Непрямий метод полягає у визначенні чистого руху грошових коштів шляхом послідовного коригування прибутку (збитку) звітного періоду на вплив негрошових операцій, змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
І хоча ці методи не знайшли свого відображення у П(С)БО 4, під час заповнення форми № 3 передбачено використання обох таких методів:
прямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності;
непрямого – для надання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.
Заповнюючи поетапно форму № 3 підприємство повинно отримати її підсумковий показник – значення рядка 400 “Чистий рух коштів за звітний період”, хоча, по суті, його значення відоме ще до складання цієї форми (як різниця показників рядків 230 і 240 активу балансу на кінець і початок звітного періоду). Під час заповнення форми № 3 слід керуватися П(С)БО 4, а також скористатися Методичними рекомендаціями № 053.
Форма № 3 складається з трьох розділів:
- “Рух коштів у результаті операційної діяльності”;
- “Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності”;
- “Рух коштів у результаті фінансової діяльності”.
Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Прикладом операційної діяльності може бути будь-яке придбання матеріальних цінностей, реалізація продукції (товарів, послуг), платежі постачальникам тощо.
Фінансова діяльність – діяльність, яка спричиняє зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. Прикладом такої діяльності можуть бути операції з випуску акцій, отримання і погашення позик, виплати дивідендів тощо.
Інвестиційна діяльність – діяльність, пов’язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Прикладом інвестиційної діяльності можуть бути операції з придбання основних фондів, надання позик іншим підприємствам, інвестиції у цінні папери.
Водночас під час заповнення кожного розділу форми № 3 підприємству слід пам’ятати, що цей поділ досить умовний і повинен враховувати специфіку діяльності підприємства. Адже є, наприклад, спеціалізовані підприємства, які займаються тільки інвестиційною діяльністю, і відповідно, для них вона буде операційною. Якщо підприємство займається лише купівлею-продажем цінних паперів, то для нього такі операції є основним видом діяльності, отже, вони знайдуть своє відображення під час заповнення першої частини цієї форми. Продаж виробничим підприємством частини акцій, якими воно володіє, є складовою його інвестиційної діяльності, і надходження коштів у результаті такої операції знайде своє відображення у другому розділі звіту. Тобто подібна класифікація індивідуальна для кожного підприємства, і вона повинна знайти своє відображення в одному із розділів наказу про облікову політику підприємства.
Рух коштів у результаті операційної діяльності.
Перший розділ форми № 3 включає в себе рядки з 010 до 170 і починається з відображення в ньому показника “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування”, який переносять до цієї форми зі звіту про фінансові результати
Звіт про рух грошових коштів структурою поділяється на такі графи:
1) назва статті;
2) код рядка;
3) показники за звітний період:
- надходження;
- видаток;
4) показники за попередній період:
- надходження;
- видаток.
У свою чергу, розділ 1 містить такі підрозділи:
а) коригування на:
- амортизацію необоротних активів;
- збільшення (зменшення) забезпечень;
- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць;
- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності;
- витрати на оплату відсоток;
- підсумковий рядок “прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах”.
б) зменшення (збільшення):
- оборотних активів;
- витрат майбутніх періодів.
в) збільшення (зменшення):
- поточних зобов’язань;
- доходів майбутніх періодів;
- проміжний підсумковий рядок “грошові кошти від операційної діяльності”.
г) сплачені:
- відсотки;
- податки на прибуток;
д) підсумковий рядок “чистий рух коштів до надзвичайних подій”;
е) рух коштів від надзвичайних подій;
є) завершальний підсумковий рядок “чистий рух коштів від операційної діяльності”.
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:
- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
- наведені в негрошових статтях;
- наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.
Звіт про власний капітал.
Складання звіту про власний капітал регламентується положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 під однойменною назвою, де визначаються зміст і форма звіту та загальні вимоги до розкриття його статей. Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
Звіт про власний капітал здійснює аналіз усіх видів капіталу підприємства за звітний період, а саме: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.
Звіт аналізує дані у розрізі наступних показників:
1) залишок на початок року;
2) коригування:
- зміна облікової політики;
- виправлення помилок;
- інші зміни;
3) скоригований залишок на початок року;
4) переоцінка активів:
- дооцінка основних засобів;
- уцінка основних засобів;
- дооцінка незавершеного виробництва;
- уцінка незавершеного виробництва;
- дооцінка незавершеного виробництва;;
- уцінка незавершеного виробництва.
5) чистий прибуток (збиток) за звітний період;
6) розподіл прибутку:
- виплати власникам (дивіденди);
- спрямування прибутку до статутного капіталу;
- відрахування до резервного капіталу.
7) внески учасників:
- внески до капіталу;
- погашення заборгованості із капіталу.
8) вилучення капіталу:
- викуп акцій (часток);
- перепродаж викуплених акцій (часток);
- анулювання частки в капіталі;
- вилучення частки в капіталі;
- зменшення номінальної вартості акцій.
9) інші зміни в капіталі:
- списання невідшкодованих збитків;
- безкоштовно отримані активи;
10) разом змін в капіталі;
11) залишок на кінець року.
Складання приміток до бухгалтерської звітності.
Згідно з пунктом 2 статті 11”Загальні вимоги до фінансової звітності” Закону України “Про бухгалтерський облік”, примітки до фінансової звітності входять до складу річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім:
- бюджетних установ;
- представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності;
- суб’єктів малого підприємництва, визнаними такими відповідно до чинного законодавства.
Це означає, що користувачі фінансової звітності, а саме: акціонери, власники та керівники підприємств, а також державні органи отримають розгорнуті (повні, зрозумілі і доступні) дані, що стосуються діяльності підприємства, тільки один раз на рік і не раніше ніж через місяць після закінчення року.
Як форма звітності примітки до фінансових звітів (приведені у додатку), згідно з П(С)БО 1, являють собою:
1. Сукупність показників та роз’яснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості. При цьому йдеться про оцінку та розкриття статей форм фінансової звітності форми 1 “Баланс”, форми 2 “Звіт про фінансові результати”, форми 3 “Звіт про рух коштів”, форми 4 “Звіт про власний капітал”.
2. Іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами). При цьому йдеться про спеціальні вимоги щодо висвітлення даних у примітках до фінансової звітності або про додаткові вимоги та додатковий перелік показників розкриття інформації, що міститься у кожному конкретному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку.
Примітки до фінансової звітності повинні розкривати додаткову інформацію про фінансову діяльність підприємства, оскільки саме за ними користувач фінансової звітності, який не має спеціальної освіти та підготовки, зможе зробити висновок про фінансово-господарську діяльність підприємства.
Оцінка та розкриття інформації про статті фінансової звітності мають важливе значення для кожного користувача звітності, оскільки лише завдяки докладному розкриттю змісту кожної статті балансу уможливлюється ув’язка показників форм звітності, перевірка правильності складання фінансової звітності та перевірка правильності рішень, прийнятих керівництвом підприємства. Тільки завдяки приміткам кожний конкретний користувач дістає можливість розібратися у діяльності підприємства, навіть не маючи спеціальної освіти і знань. Саме наявність подібних приміток є основним фактором, що визначає прозорість, доступність та зрозумілість фінансової звітності.