Кон'юнктура ринку науково-технічної продукції (стр. 1 из 4)
Зміст
1. Особливості ринку науково-технічної продукції
2. Життєвий цикл виробу
3. Види фірм у науково-технічній сфері
4. Інформаційне і консультативне обслуговування виробництва
5. Показники кон'юнктури науково-технічної продукції
6. Особливості ціноутворення у науково-технічній сфері
7. Методика дослідження кон'юнктури ринку науково-технічної продукції
1. Особливості ринку науково-технічної продукції
Доцільність комерційної діяльності у сфері виробництва визначається попитом на продукцію, що задовольняє конкретні потреби її споживачів. Дещо інакше здійснюється бізнес сфері наукових досліджень, що має істотні особливості: тимчасовий відрив результатів наукової діяльності від впровадження у виробництво; непевність результатів наукових досліджень; елементи ризику і невиправданих витрат; висока капіталомісткість наукових досліджень; індивідуальність і творчий характер наукових досліджень.
Кожна з цих особливостей накладає істотні обмеження на вивчення кон'юнктури ринку науково-технічної продукції.
Перша особливість визначає взаємодію між науково-технічними організаціями та їхніми замовниками (на відміну від інших сфер комерційної діяльності, у науково-технічній сфері споживача прийнято іменувати замовником), що схематично показано на рис. 1.
 | ||
| Укрупнені етапи НДДКР | Трудомісткість, % до результату | Витрати, % до резуль- тату | Прибутки, % до ре- зультату |
| 1. Розробка ново- введень2.Впровадження та освоєння3. Поширення або тиражування | 603010 | 404020 | 01090 |
| Разом | 100 | 100 | 100 |
Якщо при організації фірми не вдається забезпечити діючу реалізацію цих функцій, то таку справу краще не починати взагалі.
Навіть за наявності висококваліфікованого персоналу, але без налагодженої системи реалізації і поширення результатів досліджень та розробок витрати фірми становитимуть 80%, а прибутки тільки 10% від потенційних витрат на наукові розробки (див. табл. 1). Зрозуміло, що такий бізнес приречений на провал.
Свідченням цього є занепад переважної більшості науково-технічних організацій України й інших країн СНД після краху адміністративно-командної системи. Маючи солідний науково-технічний потенціал і портфель затверджених науково-технічних розробок, що, як правило, перевищував світовий рівень, науково-технічні організації, проте, виявилися на межі банкрутства через невміння розпорядитися досягнутими результатами в умовах ринку.
Щоб виявити потребу в нововведеннях, не обов'язково створювати окремі структурні підрозділи. Більше того, практика свідчить, що цю функцію найкраще виконують самі розробники за наявності в них такої цінної якості, як передбачення споживчого попиту на нововведення.
Вивчення кон'юнктури потреб у нововведеннях здійснюється за двома напрямками: визначення "вузьких місць" наявних технологій і формулювання завдань щодо їх усунення; пошук практичного застосування для вже отриманих науково-технічних результатів з метою успішної комерційної Їх реалізації.
У практиці оцінювання кон'юнктури відомі численні приклади як першого, так і другого підходів. Наприклад, компанія "Зінмарк" почала свою діяльність з ретельного вивчення роботи хімічних лабораторій. У ході цього аналізу було виявлено, що найбільшими проблемами були переважно висока трудомісткість і витрати на відпрацьовування і перевірку посуду для хімічних реактивів. Таким чином, було сформульоване завдання з механізації цього процесу, що через певний час було успішно розв'язане. Отримані результати щодо відпрацьовування хімічного посуду за 4 роки збільшили оборот фірми у 75 разів. Було створено нову галузь з механізації трудомістких робіт у наукових лабораторіях, у якій фірма "Зінмарк" стала безсумнівним лідером.
Прикладом другого роду є комерційна ідея щодо реалізації на споживчому ринку персональних комп'ютерів. Вона належала фірмі "Эппл", що знайшла застосування результатам
наукових досліджень фірми "Ксерокс", керівництво якої вважало їх абсолютно непридатними для практичного застосування.
Після постановки завдання його реалізацією має зайнятися науково-технічний персонал фірми. Тут успіх визначається винятково науковою компетентністю і кваліфікацією співробітників.
2. Життєвий цикл виробу
Специфіка функцій технологічних, продуктових, управлінських нововведень (інновацій), їхня роль у поступальному розвитку суспільства вивчаються сьогодні досить активно.
Для з’ясування змісту цієї важливої категорії зробимо ряд визначень, запропонованих відомими західними спеціалістами в галузі економіки та управління.
Організація економічного співробітництва і розвитку визначає поняття "інновація" таким чином. Нововведення — це новий вид науково-технічних знань, які сприяють досягненню ринкового успіху.
Канадське статистичне управління розглядає інновацію як трансформацію ідеї у новий або поліпшений продукт чи робочий процес, що користується попитом на ринку.
Американські спеціалісти дотримуються подібної точки зору з питання щодо визначення нововведення: "Нововведення — це не кошторисна система, за допомогою якої ідея або винахід уперше перетворюється в комерційну реальність, це — успішне впровадження продукту або послуги на ринок або в економіку... Нововведення — це сукупність технічних, виробничих і комерційних заходів, що ведуть до появи на ринку нових і поліпшених продуктів і до комерційного використання нових та поліпшених виробничих процесів і устаткування".
На наш погляд, для визначення інновації орієнтиром можуть бути, наприклад, різке підвищення продуктивності, якості продукції, виробництво нового продукту тощо. При цьому вирішальне значення має швидкість змін.
Залежно від предметного змісту розрізняють такі види інновацій:
— продуктові, орієнтовані на виробництво і використання нових (поліпшених) продуктів у сфері виробництва споживання;
— технологічні, що являють собою нові засоби (технології) виробництва старих або нових продуктів;
— управлінські, що виявляються у нових методах роботи апарату управління.