Смекни!
smekni.com

Аналіз ринку роздрібної торгівлі (стр. 2 из 4)

Плани на розвиток своїх мереж національних і регіональних операторів вражають.

«Банк ВТБ» відкрив групі компаній «Караван» кредитну лінію у розмірі $140 млн. Отримані кредитні кошти компанія планує інвестувати в розвиток нових проектів торгово-розважальних центрів «Караван» в регіонах. Нещодавно такий комплекс був відкритий у Дніпропетровську.

«Це перший крок в співпраці з «Банком ВТБ», і ми упевнені в успішному його продовженні в рамках розвитку нових проектів», – заявив фінансовий директор компанії KaravanRealEstateLimited Євгеній Сторожук. В даний час мережа складається з трьох об’єктів – в Києві (відкритий в 2003 р.), Харкові (відкритий в 2006 р.) і Дніпропетровську (2008 р.). До 2010 р. компанія планує відкрити більше 15 подібних ТРЦ.

Протягом найближчих двох років в Україні буде спостерігатися подальше зростання сектора роздрібної торгівлі. Плани розвитку девелоперської компанії «Караван» дають підстави думати, що її ринкова частка в регіонах буде поступово збільшуватися, а позиції на ринку зміцнюватись, вважають аналітики компанії Foyil Securities.

«Незважаючи на все ще недостатню ліквідність на українському ринку облігацій і високі інфляційні очікування, що негативно позначаються на котируваннях облігацій, ми вважаємо купонну ставку емісії на рівні 20% привабливою для інвесторів», – повідомив Володимир Габріелян, аналітик компанії Foyil Securities. «Судячи з результатів діяльності й високої платоспроможності компанії, випуск облігацій повинен торгуватися за номінальною вартістю, що відповідає прибутковості до погашення за ціною покупки на рівні 19, 5-20,5%», – додав він.

За інформацією студії дослідження роздрібного ринку RetailStudio, у 2007 році за темпом зросту компанія обігнала своїх основних конкурентів, зокрема Fozzy Group (ТМ «Сільпо»), «Фуршет» (ТМ «Фуршет») і « Квіза-Трейд» (ТМ «Велика Кишеня») на 26%, 32% і 49% відповідно. На цей момент «Караван» володіє чотирма торговими центрами в Україні і перебуває серед лідерів на ринку роздрібної торгівлі. Нагадаємо, «Караван» – оператор одного з найбільших українських гіпермаркетів. Нещодавно компанія розпочала розміщувати свої облігації на біржі «Перспектива» (Дніпропетровськ). Обсяг емісії становить 130 млн. грн., а номінал акції – 1 000 грн.

Група компаній «Евротек», ще один ритейлер, узяла кредит у розмірі $75 млн. на підтримку розвитку у Міжнародної фінансової корпорації (IFC). З $75 млн. $20 млн. будуть направлено на капіталізацію «Евротека», а ще $55 млн. надано як субординована позика. Загальне фінансування проекту складає $450 млн. Засоби, що інвестуються, будуть направлені на розширення торгової мережі магазинів «Фреш» в Києві, Харкові, Луганську, Херсоні, Івано-Франківську, Полтаві, Дніпропетровську і Одесі. «Евротек» планує розвивати роздрібну торгову мережу «Фреш», відкривши 70 торгових комплексів і супермаркетів до 2011 р.

З початку року компанія «АТБ-маркет» відкрила 40 дискаунтерів, збільшивши динаміку розвитку в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. на 38%. До 2009 р. компанія має намір розширити мережа магазинів до 300. Всього у 2008 р. «АТБ-маркет» має намір інвестувати 350 млн. грн. в розвиток мережі продовольчих дискаунтеров, відкривши 60 нових магазинів. У планах компанії – до 2011 р. розширити торгову мережу «АТБ-маркет» до 450 дискаунтеров, при цьому товарообіг мережі планується на рівні 10 млрд. грн.

Конкуренція в регіонах нижча, ринок не освоєний до кінця, тому національні мережі активно йдуть в регіони. За словами Олександра Соколова, у національних операторів великий досвід роботи, достатньо хороша база, фінансові можливості вищі. «Їм простіше розвиватися в регіонах», – відзначає він. За його словами, сітьовикам, які представлені в східних регіонах, важко просувати себе в західних регіонах країни, і навпаки. «Тому у національних мереж в цьому плані є переваги», – відзначає експерт.

Проте, як говорить Світлана Дригуш, посилювання конкуренції очікується в найближчих рік-два. «Як за рахунок агресивнішого зростання регіональних гравців, так і за рахунок виходу/розширення присутності зарубіжних компаній», – відзначає вона.

Привабливість українського ринку – в зростанні роздрібного товарообігу і стабільної прибутковості. Проте, як відзначає Олександр Соколов, з приходом іноземних фірм прибутковість знижуватиметься, зважаючи на те що багато компаній, які вже вийшли на ринок, ставлять нижчу націнку і беруть за рахунок об’єму. «Рентабельність же складає на різні товари 15-30%», – відзначає він. На думку Світлани Дригуш, зростання роздрібного товарообігу в 15% в рік є достатньо привабливим для іноземних гравців. «Поточний рік не є показником із-за фінансової кризи, і ми чекаємо відновлений інтерес до ринку після поліпшення ситуації на ринках капіталу», – говорить вона.

У Україні до недавнього часу не було жодної національної мережі. Навіть у найбільших мереж були місця, де вони не були представлені. Навіть зараз мережа може бути присутньою в регіоні, але ще там не закріпитися.

Вітчизняний же ринок продовольчого ритейла в найближчому майбутньому чекає хвиля злиття і поглинань. Оскільки на даний момент це найбільш успішний і ефективний варіант розвитку, на відміну від створення нових мереж.

Як припускає Світлана Дригуш, можливі стратегічні продажі українських мереж іноземним гравцям в найближчі три роки. «Відхід з ринку можливий для невеликих мереж, які не зможуть конкурувати по цінах з великими гравцями в період інфляції витрат (як цього року)», – вважає вона.

Крім того, після поглинання у оператора відпадає питання про місце торгової точки. «Поглинаючи регіональну мережу, національного оператора виграє вигідне місцерозташування і отримує певну кількість споживачів», - відзначає Олександр Соколов. Не виключають експерти і злиття регіональних мереж між собою. Вже зараз «Пакко Холдинг» викупив мережу магазинів «П’ятий елемент» в Харкові і «Дуглас» в Хмельницьком. До кінця цього року в планах компанії придбати ще одну регіональну мережу. «Ми постійно ведемо переговори», – відзначає заступник генерального директора по розвитку компанії Олег Крижанівський. Оператор має намір виходити в регіони, де торгові центрів холдингу не так багато. Це Черкаси, Суми, Полтава і Київ. Сам же холдинг також намагалися купити найбільші вітчизняні і зарубіжні ритейлери. Мережа супермаркетів «Варус» також отримувала пропозиції про покупку. Проте, за словами Дмитра Шевченка, зараз «Варус» – одна з найдинамічніших мереж, що розвиваються, в східному регіоні. «Ми поки бачимо можливість і хочемо розвивати цей проект самостійно», – відзначає він.

За його словами, у українського ритейла залишилося декілька років до приходу на наш ринок світових гравців. «Хто за цей час не займе ринок, нічого не буде з себе представляти», – говорить керівник департаменту маркетингу компанії «Омега». Одна з найбільших український мереж роздрібної торгівлі «Веліка Кишеня» допускає можливість злиття або поглинання інших торгових мереж.

«Велика Кишеня» не виключає можливості злиття або поглинання інших мереж. Зараз же компанія планує свій розвиток за рахунок власних сил, окрім цього, розглядає варіанти придбання дрібніших мереж.

Що стосується форматності, то експерти і учасники відзначають пріоритетність великих форматів для маленьких адміністративних центрів. У регіональних же центрах, дрібних містах найбільш популярні гипер- і супермаркети, де люди роблять покупки разів на тиждень. У крупніших містах популярні супермаркети і магазини біля будинку. Хоча у дискаунтерів, швидше за все, залишиться невелика частка ринку.

«Частка організованого роздрібу на ринку складає (дані GFK): у 2007 р. – 49,4%, прогноз на 2008 р. – 51,8%. Впродовж останніх років спостерігається упевнене зростання організованої торгівлі, і ця тенденція збережеться як мінімум до 2012 р.

Одночасно, по прогнозах, до 2012 р. ємкість ринку продовольчого ритейла складе 165 млрд. грн.»,– так бачить ситуацію віце-президент по маркетингу групи компаній FozzyGroup Михайло Дудник.

ІІ. Порівняльний аналіз прийомів менеджменту лідерів ринку (основні фактори успіху)

Для того, щоб проілюструвати, які саме чинники впливають на досягнення ключових позицій лідерами сучасного ритейлінгового ринку в Україні, наведемо та проаналізуємо цікаву інформацію, здобуту в ході маркетингового дослідження переваг споживачів київського ринку роздрібної торгівлі.

В основі дослідження ринку роздрібної торгівлі в Києві лежить опитування мешканців Києва. Перша хвиля опитування проводилась у жовтні 2004 року, друга – в листопаді 2005 р. і січні 2006 р.; третя хвиля – в листопаді 2006 р. і четверта – в грудні 2007 р. В кожній із перших трьох хвиль було опитано 1000 випадково відібраних респондентів, а в четвертій – 600 респондентів. Респондентом була людина, яка відповідає в домогосподарстві за здійснення щоденних покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту. Метод опитування – CATI (телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера). GfK Ukraine здійснює регулярне дослідження роздрібної торгівлі продуктами харчування та непродовольчими товарами повсякденного попиту в Києві з 2004 року.

В 2007 році основними місцями здійснення покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту для киян були «Сільпо» (24%), «Велика Кишеня» (20%), «Фуршет» (15% респондентів), «Metro C&C» (6%), ринок/вулична торгівля (6%) та «МегаМаркет» (6%). Порівняно з 2006 роком помітно змінились частка «Сільпо» (зросла приблизно на 6 в.п.), частка ринку/вуличної торгівлі (зменшилась на 5 в.п.) та «МегаМаркету» (зросла на 2 в.п.).

Загалом, майже 80% киян вважають гіпермаркети та супермаркети основними місцями здійснення покупок харчових продуктів у 2007 році (в порівнянні з 75% в 2006 році). Крім того, в 2007 році покупці помітно частіше називали гіпермаркети основним місцем здійснення своїх покупок порівняно з 2006 роком, а ринки/вуличну торгівлю, навпаки, значно рідше. Однак, ринки/вулична торгівля залишається другим за важливістю місцем купівлі продовольчих товарів – таким його назвали 31% респондентів. На ринках/у вуличних торговців найчастіше кияни купують свіжі овочі, фрукти, свіже м’ясо та сигарети. Найчастіше перевагу ринкам для здійснення покупок надають домогосподарства з низьким доходом, а також респонденти у віці 60 років і старші.