Ревізор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків щодо надходження товарів.
Так, на вартість товарів за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи [4, cтор.320]:
— дебет рахунка 28, субрахунок 281 "Товари на складі";
— кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".
Якщо на складі товари обліковуються за продажними цінами, то на суму торгової націнки робиться запис:
— дебет рахунка 28, субрахунок 281 "Товари на складі";
— кредит рахунка 285 "Торгова націнка".
Оплата розрахункових документів постачальників та транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:
— дебет рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";
— кредит рахунка 31 "Рахунки в банках", або кредит рахунка 51 "Довгострокові векселі видані", чи кредит рахунка 62 "Короткострокові векселі видані" — на суму виписаних векселів постачальникам;
Важливе значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід звернути на організацію аналітичного обліку й, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.
Аналітичний облік товарів на оптових складах може бути партіонним, ґатунковим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку товарних звітів завідувачів складів здійснюють балансовим способом: до залишку товарів на початок дня (початкове сальдо за дебетом) додають оборот товарів за день за дебетом (надходження товарів) і таким чином визначають залишок товарів на кінець дня (кінцеве дебетове сальдо) за кожним видом і ґатунком товарів.
При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний облік товарів у бухгалтерії бази здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів [16, cтор.75].
Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" при відпуску запасів (у т.ч. товарів) у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінювання їх здійснюється за одним з таких методів – ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість, ФІФО ЛІФО (на даний час не використовується) та за нормативними затратами (опис цих методів зображено в розділі 1.3).
При будь-якому способі отримання товарів вони обліковуються за первісною вартістю. До складу первісної вартості придбаних за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки тощо входять такі витрати:
— сума, що сплачена або підлягає сплаті постачальнику;
— вартість вантажно-розвантажувальних робіт;
— витрати на транспортування товарів від продавця та їх страхування;
— проценти за кредит, наданий постачальником;
— мито, збори;
— непрямі податки (акцизний збір, ПДВ);
— вартість посередницьких послуг, пов'язаних із купівлею товарів.
Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на "недопостачання" товарів з його боку.
З метою документування розкрадання товарів на ЗАО «ХПЗ» слід проаналізувати такі документи:
— договір постачання;
— комерційний акт (акт приймання);
— товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, подорожній лист;
— рахунок — платіжну вимогу, виписки банку;
— товарний звіт, товарну книгу;
— звіт про рух тари.
Крім того, у разі необхідності проводять інвентаризацію товарів, що надійшли від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.
Зіставляються також записи за кредитом рахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та за дебетом рахунка 281 "Товари на складі".
Тому перевірку складського обліку запасів потрібно робити досить ретельно, тим більше, що такий контроль необхідний в умовах застосування оперативно-сальдового обліку матеріалів, де правильність кожної операції відображається не тільки в складському обліку, а й в бухгалтерії.
ВИСНОВОК
Основою господарської діяльності ЗАО «ХПЗ» є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунки класу 2 "Запаси"), які також підлягають перевірці перевіряючи органів. Об'єктами такої ревізії є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.
Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей ревізори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів).
Послідовність ревізії запасів така:
- Інвентаризація запасів.
- Ревізія прибуткових і видаткових документів.
- Звіти матеріально відповідальних осіб.
- Регістри аналітичного обліку.
- Головна книга.
- Фінансова звітність.
Перевірка складського обліку є невід'ємною частиною ревізії зберігання матеріальних цінностей на складах є перевірка складського обліку. З цією метою дослідженню підлягають картки сортового обліку, які видаються бухгалтерією матеріально відповідальним особам під розписку.
Відпуск матеріалів на сторону перевіряється залежно від призначення цінностей, що відпускаються, у двох основних напрямах: відпуск сировини і матеріалів для переробки на стороні; відпуск матеріальних цінностей у порядку реалізації різним установам і особам.
Економне використання сировини і матеріалів на виробництві залежить від обґрунтованої розробки і впровадження прогресивних технологічних норм їх витрат. Для цього перевіряється діюча система нормування витрат матеріалів на виробництво, з'ясовується, які служби здійснюють нормування, які норми використовуються на підприємстві, в якому стані знаходиться нормативна технологічна документація, відповідність застосовуваних норм досягнутому рівню організації і технології виробництва, питома вага корисного використання сировини і матеріалів.
Перевірку фактичного використання сировини і матеріалів у виробництві доцільно проводити у двох основних напрямках: використання і збереження сировини і матеріалів у заготівельних і підготовлю вальних цехах використання і збереження деталей, заготовок і інших напівфабрикатів в основних технологічних цехах.
Ревізією використання сировини і матеріалів з'ясовують впровадження на підприємстві передових методів організації і технології виробництва і праці, які сприяють раціональному і бережливому їх витрачанню і зниженню норм витрат.
З метою забезпечення збереження вказаних предметів у експлуатації має бути організований належний контроль за їх рухом. Перевірка МШП здійснюється за видами предметів за однорідними групами відповідно до встановленого аналітичного обліку їх. Якщо строк експлуатації МШП не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.
Висновки та пропозиції
Виходячи із мети та завдання дипломної роботи, поставлених на початку дослідження, нами було проведено ряд заходів та висунуто пропозиції по вирішенню зазначених питань по удосконаленню обліку та контролю за виробничими запасами на підприємстві.
1. Перш за все, за допомогою порівняння визначень запасів різних авторів було визначено їх значну роль у процесі суспільного виробництва. В законодавчих і нормативно-правових документах вживаються різні назви категорії - "запаси", "матеріали" та інші терміни. Дослідженням встановлено, що для уникнення плутанини та досягнення єдиної термінології слід у фінансовому обліку узагальнити єдиний термін, або вдатися до одного більш висвілюваного джерела, хоча в кожному виробництві є своя специфіка, яка є унікальна.
2. Досліджено стан діючої класифікації і оцінки виробничих запасів. Зокрема визначено за якими критеріями підприємство може визнавати запаси.
3. Узагальнено теоретичні і практичні питання обліку наявності, руху та вибуття виробничих запасів в умовах формування ринкових відносин. Доцільно мати єдиний порядок оприбуткування запасів. На окремому рахунку рекомендується використовувати для відображення приросту виробничих запасів, що надійшли з будь-яких джерел, включаючи витрати з покращення їх стану.
4. Пропонується внести зміни до змісту регістрів аналітичного обліку запасів, що дозволить підвищити їх інформаційність та аналітичність.
5. Досліджено наявність та динаміку виробничих запасів на ЗАО «ХПЗ».
Система обліку, яка склалася роками на вітчизняних підприємствах, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з запасами.
Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів - запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі. П(С)БО передбачає лише уцінку запасів і не передбачає їхню дооцінку (дооцінка можлива, проте в межах невеликої уцінки). Проте Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.