МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
і н с т и т у тд и с т а н ц і й н о г о н а в ч а н н я
Допущено до захисту
рішенням кафедри
менеджменту й маркетингу
від 27 березня 2001 р.
______________Соломенчук О.О.
(професор)
Заболотний Олександр Едуардович
Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А
на тему: Ефективне управління виробництвом
шифр групи: Ф 4 - 10 - 98 БУБ
напрям підготовки: менеджмент
ВНИМАНИЕ!!! MSOffice 2003, не распознает большинство формул. Используйте MSOffice 2000 – XP.
Робота на здобуття кваліфікаційного рівня
б а к а л а в р
Виконав___________________Заболотний О.Е.
Науковий керівник________________Пляскін І.І.
(професор)
Запоріжжя 2001
Вступ………………………………………………………………………………………...4
Розділ 1. Методика дослідження
1.1 Короткий огляд літератури ………………………………………………......11
1.2 Методи й організація дослідження проекту
1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності
виробництва...…………………………………………………………......14
1.2.2 Ефективність виробництва: система показників...…………........20
1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва
1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик...……......………....22
1.2.3.2 Спрямованість діяльності і використання факторів
підвищення ефективності виробництва…………………....23
Розділ 2. Аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний»
2.1 Характеристика об'єкта дослідження
2.1.1 Особливості технологічного процесу виробництва.
Техніко-економічна характеристика підприємства...…….....……33
2.1.2 Основні техніко-економічні показники...……………..………......…38
2.2 Аналіз ефективності виробництва
2.2.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності
виробництва...………………………………………………………......…38
2.2.2 Показники ефективності використання праці.…..………......……46
2.2.3 Показники ефективності використання основних
фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень...…….....…...52
2.2.4 Показники ефективності використання матеріальних
ресурсів...…………………………………………………………….………56
2.2.5 Додаткові показники системи показників
ефективності виробництва...………………………………………......58
2.3 Аналіз використання виробничих потужностей...……..….….……......61
2.4 Визначення рівня механізації виробництва……………….…..….……...65
2.5 Висновки аналітичної частини………………………………..………………71
Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»
3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва
3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації
виробництва.…………………………………………......…………..……77
3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда).......…………..…….……80
3.1.3 Заходи поліпшення використання основних
виробничих фондів і виробничих потужностей...…………..………82
3.2. Ефект від проведення заходів на виробництві...……..……....….……87
Висновки...……………………………………………………………………………...96
Список використаної літератури...…………………………..…..………105
Додаток 1. Система показників ефективності суспільного
виробництва об'єднань (підприємств)....……………………..…..108
Додаток 2. Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності
ВАТ «Ударний»……………………………………………………………109
Додаток 3. Факторний аналіз рентабельності виробництва
винзаводу……………………………………………………………...….110
Додаток 4. Система показників ефективності виробництва
ВАТ «Ударний»……………………………………………………….…..111
Україна є країною з величезним потенціалом – вона має освічене населення, багаті природні ресурси, а також удале географічне положення, що дозволяє їй бути міжнародною торгівельною державою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу. Як приклад можна привести: запуск супутника Землі – “Січ”, що відкрив Україні шлях до клубу космічних держав; літак “Мрія” і інша продукція заводу ім. Антонова; електронні мікроскопи; різні типи й класи кораблів; наймогутніші у світі преси, турбіни і дизельні двигуни — усе це є на виробничому конвеєрі України.
Разом із тим генна інженерія й біотехнології, штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, у тому числі і космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології й хімії – усе це ставить Україну в один ряд із передовими високорозвиненими країнами світу.
Однак при такому величезному науковому, виробничому і кадровому потенціалі в економіці України протягом останніх років спостерігаються кризові явища, у результаті чого обсяги виробництва основних видів продукції катастрофічно знизилися.
Відповідно до офіційної статистики, показник промислового виробництва протягом 1991-1998 років становив негативну величину. Річна зміна обсягів промисловості в Україні склала: у 1995 році –12,0%; у 1996 –5,1%; у 1997 –1,8%, а в 1998 році –1,5%.
Однак, починаючи з 1999 року, відбулася зміна тенденції. За даними Держкомстату України в 1999 році показник випуску загального обсягу продукції збільшився на 2,8%, а середньодобового виробництва – на 3,6%.
Таким чином, уперше протягом останніх років, починаючи з 1999 р., за підсумками року спостерігається приріст виробництва.
Але цей факт не дає приводу для оптимізму. Підвищення зростання виробництва й збільшення валового продукту в Україні, відбувається не за рахунок підвищення ефективності економіки, і не є результатом діяльності уряду й інших державних органів. Дане явище пояснюється наступним. Справа в тому, що розвиток світової економіки відбувається хвилеподібно, чи циклічно. В різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами, а в ряді випадків розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Так, після південно-східної кризи, циклічний розвиток світової економіки супроводжується високим рівнем економічної активності, природно, що це явище знаходить своє відображення і на економіці України.
Цікавими, у рамках даної теми, є результати дослідження фахівцями НДІ Держкомстату ділової активності промислових підприємств України в ІІІ-IV кварталах 2000 року, у якому брали участь 1425 підприємств 16 галузей. Дані свідчать про те, що середній коефіцієнт завантаження виробничих потужностей в ІІІ-IV кварталах склав 38%. При цьому керівники більшості підприємств (93% опитаних), відзначають, що їхніх виробничих потужностей “досить” чи “більш ніж досить” для виконання наявної кількості замовлень, що вказує на значне недовикористання промислового потенціалу. Лише 5% від загальної кількості підприємств відчувають нестачу наявних у присутності потужностей.
Що стосується завантаження виробничих потужностей, найбільша завантаженість спостерігалася на найкрупніших підприємствах (більш 5000 працюючих) – 52% і в малих підприємствах (з кількістю працюючих менш 50 чоловік) – 40%. Найгірше завантаження відзначалося на підприємствах з кількістю працюючих 51-200 чоловік – усього на 33,5% (таблиця 1).
Таблиця 1
Завантаження виробничих потужностей у галузях промисловості в III-IV кварталах 2000 року, %
| Мікробіологічна | 54 |
| Борошномельна | 39 |
| Поліграфічна | 40 |
| Харчова | 57 |
| Легка | 40 |
| Скляна й порцелянова | 37 |
| Промисловість будматеріалів | 62 |
| Деревообробна | 37 |
| Машинобудування | 37 |
| Хімічна | 30 |
| Кольорова металургія | 35 |
| Чорна металургія | 68 |
| Паливна | 48 |
| Вугільна | 65 |
| Електроенергетика | 54 |
Крім того, промислові підприємства України забезпечені замовленнями в середньому на 3,3 місяці роботи. При цьому трохи краще обстоять справи в електроенергетиці (11 міс.), паливній (5,8 міс.) і вугільній (5,1 міс.) промисловості. Однак менш за все забезпечена замовленнями поліграфічна промисловість у середньому на 1,1 місяць.
Приведена статистика свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу, що свідчить про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. У свою чергу це є результатом низького попиту на вироблену продукцію, тобто фактично продукція, що виробляється на підприємствах України є неконкурентоспроможною. Висока собівартість, низька якість – от причини відсутності попиту.
Таким чином, підвищення ефективності виробництва на підприємствах України – це одна з найважливіших задач як держави (створення сприятливих умов для ефективної діяльності підприємств), так і економістів самих підприємств (аналіз виробничої діяльності, розробка й упровадження заходів щодо підвищення ефективності виробництва).
Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того чи іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна й соціальна результативність господарської діяльності.
Запорука успіху діяльності будь-якого підприємства криється в постійному підвищенні ефективності виробництва, систематичному аналізі виробничої діяльності, розробці й упровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності виробництва.
На сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.
Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості – найбільш важливі й актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їхнього вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного керування виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства.