Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним; регулюватися по висоті, на кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від попереднього краю сидіння, висоти підлокітників.
Ширина та глибина сидіння повинна бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні-від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край заокруглений.
Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина не менше 380мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30°відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.
Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або змінні підлокітники довжиною не менше 250 мм шириною 50-70 мм, що регулюється по висотам над сидінням у межах 230±30 мм, та по відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм. Сидіння, спинка та підлокітники повинні бути напівм’якими і неслизькими, такими що не електризується та з повітропроникненим покриттям.
У ВТК тільки конструкція столу відповідає вимогами, але й тут відступне підставка для ніг, хоча її наявність забезпечується оптимальному робочу позу стільки ж, які повинні бути “рухому ми зовсім не є такими”. У них відсутні підлокітники та напівм’яке покриття.
Відповідає нормам тільки розмір сидіння. Із-за недотримання норм та неуваги до працівників може призвести до деформацій хреста та негативну дію на нервові шляхи, на больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і не рідно на зниженні працездатності у робітників.
Поверхні стелі приміщень у ВДТ бажано фарбувати в світлім тоні близькі до білого, коефіцієнт відбиття 0.7-0.8. В такому випадку вибите від них світло більш рівномірно освітлює приміщення, усуваючи тіні і зменшуючи розсіяні бліци на блискучих поверхнях.
Для пофарбування стін в примушеннях з ВДТ необхідно використовувати мало насиченні кольори світлих тонів з коефіцієнтом відбиття 0.5 - 0.6. Сіро-зелений, найбільше бажаний, він сприятливо впливає на зір, знімає загальну втому.
У відділі технічного контролю стеля білого кольору, а стіни сіруватого, так як це найбільше бажаний тон, то вони сприяють підвищенню працездатності та активності у працівників.
Розташування екрана ВДК має забезпечувати зручність здорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° від ліній зору користувача. Екран відео термінала та клавіатури повинна розташовуватись на оптимальній відомості від очей, але не ближче 600мм з орудуванням розмірів збитково-цифрових знаків та символів.
Розміщення принтера або інших пристроїв вводам-виводам інформацій на робочому місті має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроям введення-виведення інформацій в долі досяжності моторного поля по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. Під принтером ударної дій підкладати вібраційні килимки для мастіння вібрацій та ширину. Всім цим вимогам відповідає розташування ВДТ у відділі технічного контролю, перерви при роботі за комп’ютером через одну годину на 15 хвилин.
4.2.2 Вимоги до освітлення
Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового апарату, тому важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи на північний схід. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче 1,5%, відповідно до вимог СНиП ІІ-4. “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования». Нормативний рівень освітленості повинен бути 500-700 лк.
В якості джерел штучного світла застосовуються люмінесцентні лампи, які краще поєднуються з природним освітленням, а ніж лампи розжарювання. Окрім того, вони створюють більш дифузні світлові потоки, через що знижується можливість засліплюючої дії світла, відбитого екраном. Найкраще застосувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.
Люмінесцентні лампи типу ЛБ застосовують у відділі технічного контролю ЗАТ “НКМЗ”. Працівниками відділу постійно застосовується штучне освітлення тому, що джерело природного світла (вікно) у відділі одне, хоча зорієнтовано на північ. Світильників місцевого освітлення відділ немає.
Надійність та ефективність природного та штучного освітлення приміщень, ВОТ залежить від своєчасності та ретельного його обслуговування. Забруднення скла світлових приборів, ламп, світильників може знизити освітлення приміщень в 1,5-2 рази. Тому віконне скло та світильники необхідно мити не рідше ніж 2 рази на рік та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.
4.2.3 Вимоги до мікроклімату приміщень обчислювального центру.
Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням магнітних поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини. В процесі трудової діяльності постійно перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем.
Оскільки робота за комп’ютером характеризується малим фізичним навантаженням, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005 –8 8).
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з ВДТ та ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату. Температура повітря повинна бути 22-24° С, відносна вологість – 40-60%, швидкість руху повітря - 0,1м/с.
У відділі технічного контролю параметри мікроклімату відповідають встановленим нормам. Найкраще для підтримання заданих параметрів мікроклімату слід використовувати кондиціонери, але слід приміщення обладнати і системами опалення.
4.2.4 Шум та випромінювання
Рівні звукового тиску в октавних смугах частоти, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ та ПК визначенні ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Відомо, що шум несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. На людей, які працюють за комп’ютером дуже впливає навіть незначні рівні шуму. Цей вплив виражається у зниженні розумової працездатності, швидкій втомлюваності, послабленні уваги, появі головного болю.
На комп’ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії.
На жаль на ЗАТ “НКМЗ” у ВТК не застосовуються ніякі засоби для зниження шуму. Хоча принтерів ударної дії там немає, але й інші прилади спричиняють шум.
Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальні пристрої ударної дії в іншому приміщені, або огородити їх звукоізолюючими екранами.
Випромінювання бувають: рентгенівське, оптичне, електромагнітне радіочастотного діапазону.
Встановлено, що джерелом “м’якого рентгенівського випромінювання” є екран. Відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відео термінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв становить 4,74 *10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкр/год).
Оптичні випромінювання виникають завдяки взаємодій електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання включає ультрафіолетове, світлове та інфрачервоне випромінювання.
Ультрафіолетове випромінювання, як правило, впливає на шкіру та очі людей. Діапазон інфрачервоного випромінювання обмежений довжиною хвилі від 0,76 мкм до 1мм.
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону що генеруються ВДТ пов’язані перш за все з частотою формування елемента зображення, а також з інтенсивністю електронного променя, що зумовлює яскравість точок на екрані
4.2.5 Вимоги електробезпеки обладнання
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальна машини і персональні комп’ютери відображені у ДНФОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання будівель та приміщень для ПК необхідно дотримуватись вимог правил влаштування електроустановок, ГОСТ 12.1-006-84, ГОСТ 12.1019-71 ГОСТ 12.1-030-81, ГОСТ 12.1. 045-84, ПГЕ, ПБЕ, ВСН 59-88” Электрооборудование жилых и общественных зданий. Норми проектирования”.
Ліній електромережі для живлення ПК, периферичних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК виконування як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.
У приміщенні, де одночасно експедирується або обслуговується більше п’яти ПК, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вилети електричне живлення, крім освітлення.
Для підключення переносною електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляцій. Тимчасово електропровідна від переносних прикладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, прикладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанням ізолювання місць з’єднання.