Організація фінансового обліку розрахунків з дебіторами відповідно до П(С)БО (стр. 2 из 10)

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності боржника двома шляхами (способами), що представлено в таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1

Способи визначення резерву сумнівних боргів

Спосіб визначення резерву сумнівних боргів	Сутність способу визначення резерву сумнівних боргів	Порівняння з діючими нормами і правилами
1. Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів	У сумі сумнівної дебіторської заборгованості	Не мається відхилень
2. На основі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги	Шляхом здійснення розрахунку: 1. Угруповання дебіторської заборгованості по термінах непогашення. 2. Установлення коефіцієнта сумнівності по кожній групі виходячи із суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги, товари за попередні звітні періоди. 3. Величина резерву визначається як сума добутків дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи і коефіцієнта сумнівності відповідної групи	Новий спосібКоефіцієнт сумнівності росте одночасно зі збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості

Нарахування резерву сумнівних боргів відбивається в складі статті «Інші операційні витрати» звіту П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» у рядку 090.

Безнадійна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги з активів виключається з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів.

Таким чином, створення резерву сумнівних боргів здійснюється за рахунок витрат по операційній діяльності до числення прибутку, списання безнадійної заборгованості — за рахунок резерву сумнівних боргів. Це означає, що при таких операціях повинні бути зроблені проводки:

при нарахуванні резерву сумнівних боргів:

Д-т 94 «Інші витрати операційної діяльності» по субрахунку другого порядку 944 «Сумнівні і безнадійні борги»;

К-т 38 «Резерв сумнівних боргів» (відповідний субрахунок дебітора)

при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, зв'язаної з розрахунками за товари, роботи, послуги за рахунок резерву сумнівних боргів:

Д-т 38 «Резерв сумнівних боргів» (відповідний субрахунок дебітора);

К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (відповідний рахунок другого порядку за новим Планом рахунків 361 «З вітчизняними чи покупцями замовниками», 362 «Із закордонними покупцями і замовниками»)

Поточна безнадійна дебіторська заборгованість, не зв'язана з розрахунками за реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з відображенням у складі втрат по статті «Інші операційні витрати» згідно П(С)БУ 3 «Звіт про фінансові результати» у рядку 090. При цьому робиться бухгалтерська проводка:

Д-т 94 «Інші операційні витрати» по субрахунку другого порядку 944 «Сумнівні і безнадійні борги»;

К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами» на суму безнадійної дебіторської заборгованості (по відповідному субрахунку другого порядку).

Списана дебіторська заборгованість продовжує враховуватися за балансом підприємства, тому при списанні дебіторської заборгованості з балансу робиться проводка:

Прихід 07 «Списані активи» по субрахунку другого порядку 071 «Списана дебіторська заборгованість».

У випадку одержання грошових чи інших активів у погашення списаної дебіторської чи заборгованості витікання терміну перебування заборгованості за балансом у забалансовому обліку робиться запис:

витрата 07 «Списані активи» по субрахунку другого порядку 071 «Списана дебіторська заборгованість» з одночасним оприбуткуванням відповідного доходу на баланс проводкою:

Д-т 30 «Каса» по субрахунках 301 «У національній валюті» чи 302 «В іноземній валюті»;

Д-т 31 «Рахунка в банках» по субрахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті», чи 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», чи 313 «Інші рахунки в банках у національній валюті», чи 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті»;

Д-т 33 «Інші засоби» по субрахунках 331 «Грошові документи в національній валюті», 332 «Грошові документи в іноземній валюті», 333 «Кошти в шляху в національній валюті», 334 «Кошти в шляху в іноземній валюті»;

Д-т 34 «Короткострокові векселі отримані» по субрахунках 341 «Короткострокові векселі, отримані в національній валюті», 342 «Короткострокові векселі, отримані в іноземній валюті» і інші рахунки активів;

К-т 71 «Інший операційний доход» по субрахунку другого порядку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

У примітках до фінансової звітності приводиться по дебіторській заборгованості наступна інформація:

перелік дебіторів і сум довгострокової дебіторської заборгованості; перелік дебіторів і сум довгострокової дебіторської заборгованості зв'язаних сторін з виділенням внутрігрупового сальдо дебіторської заборгованості; склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»; метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги в розрізі її класифікації по термінах непогашення.

Таким чином, у П(С)БО 10 мають місце старі методи обліку дебіторської заборгованості (нарахування резерву в сумі сумнівної дебіторської заборгованості і списання безнадійної заборгованості за рахунок його) і нові: визначення поняття чистої реалізаційної вартості, метод процентного числення суми резерву і списання безнадійної заборгованості по операціях, не зв'язаним з операційною діяльністю за рахунок інших операційних витрат. Важко назвати такий підхід досить логічним. Крім того не визначений точний порядок визнання дебіторської заборгованості сумнівної: не має переліку достатніх документів, необхідних для підтвердження фактів сумнівності, безнадійності. У той же час немає і вказівки про самостійне визнання підприємством тієї чи іншої заборгованості як сумнівної.

1.2 Порушення та розбіжності при розрахунках з покупцями та замовниками

При прийманні товарно-матеріальних цінностей проводиться їх перевірка за кількістю, а також і за якістю. І як результат, можуть бути виявлені: недостача, пересортиця, неналежна якість товарів, їх некомплектність або відсутність супровідних документів і т.п.

При виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з дебіторами, застосовуються документи, які зображені на рис. 1.2.1.

Рис.1.2.1 – Документи, які застосовуються при виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з дебіторами.

Якщо права підприємства порушені, то воно може звернутися до порушника із письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства. Така претензія-вимога підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.

Види претензій, які можуть бути складені у такому випадку, зображено на рисунку 1.2.2.

Рис. 1.2.2 – Види претензій.

Для розгляду претензії, до неї мають бути додані всі необхідні документи.

Підприємство, якому надіслані претензії, має розглянути її у встановлений термін і після розгляду надіслати на неї відповідь.

За умови безпідставної повної або часткової відмови постачальника, а також залишеної без відповіді претензії, що пред'явлена підприємством, проводиться підготовка матеріалів для пред'явлення позову.

Позовна заява подається до арбітражного суду у письмовій формі та підписується керівником.

Платіжні документи, договори тощо використовуються при розрахунках за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також з оплати продукції та робіт, що прийняті замовником по частковій готовності.

При обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач та розкрадання грошових коштів (якщо виявлено винуватця) застосовують такі документи:

- інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (в залежності від об'єкту перевірки);