·визначення факту відхилень від плану підконтрольних показників менеджерами структурних підрозділів (центрів відповідальності);
· визначення місця виникнення відхилень (цех, відділ, бригада);
· з'ясування причин і винуватців сформованої ситуації;
· оперативний підрахунок можливого позитивного чи негативного
· ефекту від відхилень, що мають місце, на кінцевий результат роботи даного структурного підрозділу (центра відповідальності);
· складання внутрішніх звітів, що констатують загальну картину відхилень, що мають місце, по структурних підрозділах (центрам відповідальності).
Подібний обсяг необхідної інформації можна викласти в наступній формі (табл. 3.3.)
Таблиця 3.3.
Внутрішня звітність структурних підрозділів підприємства (центрів відповідальності) (умовний приклад) тис, грн.
Підконтрольні показникидіяльності | Плановізначення | Фактичні значення | Відхилення | Причина і винуватець відхилення (код) |
1.. Обсяг виробництва | 1480 | 1482 | +2 | |
2. Сировина і матеріали | 170,5 | 200,4 | +29,9 | |
3. Енерговитрата | 277,8 | 265,8 | -12,0 | |
4. Зарплата виробничих робітників | 1.073 | 95,7 | -11,6 | |
5, Перемінні витрати цеху | 555,6 | 561,9 | 6,3 | |
6. Маржа | 924.4 | 920.1 | ||
7. Послуги інших цехів | 179,9 | 168 | -11,1 | |
8. Поточний ремонт | 4,7 | 4.7 | - | |
9, Зарплата адміністр. цеху | 63,1 | 63,1 | - | |
10. Амортизація | 14,1 | 12,1 | -2,0 | |
11. Загальногосподарські витрати | 66,4 | 29,2 | 37,2 | |
12.Комерційні витрати | 4,7 | 5.0 | 0.3 | |
13.Інші витрати цеху | 3,4 | 3,2 | -0,2 | |
14. Постійні витрати цеху | 336,3 | 286.1 | -50.2 | |
15.Результат | 588,1 | 634 | +45,9 |
При заповненні звітів варто дотримувати послідовності що характеризує відхилення по їхній значимості на кінцевий результат.
Визначення ступеня впливу виниклих відхилень на величину алгоритму «витрата-прибуток».
Четвертий етап впровадження оперативного контролінгу характеризується особливостями функціонування системи внутрішнього документообігу на підприємстві, що припускають поступальне просування звітів структурних підрозділів (центрів відповідальності) у єдиний контролінговий центр. Основна мета даного центру - визначення ступеня впливу виниклих відхилень на заплановану величину кінцевого показника в цілому по підприємству. На підставі наявної інформаційної бази можливе і необхідне здійснення як наступного так, попереднього і поточного контролю за виникненням відхилень. Це дозволяє виробити і представити керівництву інформацію про можливі позитивні і негативні тенденції розвитку виробничо-господарської діяльності, підприємства. Подібна інформація є основою для оперативного впливу на сформовану ситуацію.
Проведені нами дослідження були спрямовані на вивчення системи контролінгу, причин його виникнення, особливостей розвитку у керуванні економікою, методичного забезпечення оперативного контролінгу у керуванні підприємством, оскільки у вітчизняній практиці немає чітких уявлень про місце контролінгу в системі управління підприємством.
Проведене дослідження проведене на прикладі СТзОВ “Хлібопродукт” смт. Чернівці дозволяє сформулювати наступні висновки і пропозиції:
1. Контролінг – це найважливіший засіб успішного функціонування підприємства, тому що:
· забезпечує необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;
· надає інформацію для керування трудовими ресурсами підприємства;
· забезпечує виживання підприємства на рівнях стратегічного і аналітичного управління;
2. Знаходячись на перетинанні функцій обліку, контролю, аналізу і планування контролінг займає особливе місце в інформаційно-аналітичні системі керування підприємством. Він синтезує, зв'язує воєдино усі вищевказані функції, інтегрує і координує їх, не підмінюючи собою ні одну з функцій керування, а лише переводячи керування підприємством на якісно новий рівень.
3. Система контролінгу являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, реалізація яких забезпечує вироблення альтернативних підходів при здійсненні оперативного і стратегічного керування процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності підприємства.
4. Виходячи з вищевикладеного служба контролінгу, органічно убудована в загальну організаційну структуру підприємства, є великою підмогою в оптимізації цілей і виробленню альтернативних рішень по впливі керівництва на інші економічні служби з метою успішного виконання кінцевих задач підприємства.
5. Основна задача управлінського обліку – виступати інформаційною опорою для прийняття управлінських рішень. Процес вироблення варіантів управлінських рішень відноситься до найбільш трудомісткої і відповідальної частини контролінгу, тому управлінський облік є невід’ємною частиною в інформаційному забезпеченні контролінгу.
6. З огляду на вищесказане, визначимо ціль функціонування даної системи, що полягає в забезпеченні прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат, а також уживання заходів по регулюванню виниклих відхилень і оптимізації співвідношення "витрати -прибуток"
7. Введення в організаційну структуру вітчизняних підприємств служби контролінгу є дуже новим явищем, від правильності рішення якого залежить ефективність і якість роботи цієї служби. Рішенню цієї задачі, на наш погляд, повинне передувати:
· вивчення усіх відомих типів організаційних структур; їхніх переваг і недоліків; доцільність упровадження системи контролінгу;
· вивчення організаційних структур західних підприємств, що успішно практикують систему контролінгу; їхня критична оцінка і можливість адаптації на вітчизняних підприємствах.
8. З метою забезпечення випуску конкурентноздатної продукції, завоювання ринків збуту, оптимізації витрат і одержання максимального прибутку рекомендується почати впровадження окремих елементів підсистеми оперативного контролінгу, що дозволяють сформувати діючу систему внутрішнього обліку на підприємстві. Функціонування даної системи націлено на вироблення інформації певного обсягу, що дозволяє керівництву приймати оптимальні управлінські рішення і тим самим перешкоджати створенню кризової ситуації на підприємстві. Пропоновані етапи впровадження оперативного контролінгу відбивають необхідний обсяг робіт, що мають бути здійснені в ході реалізації кожного з етапів:
1. вивчення цілей і пріоритетних напрямків розвитку підприємства для того, щоб задачі контролінгу органічно підкорити задачам підприємства;
2. розробка системи координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів;
3. формування внутрішньої документації (звітності), що визначає місця виникнення відхилень, причини і винуватців їхньої появи;
4. визначення ступеня впливу виниклих відхилень на заплановану величину кінцевого показника в цілому по підприємству.
1. Амрайн К. Контроллинг – это управление управлением // Коип&ньон. 2004. – 16-22 июля (№ 27).
2. Бутинець Ф. Ф., Бардаш С. Л., Малюга Н. М., Петренко Н. І. Контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.
3. Бутинець Ф. Ф., Чижевська Л. В., Герасимчук Н. В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
4. Бородкин О. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік: Концепція і організація // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. - № 2.
5. Валуев Б. Проблемы управленческой ориентации бухгалтерского учёта // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. № 1.
6. Бухгалтерський словник. Колектив авторів / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 288 с.
7. Вахрушина М. А. Бухгалтерский управленческий учёт: Учеб. пособие / ВЗФЭИ. – М.: ЗАО “Финстатитинформ”, 1999. – 359 с.
8. Гарасим М. П., Давидович І. Є., Хомин П. Я. Управлінський облік на підприємстві (методика ведення) : Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 270 с.
9. Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. – Київ: Лібра, 2004. – 704 с.
10. Голов С. Ф., Єфріменко В. І.Фінансовий управлінський облік. – К.: ТОВ “Автоітерсервіс”, 1996. – 544 с.
11. Губачов В. Зарубіжні системи контролінгу: досвід для України // Регіональні перспективи. – 2001. - №1.
12. Гуляєва Н. Оцінка ефективності проекту впровадження автоматизованої системи контролінгу // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2004. - № 4.
13. Данилевский Ю. А., Мезенцева Т. М. Финансовый контроль в отраслях народного хозяйства при различных формах собственности. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 136 с.
14. Деменіна О. М. Методика визначення оптимального рівня витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №10.
15. Деменіна О. М. Ретроспективний і перспективний аспект концепції контролінгу // Маркетинг в Україні. – 2002. - № 4.
16. Дерій В. А., Мех. Я. В., Сумкіна Н. В. Облік, контроль і аналіз в умовах ринкових відносин: Навч. посібник. – К.: ИМК ВО, 1992. – 122 с.
17. Друри К. Введение в управленческий и производственній учёт. Пер. с англ. под ред. С. А. Табалиной. – М.: Аудит-ЮНИТИ, 1994. – 560 с.
18. Друри К. Введение в управленческий и производственній учёт. Пер. с англ. под ред. Н. Д. Эриашвилли. – 3-е изд., переработ. и доп. – М.: Аудит-ЮНИТИ, 1998. – 783 с.
19. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Ред. колект.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.