Офіційна статистика це теж засвідчує. За даними Держкомстату, кількість громадян, які перебували на обліку в службах зайнятості, у грудні минулого року становила 876,2 тис. Проте вже у січні цього року Україну накрила друга хвиля скорочень - на 30 січня кількість безробітних сягнула 930 тисяч. Щоправда, за перші два тижні лютого скорочення ніби призупинились. "Приріст" становив лише 1,9 тисячі. Але схоже на те, що це - тимчасове затишшя перед новою "бурею". Адже розвиток загально-економічної та політичної ситуації в країні підштовхує саме до таких висновків.
Рівень працевлаштування незайнятих громадян у березні 2010р. порівняно з лютим п.р, зріс на 1,9 в.п. та становив 6,4%. Найбільше зростання зазначеного показника за вказаний період спостерігалось у м. Києві та Кіровоградській області (дивись таблицю 1)
Сьогодні ринок праці начебто завмер, але таке відчуття, що ми напередодні другої хвилі.
Пояснюється це значною кількістю людей – 1 млн. 700 тис. осіб, – що перебувають у стані латентного безробіття, сидячи у безстрокових відпустках чи працюючи неповний день або тиждень. За даними Держкомстату, у грудні у режимі неповної зайнятості працювало 928 тис. чоловік, а у неоплачуваних адміністративних відпустках перебувало 829 тис. чоловік.
За прогнозами, сформованими на основі методології Міжнародної організації праці, у 2010 році рівень безробіття в Україні сягне 9%. Без роботи залишаться близько 3 млн. чоловік.
Таблиця 1
Статистичні дані по безробіттю в Україні, (тис. осіб)
| Регіони | Кількість зареєстрованих безробітних на 01.05.2010 | 01.03.2010 | 01.01.2010 | Населення працездатного віку | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Україна | 879,0 | 97,0 | 104,0 | 3,1 | |
| АРК | 28,7 | 97,8 | 109,9 | 2,4 | |
| Вінницька | 42,6 | 97,5 | 102,7 | 4,4 | |
| Волинська | 24,0 | 97,3 | 94,7 | 3,9 | |
| Дніпропетровська | 57,6 | 97,2 | 110,6 | 2,8 | |
| Донецька | 68,1 | 100,9 | 123,9 | 2,5 | |
| Житомирська | 33,2 | 99,9 | 100,9 | 4,4 | |
| Закарпатська | 23,2 | 99,1 | 100,6 | 3,0 | |
| Запорізька | 39,6 | 97,9 | 110,1 | 3,5 | |
| Івано-Франківська | 29,7 | 100,6 | 96,2 | 3,6 | |
| Київська | 30,7 | 98,7 | 112,5 | 2,9 | |
| Кіровоградська | 25,9 | 93,3 | 101,4 | 4,3 | |
| Луганська | 34,9 | 92,8 | 100,6 | 2,4 | |
| Львівська | 42,9 | 98,8 | 101,9 | 2,3 | |
| Одеська | 29,4 | 92,0 | 98,1 | 2,0 | |
| Полтавська | 43,9 | 94,9 | 103,5 | 4,9 | |
| Рівенська | 31,6 | 97,3 | 99,1 | 4,6 | |
| Сумська | 30,9 | 98,9 | 103,1 | 4,3 | |
| Тернопільська | 30,4 | 94,5 | 92,4 | 4,7 | |
| Харківська | 49,2 | 95,0 | 106,2 | 2,8 | |
| Херсонська | 20,4 | 91,4 | 96,6 | 3,0 | |
| Хмельницька | 33,5 | 97,4 | 99,8 | 4,3 | |
| Черкаська | 30,1 | 96,6 | 105,1 | 5,2 | |
| Чернівецька | 16,8 | 96,6 | 92,4 | 3,1 | |
| Чернігівська | 30,1 | 96,3 | 98,4 | 4,6 | |
| м.Київ | 12,9 | 100,4 | 128,9 | 0,7 | |
| м. Севастополь | 2,4 | 103,1 | 121,2 | 1,0 | |
Таким чином, по складу безробітних можна судити про просування того чи іншого регіону по гостроті безробіття. У тих регіонах, де переважають "високоосвічені жінки передпенсійного віку", можна говорити лише про початкову стадію безробіття. Рівень безробіття і напруженість на ринку праці в таких регіонах як правило невеликі, хоча рости вони можуть високими темпами. У тих регіонах, де серед безробітних переважає молодь, чоловіки, обличчя з низьким рівнем утворення, проблема безробіття дуже гостра, але чисельність безробітних найчастіше росте повільніше, ніж у середньому по країні.
Сучасна економічна наука довела, що на стан зайнятості населення справляють безпосередній вплив на процентні ставки по кредитах та депозитах, інвестиційна активність суб’єктів підприємництва, система оподаткування тощо. Усе це підкреслює значення вивчення закономірностей організації робочих місць і функціонування ринку праці в тісному взаємозв’язку з вказаними економічними явищами.
Знизився інтелектуальний потенціал України, який визначає її роль і місце у світовому «табелі про ранги». Виходячи з зазначеного, для організації робочих місць і підвищення рівня зайнятості населення головним є розвиток промисловості, яка має базуватися на нових технологіях з урахуванням вимог часу, а для цього потрібні капітальні вкладення.
2.2 Аналіз ринку праці в народному господарстві
Згідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови, „становлення” – це філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення протилежних, а водночас взаємопов’язаних моментів розвитку – виникнення і зникнення; формування когось, чогось у процесі розвитку. Звідси „розвиток” – це процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого.
Пропозиція робочої сили в Україні, незалежно від економічної ситуації, визначається демографічними чинниками, передусім чисельністю населення віком 20-65 років. Саме ці вікові рамки всупереч законодавству реально окреслюють економічно активний вік в Україні – до 20 років молодь переважно навчається і не виходить на ринок праці, а по досягненні пенсійного віку населення, як правило, не припиняє трудової діяльності. Водночас пропозиція робочої сили, особливо її якість, може стати або додатковим чинником прискорення, або бар’єром економічного зростання.
Чисельність та віковий склад економічно активного населення.Зрушення вікової структури і їх вплив на ринок праці. Сучасний рівень економічної активності населення України, попри значно нижчий, ніж у більшості країн світу пенсійний вік, є досить високим за міжнародними масштабами. Це пояснюється головним чином активністю жінок 20-49 років. Найвищі рівні економічної активності населення характерні для Волинської, Вінницької областей та м. Києва, найнижчі – для Тернопільської, Чернівецької та Ів.-Франківської областей.
Загальна чисельність економічно активного населення останніми роками залишається практитчно незмінною, однак високий і постійно зростаючий ступінь старіння робочої сили (у середньому по Україні кожна п’ята економічно активна особа – старша 50 років, а кожна чотирнадцята – старше працездатного віку) створює певні перешкоди для нормализації процесів відтворення робочої сили, для запровадження новітніх технологій і відповідної перекваліфікації працівників.
Особливо гострою є проблема старіння робочої сили у сільській місцевості, передусім у Чернігівській, Кіровоградській, Полтавській областях. Це може стати непереборним бар’єром розвитку нових відносин у аграрному секторі цих регіонів.
Освітня та професійна підготовка робочої сили. Якість підготовки робочої сили має першочергове значення саме у період економічного зростання в зв’язку з необхідністю запровадження нових технологій, схем організації виробництва, коли майже вичерпано екстенсивні чинники економічного зростання і необхідна інтенсифікація як виробництва, так і надання послуг. У цьому контексті слід позитивно оцінити невпинне зростання питомої ваги осіб з вищою (повною та базовою) освітою у складі робочої сили. Проте у розвитку сучасної системи освіти, передусім вищої, спостерігаються значні диспропорції. Триває тенденція випереджального збільшення масштабів підготовки економістів та юристів (відповідно на 36,2 та 43,6%), обумовлена, насамперед, інерцією високої престижності отримання спеціальностей, які гарантували в недавньому минулому досить високі та стабільні доходи, і адекватною реакцією ринку освітніх послуг. Однак практична насиченість національного ринку праці економістами та юристами неминуче позначиться на працевлаштуванні фахівців з цих спеціальностей. Натомість всупереч необхідності забезпечення економіки висококваліфікованими фахівцями з інженерних спеціальностей, які зможуть реалізувати інноваційні принципи економічного зростання, і змінам у попиті на робочу силу, що вже відбуваються і вочевидь посиляться у найближчому майбутньому, протягом останніх років обсяги випуску таких фахівців практично не змінилися, а їхня питома вага у складі випускників вузів знизилася. [19].