Вагомим аргументом на користь створення власної системи (наприклад, засобами Visual FoxPro) також є те, що в такій системі можна передбачити всі тонкощі і особливості, які пов’язані з реалізацією сільськогосподарської продукції, для здійснення оперативного обліку і елементів аналізу.
Облік реалізації продукції, робіт, послуг стосується бухгалтерських операцій з рахунками 36, 70, 90. Практично задача вирішується шляхом виконання наступних дій.
На першому етапі ведеться облік вибуття (реалізації) продукції і облік оплати. Облік вибуття (реалізації) продукції здійснюється на основі розхідних накладних, які надає ТОВ “Куземинське”, як постачальник, шляхом записів в журналі операцій відповідних бухгалтерських проведень, що відображається по дебету рахунка 36. Проведення містить дані про відповідного партнера, суму (в якості якої вказується загальна сума в розхідній накладній) і дату здійснення операції. При обліку оплати рахунка вхідними документами служать платіжні доручення, одержані з банку як документи, що засвідчують здійснення оплати. В журналі операцій робляться записи, зміст яких є протилежний записам при реалізації товарів. Надходження грошей фіксується на дебеті рахунка 30 або 31 в кореспонденції з 70. При цьому проведення також містить інформацію про суму, яку проплачено і дату здійснення операції.
Другий етап включає в себе формування звітних документів, а саме: оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру. Вони формуються на основі журналу операцій. Оборотно-сальдова відомість містить інформацію про сальдо (залишок) на рахунку 36 на початок і кінець місяця по дебету, кредиту, та згорнуте. Журнал-ордер містить інформацію про суми обороту по дебету і кредиту рахунку 36 в розрізі рахунків, і загальні суми обороту по дебету і кредиту.
Технологічна схема процесу вирішення задачі обліку з покупцями і замовниками наведена в додатку 7.
Рішення даної задачі вимагає аналізу великої кількості паперової інформації і включає в себе видачу різноманітних звітів. При цьому дуже висока ймовірність допущення помилки, яку важко відшукати. Це вимагає надзвичайних витрат робочого часу та ручної праці, що не може забезпечити високої продуктивності. До того ж, ручна обробка інформації у вирішенні задач такого типу є морально застарілим підходом.
Тому доцільно реалізувати задачу обліку реалізації на ЕОМ, щоб спростити та прискорити її розв’язання.
Щодо вибору конкретного інструментарію для створення системи, він цілком виправдано падає на MicrosoftVisualFoxPro, оскільки на підприємстві на даний момент вже працюють дві системи обліку (“Склад” та “Розрахунки з постачальниками”), які створені на основі цієї програми. Це створить можливість для інтеграції всіх компонентів в єдину систему, модернізації існуючих та створення нових компонентів по мірі розвитку підприємства. І що немаловажно – зекономить кошти підприємства.
Для розгляду структури розроблюваної системи обліку і аналізу реалізації та взаємозв’язку із зовнішніми об’єктами зручно представити систему у вигляді DFD-діаграм. В додатку 8 подано контекст-діаграму розроблюваної системи, яка відображає зв’язки з зовнішніми об’єктами і визначає вхідні та вихідні потоки інформації. Для даної системи можна умовно виділити три зовнішні об’єкти: покупець (замовник), банк і бухгалтерія ТОВ “Куземинське”. На вихід системи від постачальника – ТОВ “Куземинське” покупцю надходять розхідні накладні, а з банку – проплачені платіжні доручення. В процесі роботи системи формуються наступні результатні документи:
оборотні відомості;
узагальнені оборотні відомості;
сальдові відомості;
узагальнені сальдові відомості;
журнал-ордер;
акт звірки.
Всі ці документи надходять до бухгалтерії підприємства для здійснення оперативного, синтетичного обліку, проведення аналізу тощо.
За допомогою діаграми 1-го рівня, яку подано в додатку 9, проведено декомпозицію системи на окремі процеси. В результаті можна виділити наступні процеси:
ведення журналу операцій (процес 1);
формування результатних документів (процес 2);
друк і передача результатних документів (процес 3).
Для процесу 1 “Ведення журналу операцій” вхідними є дані, отримані з розхідних накладних, що надходять від ТОВ “Куземинське” покупцю і дані, отримані з проплачених платіжних доручень, які надходять з банку. В результаті ведення журналу операцій утворюються дані про операції, які є вхідними для процесу 2 “Формуванння результатних документів”. Цей процес також використовує вхідні дані для процесу 1 для звірки і виявлення помилок. На виході процесу 2 формуються в електронному вигляді ті ж самі документи, які будуть вихідними документами для всієї системи. За допомогою процесу 3 ці документи роздруковуються і передаються в бухгалтерію підприємства.
Розглянемо детальніше процес 1 “Ведення журналу операцій” за допомогою діаграми другого рівня, що наведена в додатку 10. Даний процес складається з наступних дрібніших процесів:
ввід і контроль інформації (процес 1.1);
запис на магнітний носій (процес 1.2);
звірка і корекція БД (процес 1.3).
Інформація з розхідних накладних і платіжних доручень є вхідною для процесів 1.1 “Ввід і контроль інформації” та 1.3 “Звірка і корекція БД”. Після процесу 1.1 введена інформація про операції записується на магнітний носій (вінчестер) в файл операцій. Записана інформація використовується в процесі 1.3 при звірці і корекції БД. На виході процесу 1.3 (і всього процесу 1) – дані про операції.
Деталізація процесу 2 “Формування результатних документів” за допомогою діаграми другого рівня наведена в додатку 11. В результаті декомпозиції даного процесу одержуємо наступні дрібніші процеси:
формування оборотних відомостей (процес 2.1);
формування узагальнених оборотних відомостей (процес 2.2);
формування сальдових відомостей (процес 2.3);
формування узагальнених сальдових відомостей (процес 2.4);
формування журнала-ордера (процес 2.5);
формування акту звірки (процес 2.6).
Дані про операції є вхідними для процесів 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6, на виході яких формуються відповідно оборотні відомості, сальдові відомості, журнал-ордер та акт звірки. Оборотні і сальдові відомості є вхідними даними відповідно для процесів 2.2 та 2.4, в яких формуються узагальнені відомості.
Процес 3 “Друк і передача результатних документів” не вимагає деталізації.
Для висвітлення технології рішення даної задачі у системі, що проектується і для порівняння її з існуючою технологією, систему зручно представити у вигляді техпроцесу, який зображено в додатку 7. При оприбуткуванні товару дані з накладних вводяться в пам’ять ЕОМ. В процесі введення даних ідбувається їх перевірка на правильність, повідомлення про помилки (якщо вони виявлені) виводяться на екран монітора, і процедура вводу повторюється. Після того, як дані введені і перевірені, вони записуються на жорсткий диск ЕОМ в наступні файли: “Журнал операцій”, “Партнер” та “Товар”.
Аналогічно здійснюється ввід даних з платіжних доручень і корекція помилок при оплаті рахунку. В цьому випадку дані записуються на жорсткий диск ЕОМ у файли “Журнал операцій” і “Платіжні доручення”.
В результаті наступних етапів формуються результатні документи, для чого використовується інформація з файлу “Журнал операцій”. Це етапи: “Формування журнала-ордера”, “Формування оборотно-сальдових відомостей” і “Аналіз оплати і оприбуткування”.
5. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПАРЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В ТОВ “КУЗЕМИНСЬКЕ”
Людина та її здоров'я - найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.
Закон України "Про охорону праці" визначає: "Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності" [3].
Завдання охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань. Вирішальне значення в розв'язанні цих завдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культури та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити її привабливість.