Розробка бізнес-плану МПП СОФ (стр. 11 из 13)
Елементами сіткового графіку є:
робота 
подія 
шляхРоботою називають будь-який трудовий процес, що позначаеться на графіку вектором.
Подія відповідае завершенню будь-якої роботи або етапу робіт ( і позначаеться на графіку колом).
Шляхом називають послідовне поеднання робіт, початком якого є початкова подія, а закінченням -кінцева подія будь-якого сіткового графіку.
Доцільно використовувати сітковий графік :
під час обгрунтування виробництва та комплектації складних об’єктів;
під час обгрунтування реконструкції підприемства;
при проектуванні та освоенні нових видів техніки;
у оперативному плануванні.
Загалом,скрізь, де потрібна координація та аналіз різних по складності, важливості і трудоємності робіт. За допомогою сіткового метода можна виявити найбільш важливі та другорядні роботи, встановити взаемозвязок та залежність між окремими роботами.
Для того, щоб скласти і побудувати сітковий графік,ми повинні мати у розпорядженні такі дані:
перелік робіт
тривалість цих робіт (у днях)
чисельність робітників зайнятих на виконання цих робіт.
Таблиця 8.1.
| Номер події | Роботи | Тривалість | Кількість працюючих |
| 1-2 | проектні роботи | 25 | 4 |
| 1-3 | проектно-конструкторські роботи | 20 | 6 |
| 2-3 | підготовка території під фундамент | 5 | 6 |
| 2-4 | підготовка іншої території | 3 | 4 |
| 3-4 | укладка фундаменту | 4 | 5 |
| 4-5 | зведення стін | 12 | 2 |
| 4-6 | монтаж комунікацій | 15 | 4 |
| 5-6 | закупівля обладнання, що потребує монтажу | 1 | 2 |
| 5-8 | закупівля обладнання, що не потребує монтажу | 1 | 4 |
| 6-7 | монтаж обладнання | 4 | 2 |
| 7-8 | пробний пуск | 2 | 1 |
| 8-9 | здача в експлуатацію | 14 | 3 |
Аналіз схеми і розв’язання задачі пройде в три етапи. Ті самі три елементи сіткового графіку - кожному елементу свій етап. На кожному з трьох етапів нашим завданням є вирахування часових характеристик, а також виявлення резервів.
ЕТАП 1.
Визначаємо всі можливі шляхи на сітковому графіку, вираховуємо часові характеристики шляхів, тобто їх тривалість, знаходимо критичний шлях, а також резерви на критичних шляхах.
Критичний шлях - це шлях найдовший з усіх можливих. Ще вирізняємо шляхи підкритичні та некритичні.
Таблиця 8.2.
| Шифр шляху | Тривалість шляху | Резерв шляху |
| 1-2-3-4-5-6-7-8-9 | 67 | +2 |
| 1-2-3-4-5-8-9 | 61 | +8 |
| 1-2-3-4-6-7-8-9 | 69 | 0 |
| 1-2-4-5-6-7-8-9 | 61 | +8 |
| 1-2-4-5-8-9 | 55 | +14 |
| 1-2-4-6-7-8-9 | 63 | +6 |
| 1-3-4-5-6-7-8-9 | 57 | +12 |
| 1-3-4-5-8-9 | 51 | +18 |
| 1-3-4-6-7-8-9 | 59 | +10 |
Критичним виявився шлях 1-2-3-4-6-7-8-9. Його тривалість 69 днів. Близько до критичного - підкритичний - 1-2-3-4-5-6-7-8-9. Його тривалість 67 днів.
Резерв часу шляху показує, на скільки днів може бути збільшена тривалість робіт на цьому шляху без порушення строків настання кінцевої події.
ЕТАП 2.
Вираховуємо часові характеристики подій і розраховуємо резерви кожної події.
Часовими характеристиками події є:
час раннього завершення tP3 - це максимальна величина тривалості свіх робіт, що передують цій події.
Для початкової події час раннього завершення tP3 = 0
час пізнього завершення tП3 - це мінімальна величина різниці між критичним шляхом і тривалістю робіт, що виходять з даної події.
Для кінцевої події час раннього завершення дорівнює часу пізнього завершення tP3 = tП3
Так само для всіх подій, що входять до критичного шляху tP3 = tП3
Розрахунок резерв кожної події
Rі = tіP3 - tіП3
Резерв часу події показує, на який час може бути затримано завершення даної події без порушення строків настання кінцевої події.
По критичному шляху всі резерви подій завжди дорівнюють нулю. Це є аксіома.
ЕТАП 3.
Вираховуємо часові характеристики робіт та розрахуємо резерви кожної роботи.
час раннього початку ij-тої роботи, що дорівнює часу раннього завершення і-тої події:
tijPП = tiP3
час раннього закінчення:
tijP3à = tiP3 + tij
де tij - тривалысть роботи в днях;
час пізнього закінчення, що дорівнює часу пізнього звершення j-тої події:
tijп3а = tjп3
час пізнього початку:
tijПП = tijП3а - tij
Резерв робіт визначається так:
Rіj = tіjП3а - tіjРП- tij
Резерв часу робіт показує, на який час може бути збільшено тривалість даної роботи без порушення строків настання кінцевої події.
Визначення резерву робіт потрібне для виявлення напружених ділянок і наступного проведення оптимізації.
Таблиця 8.3.
| № | Шифр роб. | tij | tіjРП | tijP3à | tijПП | Rіj |
| 1-2 | 25 | 0 | 25 | 25 | 0 | 0 |
| 1-3 | 20 | 0 | 20 | 30 | 10 | 10 |
| 2-3 | 5 | 25 | 30 | 30 | 25 | 0 |
| 2-4 | 3 | 25 | 28 | 34 | 31 | 6 |
| 3-4 | 4 | 30 | 34 | 34 | 30 | 0 |
| 4-5 | 12 | 34 | 46 | 48 | 36 | 2 |
| 4-6 | 15 | 34 | 49 | 49 | 34 | 0 |
| 5-6 | 1 | 46 | 47 | 49 | 48 | 2 |
| 5-8 | 1 | 46 | 47 | 55 | 54 | 8 |
| 6-7 | 4 | 49 | 53 | 53 | 49 | 0 |
| 7-8 | 2 | 53 | 55 | 55 | 53 | 0 |
| 8-9 | 14 | 55 | 69 | 69 | 55 | 0 |
Отримані нами результати аналізу є базою для подальшої оптимізації. Скорочення тривалості критичного шляху можна досягти перерозділом трудових ресурсів між роботами критичних та некритичних шляхів.