1.2.Поняттяризику в менеджментіта його класифікація.
Детермінованіситуації, коливідсутнійризик, зустрічаютьсяв людськійдіяльностіта, зокрема,в економіцідосить рідко.Більшістьневизначенихподій, що спричиняютьризик, є неповністюпрогнозованимита контрольованими,їх неможливоусунути, а томунавіть на першийпогляд доситьефективнірішення можутьпризвести дозначних збитків.Неможливоповністю звільнитисявід ризику:намагаючисьпозбутисяоднієї ризикованоїситуації, можнапотрапити уіншу. Навітьабсолютнабездіяльністьу економічномужитті спряженаз ризикомневикористанихможливостей.
Невизначеністьпризводитьдо ризику черезвідсутністьповної інформаціїта неможливістьточного передбачення.Суттєво впливатина його виникненняможуть такічинники якпогодні умови,науково-технічнийпрогрес, ринковийпопит і цінина товари тощо.Ризик виникаєтоді, колиприймаєтьсярішення з кількохможливих, і єнепевністьв тому, що воно,це рішення,призведе донайефективнішихнаслідків.
Призначенняаналізу ризику—датипотенційнимпартнерамнеобхідні дані,переконавшисьу цьому самому,для прийняттярішень стосовнодоцільностіучасті у певнійекономічнійдіяльності(проекті) іпередбачитизаходи захистувід можливихзбитків.
Аналізувати,ідентифікувати,оцінювати таоптимізуватиступінь ризикув менеджменті,зокрема, необхідно:
• перед прийняттямстратегічних,інноваційних,інвестиційнихрішень;
• при стабілізаціїпортфеля післяздійсненняугод, що впливаютьна ступіньризику;
• при профілактичнійдіагностиціпортфеля, котрапровадитьсяодночасно зінвентаризацією,аудитом тощо;
• при необхідностіодержаннякредитів тазалученніінвестиційнихзасобів;
• при прогнозуваннікон'юнктуриі поведінкисторін;
• при маркетинговихдослідженняхвироблюванихтоварів тапослуг (прогнозпопиту, поведінкаспоживачів);
• при пошукахаргументівв конфліктнихситуаціях;
• при керуваннічужим портфелем(трастові компанії);
• при здійсненнідіяльностіу сфері аудиту(менеджменту),консалтингутощо.
У літературіз економікита теоріїбізнесу, а такожу практиціприватногопідприємництвачасто можназустрітисяз термінами«високий ризик»або «низькийризик», колийдеться прорізні рівніризику. Рівеньризику залежитьвід співвідношєеінямасштабуочікуванихвтрат (збитків)до обсягу майнапідприємцячи фірми, атакож від імовірностінастання збитків.Під вільнимивід ризикуінвестиціямирозуміють такіінвестиції,коли ймовірністьнастання збитківблизька донуля, а розмірзбитків повідношеннюдо наявногомайна невеликий.
Посиленнявпливу ризику—ценасправдізворотний біксвободи підприємництва,своєрідна платаза неї. Під часрозвиткуринкових відносинв Україні безумовнобуде посилюватисяконкуренція.Щоб вижитиза цих умов,необхідновпроваджуватинові технологіїі технічніновинки, йтина сміливі,нетрадиційнідії, які, в своючергу, підвищуютьризик. Отже,необхіднонавчитисяпрогнозуватиподії, оцінюватиекономічнийризик, йти нанього, але непереходитидопустимихмеж.
Слід підкреслити,що підприємницькадіяльністьзавжди об-тяженаризиком.
Джереломневизначеності,що призводитьдо ризику, євсі стадіївиробничогопроцесу—відкупівлі і доставленнясиро-
вини, матеріалів,комплектуючихвиробів допродажу продукції.Взаємозв'язокміж ризикомі прибуткоммає фундаментальнезначення дляглибокогорозумінняпідприємництвата розробкиефективнихметодів менеджменту.
Так, зокрема,провіднимпринципом удіяльностікомерційнихбанків є прагненняотримати найбільшіприбутки. Алеце прагненнязіштовхуєтьсяз можливістюзазнати збитків.Ризик є вартіснимвиразом імовірноїподії, що призведедо збитків.Ризик виникаєчерез відхиленняфактичних данихвід оціночнихщодо сьогоднішньогостану і майбутньогорозвитку. Цівідхиленняможуть бутияк сприятливимитак і несприятливими,бо кожномушансу щодоодержанняприбутку протистоїтьможливістьзазнати збитків.Отже, отриматиприбуток можналише в томувипадку, якщоможливостізазнати збитків(втрат), тобторизик, будутьпередбаченізаздалегідь(зважені) тапідстраховані.
Виправданийризик —необхіднийатрибут у стратегіїта практиціефективногоменеджменту.Прогностичнийта індикативнийсенс планівта економічнихрішень, що містятьідею ризику,може бути виявленийлише розробкоюта застосуваннямметодів йоговрахуваннята вимірювання.
У кожній ситуації,що пов'язаназ ризиком, виникаєпитання:
що означаєвиправданий(допустимий)ризик, де проходитьмежа, що відділяєдопустимийризик віднерозумного.Відповістина ці запитанняозначає, щотреба знайтирівень «прийнятногоризику», кількіснута якісну оцінкиконкретнихризикованихрішень.
Об'єктом ризикуназиваютьекономічнусистему, ефективністьта умови функціонуванняякої напередточно не відомі.
Пiдсуб'єктом ризикурозуміють особу(індивід абоколектив), яказацікавленав результатахкеруванняоб'єктом ризикуі має компетенціюприймати рішеннящодо об'єктаризику.
Джерело ризику—цечинники (явища,процеси), якіспричиняютьневизначеністьрезультатів(конфліктність).
Під інформаційноюситуацієюбудемо розумітипевний ступіньградаціїневизначеностізнаходженнясередовищав одному ізстанів заданоїмножини, якоюволодіє суб'єктуправління(менеджер) вмомент прийняттярішення.
Отже, ризикованійситуації притаманнітакі основніумови:
наявністьневизначеності;наявністьальтернативта необхідністьвибору однієїз них (відмовавід виборутакож є різновидністювибору); зацікавленістьу результатах;можливістьоцінити наявніальтернативи— прийнятирішення.
Усі чинники,що так чи інакшевпливають наступінь ризику,можна умовноподілити надві групи: об'єктивніта суб'єктивні.
До об'єктивнихчинниківвідносять такі,що не залежатьбезпосередньовід фірми таменеджерів(суб'єктів прийняттярішень): інфляція,конкуренція,політичні таекономічнікризи, екологія,мита, наявністьрежиму найбільшогосприяння, можливаробота в зонівільного економічногопідприємництватощо.
До суб'єктивнихчинниківвідносять ті,котрі характеризуютьсуб'єкт прийняттявідповіднихрішень (безпосередньоменеджерів,фірму): виробничийпотенціал,технологічнезабезпечення,рівень предметноїта технологічноїспеціалізації,організаціяпраці, ступінькооперативнихзв'язків, рівеньтехніки безпеки,рівень компетентностіта інтелектуальнийпотенціалсуб'єкта прийняттярішень, вибіртипу контрактівз інвесторомчи замовникомтощо. Так, зокрема,від типу контрактузалежить ступіньризику та розмірвинагородипісля завершенняконт-
ракту.Сподіванняна максимальнийприбуток, зодного боку,і страх підприємницькогоризику—зіншого, переконують,що успіх уменеджментіможливий лишедля тих, хтодобре володієобраною галуззюдіяльності,на високомупрофесійномурівні вирішуєзадачі, що постають,хто мислитьнеординарноі в змозі творчозастосуватизнання у реальнійекономічнійі фінансовійситуаціях.
З аналізомризиків щільнопов'язаний щеодин аспектпроблем менеджменту,зокрема, інвестиційногоменеджменту.Оскільки інвесторне в змозі постійновідбирати лишеобтяжені незначнимризиком інвестиційніпроекти (в нашійдійсності такіпроекти практичновідсутні), виникаєпитання: якповинен бутикомпенсованийтой чи іншийрівень (ступінь)ризику? Відповідьна це запитаннядає розрахуноктак званої«премії заризик», котраявляє собоюдодатковийдоход (прибуток),що його прагнеотримати інвесторпонад той рівень,котрий можутьпринести безризиковіінвестиції.Цей додатковийдоход (прибуток)повинен зростатипропорційноступеню ризику,яким обтяженийданий проект.
Премія за ризикповинна зростатипропорційнодо зростанняне загальногоступеня ризикуза проектом,а лише систематичного(ринкового)ризику, щовизначаєтьсяза допомогоюкоефіцієнтабета (р), оскількинесистематичнийризик пов'язанийв основномуз впливомсуб'єктивнихчинників. Основутакої залежностітлумачить такзвана «модельнадійностіринку».
Кількісніметоди оцінюванняризику та методийого моделюванняі оптимізаціїрозглядаютьсяу подальшихвикладках.
ОСНОВНІ ПРИЧИНИРИЗИКУ
Діяльністьменеджерівобтяжена ризиком.Він може бутименшим чи більшим,але зовсімуникнути йогонеможливо.Значний успіхбез ризику— утопія. Ризиквизначаєтьсябагатьма причинами,наведемо деякіз них.
По-перше,науково-технічнийпрогрес (НТП)формує новусистему орієнтаційлюдини, радикальнозмінює предметнесередовище,у якому вонаживе. Якісноіншими стаютьзначення таспіввідношенняпродуктивноїінноваційноїдіяльності.Створюєтьсяатмосферагострої потребив новаторських,сміливих рішеннях,відбуваєтьсяпошук принциповонових, що ранішене використовувалися,неординарнихшляхів розв'язанняскладнихсучасних задач.За таких умовменеджерирізних рівнівуправліннявимушені йтина ризик.
НТП надає діяльностібагатьох менеджерівтворчого характеру.Тобто ризикпов'язаний зтворчою діяльністю,що характеризуєтьсянеповторністю,оригінальністю,унікальністю,зумовленийсуттю творчогопроцесу, особливостямивпровадженнянового у практику,необхідністюрозв'язуваннясуперечностейміж подіямита процесами,що з'являютьсяу суспільствіі старими способамисоціальногорегулювання.
По-друге, середовищедіяльностілюдей все більшестає ринковим,що вноситьдодатковіелементиневизначеності,розширює межіризикованихситуацій. Зацих умов виникаєнедетер-мінованістьта невпевненістьщодо отриманнякінцевогорезультату,а, отже, зростаєі ступінь ризику.
Ринок —досить жорсткасистема, щовимагає відкожного великоїфізичної таінтелектуальноївіддачі. Конкуренціяне визнає кволих.У США, наприклад,щорічно створюється10,5 млн новихфірм і 80 % зних стає банкрутамипротягом першогож року існування.
По-третє, діяльністьбагатьох людейнабуває підприємницькихрис. А підприємець(менеджер)обов'язковоризикує. Томуйому притаманнітакі риси якнезалежністьта нестандартністьдій, новаціїщодо досягненнямети, сміливістьта винахідливість,орієнтаціяна досягненняякомога кращихрезультатів.
Форми проявупідприємництваздебільшогоносять індивідуальнийхарактер.
Це характернодля ситуацій,пов'язаних зризиком, колилюдина виходитьза вузькі межістереотипів.Ризик — цежорстка перевіркаособистихякостей, професійності,здатності вірноорієнтуватисяв оточуючомунас світі.
Власне ризикзалучає підприємцядо системиприродногодобору черезгостру конкурентнуборотьбу.
По-четверте,на порядку днястає питанняглобальногоризику. Вінпов'язаний зізростаючоюнебезпекоюсамознищенняцивілізаціїяк наслідкуякоїсь катастрофи(про неї нагадуєЧорнобильськаАЕС, небезпекаядерної війни),екологічноїнебезпеки(внаслідокзабрудненняоточуючогосередовища),вичерпанняресурсів(енергетичноїкризи), продовольчоїпроблеми (узв'язку з нарощуваннямдефіцитупродовольствата пов'язанихз цим хворобта епідемій),несприятливоїдемографічноїситуації (узв'язку з неконтрольованимзростаннямчи зменшеннямкількостінаселення).
На рис. 1.7.наведена схема,за якою можнааналізуватиризик, зумовленийвнутрішнімита зовнішніми,по відношеннюдо об'єкта(господарськоїсистеми), причинами.
>
Причини виникненняневизначеностіта зумовленогонею ризикуподіляютьсяна три групи[II].
Перша група.Більшістьпов'язаних зекономікоюпроцесів єпринциповоіндетермінованими.Таким, наприклад,є науково-технічнийпрогрес, хідякого неможливоточно спрогнозувати.Важко передбачититакож різніприродні явища,зміни клімату,розвиток смаківспоживачівтощо.
Друга група.Це економічнооптимальнанеповнотаінформації,бо іноді більшдоцільно працюватиз неповноюінфор-
мацією, ніжзбирати вкрайвисоковартіснупрактично повнуінформацію.До цієї групиможна віднестиі неповнотуінформації,обумовленуобмеженістюпотужностейдля її обробки,оскільки цяобмеженістьпояснюєтьсяекономічнимипричинами.Сюди слід віднестиі неточності,що виникаютьз наближенихметодів оцінюванняданих, наприклад,вибірковіспостереженняі експертніоцінки. Зниженняцих неточностейтеж потребуєпевних додатковихзатрат.
Рис.1.7. Причинивиникнешіяекономічногоризику
Третя група.Існує, так бимовити, «організована»невизначеністьчи асиметріяінформації.Вона спричиненатим, що інодідеякі економічніагенти вважаютьдоцільнимприховуватидеяку частинуінформаціїз економічних,політичнихчи з інших причин.Наприклад,надто важкопрогнозуватиможливостізовнішньоторговельнихоперацій зстратегічнимитоварами. Керуючомуорганові управлінняінколи важкооцінити можливостіта зусилляпідлеглихпідрозділів,та навпаки.
Невизначеністьситуаціїхарактеризуєтьсятим, що воназалежить відбагатьох зміннихчинників—контрагентів,дії яких неможливоспрогнозуватиз прийнятноюточністю. Впливаєна неї такожі відсутністьчітко визначенихцілей та критеріївїх оцінки, зсувиу суспільнихпотребах іспоживчомупопиті, неперед-бачуванапоява новихтехнологійі техніки, змінакон'юнктури
світовогоринку, коригуваннятраєкторіїруху економікиз політичноїнеобхідності,непередбачуваністьприродних явищтощо.
Під невизначеністю,яка породжуєризик, розуміютьситуацію, колиу деякій мірівідсутня інформаціястосовно структурита можливихстанів об'єктата оточуючогосередовища.
На схемі, поданійна рис. 1.8,показано, щоджереломневизначеностіможе статикожний елементта канал зв'язкуміж елементами,наведенимина ній. Виділяютьсяосновні видиневизначеності,породженіпрямими зв'язкамипід час дослідженнята керуваннясистемою (об'єктом),та другорядні,що відображаютьзворотні діїта ефекти.
8.Суб’екткерування (суб’ектризику)
14 9 13 7
Середовище
2
10
1.Система(об’ект)та її підсистема(об’ектризику)
4.Суб’ектдослідження
6.Модельсистеми
(об’екта)
3 511 12
Рис.1.8. Видиневизначеності:/—поводженнясистеми та їїпідсистем;2—впливсередовищана систему;3—інформаціяпро системута середовище;4—суб'єктдослідження;5—процесконцептуаліза-ціїінформації,одержаноїсуб'єктомдослідження;6—модельсистеми (об'єкта);7—сприйняттясуб'єктом керуваннямоделі системи;8—суб'єктуправління;9—керованідії на систему;10—впливсистеми насередовище;11—впливсуб'єкта дослідженняна систему ісередовище;12—впливмоделі системина суб'єктдослідження;13—взаємодіясуб'єкта дослідженнята суб'єктакерування;14—впливсистеми тасередовищана суб'єкт керування.Безперервноюлінією показаніосновні видиневизначеності,штриховою—другорядні.
Коженз цих видівневизначеностіпороджує комплекспритаманнихйому проблемта передбачаєсукупністьметодів йогоаналізу. Детальнішепро це йдетьсяу[55].
Якщо всистемі управліннявідсутня однозначнавідповідністьміж вхідноюта вихідноюкеруючою інформацією,то тоді дієчинник інформаційноїневизначеності.
Введене намипоняття інформаційноїневизначеностіне суперечитьусталенійтермінології,а лише уточнюєїї стосовнодо соціально-економічнихсистем управління.Слід зазначити,що в більшостіпраць поняттяневизначеностіпов'язуєтьсяз поняттямімовірності.Основна умоварозрахункуймовірнісниххарактеристикдеякого випадковогопроцесу пов'язуєтьсяз можливістюпроведеннядостатньобагатократнихстатистичнихвипробувань.На жаль, можливістьпроведеннятаких випробуваньу соціально-економічнихсистемах доситьобмежена. По-перше,ці об'єктизнаходятьсяв умовах, щобезперервнозмінюютьсяі самі інтенсивнозмінюються.При цьому характері напрямок змінне завжди можутьбути точнооцінені експериментаторами.Друга складністьпов'язана зтим, що до складуоб'єктів входятьлюди. Як окремілюди, так і їхколективи маютьсистему власнихцілей, що можутьне співпадатиз цілями експериментаторів.Наявністьсуперечностейу цілях призводитьдо того, що об'єктможе протидіятипроведеннюекспериментів,а у випадку їхздійснення— навчатисяі змінюватисвою поведінкудля більш успішногодосягненнясвоїх цілей.Нарешті,соціально-економічніоб'єкти тіснопов'язані іззовнішнімсередовищем,їх поведінказалежить відповедінкибагатьох іншихоб'єктів, відсукупностічинників, якіможуть матиі неекономічнийхарактер.
Невизначеністьвноситься впроцес формуваннякеруючої інформаціїчерез інформаційнікомпоненти.Роль різноманітнихінформаційнихкомпонент впроцесі формуваннякеруючої інформаціївизначає специфікувпливу невизначеностівідповіднихкомпонент наневизначеністьсистеми управлінняв цілому. Так,невизначеністьцілей не дозволяєсистемі управлінняоднозначнооцінюватипереважністьситуацій, щовиникають.Система управліннявиявляєтьсяне в змозі повністюздійснитираціональний,формальнооптимальнийвибір найкращогоз існуючих вїї розпорядженніваріантівповедінки.Невизначеністьсистеми моделейне дозволяєоднозначноформуватиланцюжкипричинно-наслідковихзв'язків. Відповідносистема управлінняне має можливостіточно і однозначнопередбачитивсі суттєвідля неї наслідкирізних подій,в тому числіі повні наслідкивласних команд.Невизначеністьпервісноїінформаціїне дозволяєоднозначнооцінюватиреальну ситуаціюна об'єкті керуванняі в зовнішньомусередовищі.Суб'єкт керуванняне може бутивпевненим утому, що оцінюваннябуде вірнимі повним.
Але не дивлячисьна змінну діючинника інформаційноїневизначеності,будь-яка системауправліннязавжди формуєдеяку керуючуінформацію,яка повиннавпливати наоб'єкт і примушуватийого діяти длядосягненняцілей, які поставивперед собоюсуб'єкт керування.
КЛАСИФІКАЦІЯРИЗИКУ
Формуванняринку та ринковоїінфраструктури,нових механізміввстановленнягосподарськихзв'язків, розвиткупідприємництва,зростанняконкуренціївимагаютьпоглибленнятеорії економічногоризику, методівйого оцінюваннята регулюванняна всіх рівняхгосподарювання:державному,регіональному,місцевому,галузевому,а також підприємства,цеху, дільницінезалежновід форми власності.
Конкуренціязмушує менеджерівактивно вивчатиінформацію,щоб уникнутиможливих помилокпри здійсненніобтя-женихризиком виробничих,фінансових,комерційнихта інших операцій.Зовнішні тавнутрішнічинники, щообумовлюютьділову активністьза умов ринковоїекономіки,—динамічні,і частіше всьогослідкуватиза ними таконтролюватиїх можна лишеза допомогоюрізних елементівта важелівмаркетингу.
Щоб розумновикористовуватизакони ринку,і не бути йогожертвою, слідзастосовуватинайпередовішіформи аналізуфункціонуванняскладовихпроцесу відтворення.
У ринковійекономіцііснують двавиди господарськогоризику—глобальний(наприклад, нарівні держави,регіону) талокальний (нарівні компанії,підприємства).Вони взаємо-обумовлені,впливають одинна одного і втой же час дещоавтономні,через що можутьстати носіямипротилежнихтенденцій.Це проявляється,зокрема, у випадках,коли економічнесередовиществорює приблизнорівні можливостіщодо проявуобох видівризику.
У ринковійекономіцідопускаєтьсянаявність упідприємців(менеджерів)прав самостійнообирати, якусаме продукціювиробляти,встановлюватиціни на неї, ау торгівлі зурахуваннямсобівартості(реалізації)та ринковоїкон'юнктуриформуватиструктурутоварів з метоюодержаннямаксимальногоприбутку. Дляцього можнавикористовуватисистему узгодженняперспективщодо збутупродукції зможливостямиресур-созабезпеченнята прибутковостіза^ товарнимигрупами, щогрунтуєтьсяна «балансівиживання».Його найдоцільнішезастосовуватиу комерційнійдіяльності,якщо при оцінюванні(ран-жуванні)товарів за їхприбутковістюдля його складаннявикористовуватианаліз рентабельностіза товарнимигрупами, а приоцінюванні(ранжуванні)продукції щодоперспективЇї реалізаціїзвернутисядо методуекстраполяціїза середнімтемпом зростання.Користуючисьцим методом,можна такождоповнитирозрахунокприбутковості,якщо необхіднийбільш точнийрезультат приоцінюванні(ранжуванні)товарів за їхприбутковістюна майбутнійперіод.
У [41] формулюєтьсяпоняття підприємницькогоризику.
Підприємницькийризик—церизик, що виникаєв результатібудь-яких видівдіяльності,пов'язаних звиробництвомпродукції,товарів, послуг,їх реалізацією,товарно-грошовимиі фінансовимиопераціями,комерцією,здійсненнямсоціально-економічнихі науково-технічнихпроектів.
У цих видахдіяльностімають справуз використаннямі оборотомматеріальних,трудових, фінансових,інформаційних(інтелектуальних)ресурсів, тобторизик пов'язанийз повною чичастковоюзагрозою втратицих ресурсів.
Визначаютьризик як загрозузазнати збитківу вигляді додатковихзатрат, непередбачениху прогнозах,проектах, планах,програмах, абож одержатидоходи, меншіза очікувані.Причому, якщозатрати необхідніу будь-якомувипадку, тозбитки є наслідкомневизначеності.
Стосовно класифікаціїризику у рядіпраць запропонованітакі йогохарактеристики.
1. Щодо масштабівта розмірів—глобальний,локальний.
2. Щодо аспектів— психологічний,соціальний,економічний,юридичний,політичний,медико-біологічний,комбінований(соціально-економічний).
3. Щодо міриоб'єктивностіта суб'єктивностірішень —з об'єктивноюймовірністю,з суб'єктивноюймовірністю,об'єктивно-суб'єктивноюймовірністю.
4. За ступенем(мірою) ризиконасиченостірішень —мінімальний,середній,оптимальний,максимальний,або допустимий,критичний,катастрофічний.
5. За типамиризику—раціональний(обгрунтований),нераціональний(необгрунтований),авантюрний(азартний).
6. Щодо часуприйняттяризикованихрішень —випереджуючий,своєчасний,запізнілий.
7. Щодо чисельностіосіб, що приймаютьрішення —,індивідуальний,груповий.
8. Щодо ситуації— стохастичний(за умов невизначеності),конкуруючий(за умов конфлікту).
Кожен вид ризикуповинен бутидетальнопроаналізований,змодельований,розкладенийна елементи,що дозволитьу певній мірізменшитиневизначеністьситуації.
Ризик, як правило,поділяють надва типи—динамічнийта статичний.
Динамічнийризик —це, зокрема,ризик непередбачуваних(недетермінованих)змін вартостіосновногокапіталу внаслідокприйняттяуправлінськихрішень чинепередбачуванихобставин. Такізміни можутьпризвести якдо збитків, такі до додатковихдоходів.
Статичнийризик—церизик втратреальних активіввнаслідокнанесеннязбитків власності,а також втратдоходу черезнедієздатністьорганізації.Цей ризик можепризвести лишедо збитків.
Розрізняютьтакож такіосновні видиризиків:
виробничийризик, пов'язанийз можливістюневиконаннясуб'єктом економічноїдіяльностісвоїх зобов'язаньвідносно контрактучи договоруз іншим суб'єктомекономічноїдіяльності;
фінансовий(кредитний)ризик, пов'язанийз можливістюневиконаннясуб'єктом економічноїдіяльностісвоїх фінансовихзобов'язаньперед інвесторомвнаслідоквикористаннядля фінансуваннядіяльностікредиту;
інвестиційнийризик, пов'язанийз можливістюзнецінюванняінвестиційно-фінансовогопортфеля, якийскладаєтьсяяк з власнихцінних паперів,так і з позичених;
ринковий ризик,пов'язаний зможливим коливаннямринковихвідсотковихставок, якнаціональноїгрошової одиниці,так і закордоннихкурсів валют;
портфельнийризик полягаєу ймовірностівтрати за окремимитипами ціннихпаперів, а такожза всіма категоріямикредитів.
Портфельніризики підрозділяютьсяна фінансові,ризики ліквідності,систематичніта несистематичні.