Управління затратами (стр. 2 из 2)
Аналогічна ситуація має місце і на підприємствах інших галузей. В масовому і багатосерійному машинобудуванні найчастіше витрати заготівельних цехів обліковуються по виробництвах, витрати на виготовлення основної продукції - по групах виробів, дослідного виробництва, разових робіт — за замовленнями.
Об'єктом обліку виробничих витрат ми будемо вважати початкову одиницю, в розрізі якої ведеться аналітичний облік витрат виробництва.
Відмінності в умовах виробництва підприємств різних галузей визначають наявність варіантів в організації аналітичного обліку, які можна умовно назвати постатейними, постатейно – напівфабрикат ними і напівфабрикатними. Постатейний варіант передбачає облік витрат за відповідними калькуляційними статтями, затвердженими для даної галузі галузевими інструкціям». При постатейно – папівфабрикатному варіанті витрати частини заготівельних цехів ряду машинобудівних підприємств можуть включатися до собівартості виготовленої продукції комплексною статтею "Напівфабрикати власного виробництва". Напівфабрикатний варіант передбачає ведення обліку за статтями з послідовним включенням витрат попередніх стадій обробки до наступних за статтею "Напівфабрикати власного виробництва". В літературі перший варіант частіше всього називається безнапівфабрикатним, а третій - напівфабрикатним.
З поняттям об'єкту обліку витрат тісно пов'язане поняття методу обліку витрат. Методи обліку виробничих витрат умовно можна поділити на дві групи:
а) ті, що базуються на обліку витрат по виробу, його частині або групах виробів;
б) ті, що базуються на обліку витрат за технологічними процесами.
До першої групи відносяться методи обліку витрат по деталях, вузлах, виробах, групах виробів або замовленнях. У другому випадку облік витрат ведеться по операціях, стадіях, технологічних процесах або по виробництву в цілому.
Поняття методу обліку витрат в економічній літературі найчастіше розглядається у нерозривному взаємозв'язку із способами обчислення собівартості продукції, оскільки кінцевою метою виробничого обліку є калькулювання собівартості продукції, що випускається.
Таким чином, під методом обліку витрат та калькулювання, розуміють сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об'єктами і прийомами розрахунку собівартості калькуляційних одиниць.
Виробництво будь-якого виробу - це сукупність технологічних процесів та енергетичних, ремонтно-відновлювальних, транспортних і складських операцій. На підприємствах може бути декілька виробництв. Так, наприклад, текстильний комбінат складається з прядильного, ткацького крутильно-ниткового, фарбувально-обробного виробництва; шовковий комбінат – з кокономоткового, шовкопрядильного, шовкокрутильного, шовкоткацького, фарбувально-обробного. Існують доменне, прокатне, коксохімічне, ковальне, штапельне виробництво тощо.
Кожне виробництво включає один або декілька технологічних процесів, які зводяться до послідовної обробки вихідної сировини або матеріалу. Технологічний процес складається з окремих технологічних операцій - послідовних етапів обробки, що виконуються робітниками або групою робітників на одному робочому місці, машині, автоматі і т.д. Ряд таких операцій, пов'язаних між собою безперервним виготовленням продукції, послідовним розміщенням устаткування, об'єднується в стадії. Таким чином, виготовлення кожного продукту вкладається в схему:
операція стадія технологічний процес виробництво. Існують такі методи калькулювання:
- по детальний облік;
- облік витрат по виробах;
- облік витрат за групами виробів;
- облік витрат по замовленнях;
- облік витрат по процесах;
- облік витрат по виробництвах.
3. Задачі управлінського обліку.
Головною метою управлінського обліку є калькулювання собівартості, виконання альтернативних розрахунків щодо рішення однієї задачі. Управлінський облік сформувався на основі виробничого обліку.
Управлінський облік містить в собі виробничий облік, частину фінансового обліку (по складанню звітів про витрати на виробництво продукції), частину податкового обліку (по складанню форми № 2 “Звіт про прибутки та збитки”).
Таким чином, можна сформулювати головні задачі управлінського обліку:
- створення інтегрованої системи обліку витрат і доходів;
- нормування витрат;
- планування, контроль і аналіз витрат;
- бюджетування;
- забезпечення бази для ціноутворення;
- надання інформаційної допомоги фінансовим менеджерам для прийняття оперативних управлінських рішень;
- контроль, планування і прогнозування економічної ефективності діяльності підприємства і центрів відповідальності;
- вибір найбільш ефективних шляхів розвитку підприємств.
4. Задача № 24.
Цена единицы продукции – 60 грн., а затраты предприятия, связанные с ёё производством и реализацией, составляют, грн.;
| № п/п | Статья затрат | Переменные затраты на единицу | Постоянные затраты за месяц |
| 1. | Основные материалы | 8 | - |
| 2. | Основная заработная плата | 18 | - |
| 3. | Общепроизводственные расходы | 8 | 6120 |
| 4. | Общехозяйственные расходы | 6 | 2784 |
| 5. | Расходы на сбыт | 4 | 696 |
| Всего: | 44 | 9600 |
Необходимо:
1. Определить точку безубыточности и построить график безубыточности;
2. Определить, какую прибыль получит предприятие в случае реализации 1000 единиц продукции;
3. Определить, какой объем реализации необходим для получения прибыли 70400 грн.
Рішення задачі № 24.1.
| (1) | Точка беззбитковості в натуральних одиницях | = | Постійні витрати | / | маржинальний дохід на одиницю |
Постійні витрати = 6120 + 2784 + 696 = 9600 (грош. од.)
| (2) | маржинальний дохід на одиницю | = | Ціна за одиницю | - | Змінні витрати на одиницю | = |
= 60 – 44 = 16 (грош. од.)
Із формули (1) маємо:
| Точка беззбитковості в натуральних одиницях | = | 9600 / 16 = 600 (нат. од.) |
| (3) | Точка беззбитковості в грошових одиницях | = | Точка беззбитковості в натуральних одиницях | * | Ціна одиниці продукції | = |
= 600 * 60 = 36000
Побудуємо графік беззбитковості
де а –лінія загальних витрат
в – лінія доходу
2. Прибуток, що одержить підприємство в разі реалізації 1000 од. продукції розрахуємо за формулою:
| Прибуток | = | Дохід від реалізації | - | (Змінні витрати | + | Постійні витрати) | = |
= 1000 * 60 - ( 1000 * 44 + 9600 ) = 6400 (грош.од.)
3. Обсяг реалізації, що потрібен для одержання прибутку 70400 грош. одиниць розрахуємо із формули:
| Обсяг реалізації | = | (Прибуток | + | Постійні витрати) | / | Маржинальний дохід на одиницю | = |
= ( 70400 + 9600 ) / 16 = 5000 (нат. од.)
Література:
1. Друри К. Введение в управленческий и производственный учёт: Пер. с англ. / Под ред. С.А. Табалиной – М: аудит, ЮНИТИ, 1997.
2. Кондратова И.Г. Основы управленческого учёта – М: Финансы и статистика, 1998.
3. Бутинець Ф.Ф. та ін.
Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевські, Н.В. Герасимчук – Житомир – ЖІТІ, 2000.