Окрім того, згідно до Положення про порядок компенсації робітникам частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, у випадку затримання з вини власника на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, яка нарахована за період з 1 січня 1998 року, якщо індекс споживчих цін за цей період зріс більш, ніж на 1 відсоток, проводиться компенсація робітникам частини заробітної плати у зв’язку з порушенням терміну її виплати. Відмова власника у виплаті компенсації може бути оскаржена працівниками або уповноваженими на представництво трудовим колективом органом у судовому порядку. Тому ревізор повинен перевірити діючий на підприємстві порядок індексації грошових доходів та компенсації робітникам частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати (якщо є такі випадки).
Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної плати ревізор повинен перевірити законність і правильність утримань із заробітної плати. Згідно до чинного законодавства бухгалтерія підприємства повинна провадити такі види утримань із заробітної плати працівників:
прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб);
страхові внески до Пенсійного фонду;
збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
збір до Фонду загальнообов’язкового державного страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності;
збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
профспілкові внески (на підставі заяв працівників);
аліменти (за виконавчими листами судових органів);
за брак і завданий підприємству матеріальний збиток;
за наданий кредит;
інші види добровільних утримань згідно з заяв працівників.
Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної плати ревізор повинен перевірити й порядок нарахування робото-давцями внесків в державні цільові фонди, базою для визначення яких є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, а саме:
до Пенсійного фонду;
до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страху-вання на випадок безробіття;
до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Здійснюючи контроль розрахунків за цими зборами ревізор зобов'язан перевірити:
правильність нарахування внесків та визначення страхових тарифів;
законність застосування різних пільг;
своєчасність перерахування внесків до цільових фондів;
правильність відображення в обліку операцій з нарахування та сплати цих зборів.
Перевіряючи ці утримання і нарахування, ревізору слід пам’ятати, що нормативно-правова база з цих питань постійно змінюється. Тому йому слід чітко визначити строк дії кожного законодавчого і нормативного документу і враховувати це під час перевірки розрахунків із заробітної плати.
Відповідальним етапом аудиту є перевірка достовірності розрахункових і платіжних відомостей. Як правило, платіжні відомості на виплату зарплати, премій тощо перевіряються у такому порядку:
відповідність платіжних відомостей розрахунковим відомостям;
правильність підсумків і наявність підсумків прописом;
наявність на відомостях підписів керівника підприємства і головного бухгалтера, а також працівників, які склали і перевірили відомість;
наявність підписів одержувачів грошей;
правильність депонування сум.
Контрольній практиці відомі випадки зловживань, які допус-каються в зазначених документах. Перш за все це введення в платіжні відомості підставних осіб, які фактично не виконували роботу в даному підприємстві чи установі.
Вивчаючи конкретні факти розкрадання грошових коштів введенням у платіжні відомості вигаданих або підставних осіб, аудиторам необхідно з’ясувати такі питання:
чи працювала особа, на ім’я якої нарахована оплата праці в даному господарстві, чи ні;
якщо особа, зазначена в платіжній відомості, не працювала в даному господарстві, то чи є вона вигаданою;
хто фактично одержав гроші, вписані на ім’я особи, яка не працювала в даному господарстві і хто із службових осіб брав участь у оформленні незаконної операції по нарахуванню оплати праці на ім’я особи, яка не працювала в даному підприємстві чи установі.
Щоб довести, що та чи інша особа фактично не працювала в даному підприємстві чи установі, аудитору необхідно в першу чергу перевірити, чи є наказ про призначення її на роботу. При цьому необхідно врахувати, що на практиці складаються інколи фальшиві накази про зарахування підставних або вигаданих осіб. Тому аудитори далі з’ясовують, чи є на цих осіб справи, трудові книжки, тощо.
Значну допомогу у виявленні підставних і вигаданих осіб можуть надати члени самого колективу, підтвердивши чи не підтвердивши роботу даної особи.
Платіжні відомості потрібно звіряти (хоча б вибірково з вказанням періоду вибіркової перевірки) з первинними документами про нараху-вання оплати праці. Це також один із способів виявлення приписок сум у платіжних відомостях, а також фактів введення в них "мертвих душ", тобто осіб, на яких зовсім не складались первинні документи або які не працювали на даному підприємстві чи установі.
Основними методами перевірки платіжних відомостей є:
арифметичний підрахунок сум у кожній колонці і в рядку платіжної відомості і порівняння їх з виведеним підсумком;
ретельне вивчання платіжних відомостей і виявлення всіх підчисток, виправлень, дописок прізвищ і т. ін. (особливо простежити, чи складалась відомість одним працівником і однаковими чорнилами, на одній і тій же машині);
звірка сум, одержаних за чеком з банку, виплачених працівникам за платіжними відомостями.
Під час перевірки встановлюється дотримання підприємством чинного порядку витрачання готівкової виручки, зокрема здійснення ним виплат, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу.
При цьому, береться до уваги, що підприємству, яке має борг, забороняється витрачати готівку з виручки, одержану від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та позареалізаційних надходжень на виплати, пов’язані з оплатою праці, за винятком виплат через екстрені (невідкладні) обставини, що можуть здійснюватися з виручки.
Під час перевірки контролюючи органи встановлюють, у які періоди підприємство, що перевіряється, мало податковий борг, що обліковується в органах державної податкової служби України.
Під час перевірки встановлюються факти проведення підприємст-вом у ці періоди зазначених вище виплат, пов’язаних з оплатою праці, за наявності в нього податкового боргу. Для цього за записами в касовій книзі та за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями і видат-ковими касовими ордерами встановлюються суми і дати здійснення цих виплат із каси підприємства. На підставі касової книги та прибуткових касових ордерів виявляються також джерела надходжень коштів (з установи банку або виручки) за сумами і датами, за рахунок яких здійснювалися вищезазначені виплати.
Також слід звертати увагу на ті випадки, коли за однією платіжною (розрахунково-платіжною) відомістю частина виплат здійсню-валася за рахунок коштів, одержаних в установі банку, а інша частина –– за рахунок готівкової виручки.
У контексті загальної оцінки організації робочого процесу ревізор повинен перевірити умови праці на підприємстві. Особливу увагу він має звертати на відповідність чинному законодавству відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я, розмір якого регламентується Законом України “Про охорону праці”. На підприємствах, яким визначено і доведено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, ревізор повинен пере-вірити дані про середньоспискову чисельність працюючих інвалідів та їх середньорічну зарплату.
Насамкінець аудиту розрахунків з оплати праці ревізору треба перевірити відповідність чинному законодавству діючий на підприємстві порядок вирішення трудових спорів і конфліктів і відобразити це у заключному висновку.
Література
1. Новиков Е. В., Колбачева Т. А., Новик Е. В., Колбачев Е.Б. И др., Организация, нормирование и оплата труда на предприятиях. Изд-во: ФЕНИКС, ТОРГОВЫЙ ДОМ, 2004. – 224c.
2. Рофе А. И., Лавров А. С., Галаева Е. В., Стрейко В. Т. ЭКОНОМИКА ТРУДА учебник для вузов,высш. Уч. Издательство: МИК, 2007. - 304c.
3. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджмент самоменеджмент в системе рыночных отношений.Учеб. пособие / Под ред. проф., акад. РАЕН Ф. М. Русинов. – М.: ИНФРА – М, 1996.
4. Экономика труда: (социально-трудовые отношения). Под. ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова. – М.: “Экзамен”, 2002. – 736 с.
5. Яковлева Т. Эффективные системы оплаты труда: Как построить оплату труда, чтобы она стимулировала работников трудиться с максимальной отдачей. Издательство: АЛЬФА-ПРЕСС, 2006. – 162c.