Найважливішими результатами досліджень, що характеризують їх новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є:
вперше:
запропоновано комплексна система заходів на основі диференційованого підходу до механізму регулювання підприємств харчової промисловості, який базується на створенні умов рівномірного, пропорційного розвитку всіх галузей, шляхом перерозподілу податкового навантаження учасників технологічного ланцюга виробник – переробник – торгівля;
для забезпечення підприємств харчової промисловості сировиною запропоновано внесення змін до порядку нарахування та виплати дотацій сільгоспвиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, в залежності від технологічного циклу виробництва продукції;
удосконалено і уточнено:
принципи формування системи регулювання розвитку підприємств харчової промисловості та обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного функціонування підприємств галузі;
методичний підхід щодо визначення взаємозалежності податкового навантаження та ефективної діяльності підприємств і на цій основі запропоновано шляхи формування регуляторної політики, яка грунтується на податковому стимулюванні для підприємств харчової промисловості;
методичний підхід щодо визначення впливу на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств харчової промисловості регуляторної політики та обґрунтовано систему заходів з активізації експорту готової продукції;
теоретичні підходи до менеджменту підприємств харчової промисловості з урахуванням податкових важелів впливу;
набуло подальшого розвитку:
теоретичні підходи до визначення механізму податкового планування та регуляторної політики.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності підприємств харчової промисловості Львівської області, зокрема ВАТ “ Львівський холодокомбінат” (довідка від 15.01. 2008 року № 35), ДП “Львівський хлібзавод №5” ВАТ“ Концерн Хлібпром“ (довідка від 14.01. 2008 року № 75), ТзОВ “Фрізант” (довідка від 12.01. 2008 року № 18).
Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі відділення підвищення кваліфікації Західного регіону центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів державної податкової служби України при читанні лекцій з дисциплін “Економіка підприємства”, (довідка від 29 січня 2008 року № 92). Пропозиції автора враховані при поданні інформації при написанні Податкового кодексу України (довідка від 28 січня 2008 року № 145).
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її основних положень, методичних підходів і методик для підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом вдосконалення чинної законодавчої бази в сфері економічних методів регулювання виробництва харчових продуктів.
Зазначені вище наукові результати одержані дисертантом особисто. Впровадження їх у практику сприятиме підвищенню ефективності виробництва, створенню сприятливих умов регулювання виробництва та реалізації продукції підприємств харчової галузі.
Особистий внесок здобувача. Зазначені вище наукові результати одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації: Основні положення і результати дослідження повідомлені і обговорені на Третій міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2004 р), Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, 2005 р), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України“ (м. Дніпропетровськ, 2006 р), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово - економічними змінами на промислових підприємствах“ (м. Київ, 2006 р).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 10 статтях у наукових журналах, із них 4 - у наукових, фахових виданнях, 3 - тези доповідей та матеріали конференцій, 3 - публікації в інших виданнях загальним обсягом 2, 9 обл. вид. арк.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел. Обсяг основного тексту роботи - 195 сторінок, з яких: 19 - рисунків, 28 - таблиць, які займають 43 сторінки. Список використаних джерел (172 найменувань), 11 додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет та об'єкт дослідження, сформульовано мету та завдання, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі - "Теоретико-методичні засади регулювання економічної діяльності підприємств харчової промисловості" розглядається регуляторна політика, ознаки її розвитку, умови формування та функціонування.
Ринкова система у свій економічний механізм включає дві підсистеми: саморегульовану та регульовану. Перша припускає певну "свободу" у поведінці: вільний вибір форм власності та господарювання; розпорядження власністю, результатами діяльності (продукцією, доходами); вибір ринку продукції, ресурсів, робіт і послуг; можливість участі у державних програмах тощо. Ця підсистема орієнтована на реалізацію особистих економічних інтересів товаровиробників, що проявляється у підвищенні конкурентоспроможності товарів, прибутковості, достатньої для особистого споживання й розвитку факторів виробництва.
Друга підсистема є регулятором "вільної поведінки", визначає його рамки. Дії цієї підсистеми диктуються запитами суспільства в цілому, різних прошарків населення й національними інтересами, виражається в стабільності суспільного виробництва, а саме - наповнення ринку продукцією, послугами та забезпеченням платоспроможного попиту. Серед регуляторів можна виділити цінові, податкові, антимонопольні, кредитні, фінансові, різні форми квотування, пільги, програми тощо.
Від взаємодії двох підсистем залежить соціально-економічний баланс у суспільстві, ефективність суспільного виробництва. Виходячи з цих позицій, ефективність є критерієм оцінки ринкової структури та різних напрямків економічної політики.
Ринкове середовище впливає на функціонування підприємства через дію попиту, пропозиції, рівень конкурентної боротьби. Врахування дії ринкових сил і державних засобів впливу на функціонування підприємства дозволяє вирішувати проблеми його ефективного функціонування. Можна зазначити, що економічний механізм є тактичним засобом досягнення стратегічної мети діяльності підприємства. Оскільки саме державні важелі регулювання визначають напрям дії економічного механізму та відповідні реакції ринку, ефективність економічного механізму підприємства завжди визначатиметься напрямом економічної політики країни. Під останньою розуміють сукупність заходів, спрямованих на впорядкування перебігу економічних процесів, здійснення на них впливу або безпосереднього передбачення їх розвитку.
Державне управління, як складова зовнішнього середовища, відіграє важливу роль у регулюванні підприємств харчової галузі, починаючи з виробництва сировини, її перероблення та закінчуючи реалізацією кінцевої продукції на ринку. Однак, державне регулювання слід організовувати так, щоб уникнути надмірного впливу державних органів на функціонування підприємств галузі, оскільки це може призвести до зменшення обсягів інвестицій та зацікавленості у виробництві та продажу високоякісної продукції за прийнятними цінами. Необхідність державного регулювання підприємств харчової промисловості в цілому полягає в тому, що держава має гарантувати забезпечення корисними, недорогими та безпечними для здоров'я населення продуктами харчування без надмірних державних витрат на регулювання та контроль виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки.
Податки, як один із регуляторів, впливають на фінансову стійкість підприємства, формування його фінансових ресурсів та інвестиційну діяльність, конкурентоспроможність продукції і загалом на поведінку підприємства на ринку.
Рівень цього впливу залежить, в першу чергу, від їх розмірів, рівня їх фіскальності, порядку їх справляння, стабільності та досконалості всієї системи.
Податкове планування є основою формування податкової політики підприємства і передбачає вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та розміщення його активів з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому. Завданням податкового планування є максимізація прибутку за рахунок мінімізації податків та використання такої комбінації господарських операцій, які дозволили б знизити втрати підприємства.
Автор пропонує в процесі визначення впливу механізмів регулювання на діяльність підприємств враховувати наступне:
1. Для підвищення ролі регуляторної політики у прискоренні структурної перебудови і відновлення на цій основі економічного зростання підприємств необхідне спрямування регуляторної політики в бік стимулювання вітчизняного виробництва, інноваційно-інвестиційної діяльності, споживчого попиту. Такий підхід разом із іншими заходами державного регулювання здатний призупинити подальше зниження ефективності діяльності підприємств галузі.