти, а потім здійснювати контроль за успішністю виконання запланованих програм;
— бізнес-план змушує топ-менеджерів більш конкретно визначати цілі фірми, формувати стратегію і тактику по їх досягненню;
— бізнес-план допомагає компанії краще підготуватися до раптових змін ринкової ситуації, тобто робить компанію більш адаптованою до зовнішнього середовища.
1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т.1. – 2001. – 536 с. (Раздел 1, Главы 1-2, с. 13-121)
2. Классификации инвесторов // http://www.akb.su/index.php?id=28
3. Мойсеєнко І.П. Інвестування: Навч. посіб. — К., Знання, 2006. — 490 с.
4. Мыльник В.В. Инвестиционный менеджмент. Учебное пособие для вузов. – М.: Деловая книга, Академический проект, 2005. – 272 с.
5. Поєдинок В.В. Правове становище інвестора як суб’єкта господарських відносин: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.
6. Фабоцци Ф. Управление инвестициями: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – ХХVIII, 932 с. (Глава 1, с. 2-13)
7. Федоренко В.Г. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.