Приклад. В школі готується силами учнів і вчителів концерт для вищого керівництва. Найбільші сподівання пов’язані з талановитим 12-ти річним хлопчиком-конферанс’є. Він сценічний, гарно розмовляє, рухається по сцені. Словом, почувається на сцені, як риба у воді. Напередодні концерту довго вирішують в що йому одягтися. Потім зупиняються на новому елегантному костюмі, «Тепер вже точно всі будуть у захваті від ведучого,» - впевнений директор. Наступного дня всі чекають хлопчика, а його все немає і немає. Концерт вже має починатися. Директор і організатори схвильовані й знервовані. Та раптом в останню мить хлопчик з’являється. Він у жахливому вигляді – весь вимазаний невідомо чим. Виявляється, перед самою школою він перечепився через кошик з крашанками, який не помітив і впав просто на нього. Мало, що зіпсував новий костюм, але ще й ледь вирвався від обуреного натовпу, який захищав бідну бабусю, яка так невдало поставила свого кошика.
Не доводити до перевтоми . «Хоча видовище артиста, який жонглює водночас 15-ма тарілками у програмі Еда Саллівана, можливо, наведе вас на думку включити його до кандидатур директора колективу, то робити цього не варто», - стверджує Ротман. Люди такого роду можуть тільки довести роботу до кризи. Краще підійде навіть такий, що відкинувся з чашкою кави на спинку крісла, а ноги поклав на стіл. «На керівну посаду школи потрібна така людина, яка подібна качці на воді, зовні абсолютно спокійна, а насправді «гребе з усіх сил». По-справжньому талановиті керівники навчальних закладів начебто нічим не зайняті. «Вони роблять справу так, що ніхто не сприймає це як роботу. А насправді вони думають».
Якщо керівник весь час при підлеглих щось робить, створюючи атмосферу вічної своєї зайнятості і перевтоми, то насправді крім безладу і незрозумілості, нічого такий керівник у колектив не принесе. Справжній керівник знає ціну кожної своєї хвилини і кожній хвилині своїх підлеглих.
Педагогічні наради, інструктажі повинні проводитися керівником до роботи в стислій формі за часом, бути чіткими за змістом, конкретними і лаконічними. Якщо керівник не вміє цінувати свій час, то він не зуміє цінувати й час своїх підлеглих. Коли керівник радіє, що довів підлеглих до сьомого поту або дав для одночасного виконання кілька завдань без чіткого інструктажу, то хай і не сподівається, що всі вони будуть виконані. Навіть коли вони і будуть виконані в указаний термін, то якість їх буде сумнівна, а найчастіше і не відповідна. Потрібно пам’ятати, що керівник, який нераціонально відноситься до часу й можливостей своїх підлеглих, представляє загрозу не тільки моральному здоров’ю колективу, а й всій загальній справі. До таких керівників народжується спочатку прихована, а потім і відверта неприязнь.
Що заважає стати керівником. В пошуках кандидатури для талановитого керівника школи потрібно звертати увагу на характеристики, які притаманні таким людям. Але для «відмітання» треба звернути увагу на риси, які керівникам не притаманні. Психолог Ненсі Джонсон зробила підбір деяких подібних «топ-характеристик». Проаналізуємо їх за ролями:
1. Супергерой – ніхто, крім нього, роботу виконати не зможе, тільки він сам.
2. Прибиральник – знаходить задоволення в ліквідації безладу, який нерідко саме ним і був влаштований.
3. Зверхоптиміст – знаходиться на краю нірвани, але дамба, на жаль, завжди знайде спосіб рухнути.
4. Перст указуючий – такий тип завжди відкине від себе всі звинувачення і прийме на свою адресу тільки поздоровлення.
5. Смертник у самотньому окопі – харчується піццею і проживає в офісі добу за добою, але о Боже мій, - він же член команди.
6. Пожежник – знаходить велику цікавість в ліквідації пожеж та, на жаль, не в їх попередженні.
7. Мученик – зростає сам у своїх очах від перенесених страждань і намагається це довести своєму оточенню.
Жоден з цих типажів не може і не повинен бути як керівником навчального закладу, так керівником і взагалі. Втілення ідеї в практику, коли воно знаходиться в руках подібних «типажів», приречено на крах, а моральний стан колективу буде коливатися від загального стану нервового стресу до повної байдужості.
Таким чином, управління навчальним закладом потребує таланту. Воно вимагає від людини вміння досягти бажаного, вирішувати протиріччя, які виникають між людьми, керівниками, відчувати і зберігати баланс між особистими інтересами кожного і планами школи.
Список літератури
1. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті: Монографія. – К.: МАУП, 2000. – 357 с.
2. Загальні основи педагогіки / за ред. Ярмаченко Н.Д. – К.: Вища школа, 1999. – 323 с.
3. Шибутани Т.А. Вопросы психологии в современном менеджменте образования. М.: Поиск, 1999. – 215 с.
4. ОніщенкоН.М. Повернення до гармонії \ Artline, 1997. - № 7-8. – С. 51-53.
5. Загвязинский В.В. Педагогический портрет современного менеджмента / Социально-гуманитарные проблемы менеджмента / Сборник научных трудов Донецкой государственной академии управления. – Донецк, 2003. – Вып. 19. – С. 146-150.
6. Макгир К. Как стать руководителем проэктов // Директору информационной службы. – 2003. - № 3. – С. 18-20.
7. Джонсон Н. Рожденные управлять // Офіс. – 2003. - № 1-2. – С.14-15.
8. Шевченко Е. Теорія менеджмента о стилях управления // Офис. – 2003. - № 1-2. – С. 16-17.