Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією (стр. 1 из 7)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИМІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ ім. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКАshura19@yandex.ruКурсова роботаз дисципліни “Менеджмент”на тему:Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією

Виконала:

Перевірив:

РІВНЕ - 2004

“Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією”

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 3

1. Розвиток, історія, сутність та зміст менеджменту ...................................... 5

1.1. Формування та розвиток принципів управління ........................... 5

1.2. Сутність менеджменту ......................................................................... 7

2. Структура управління організацією .............................................................. 11

2.1. Визначення поняття і принципи побудови організації .................... 11

2.2. Ієрархічний тип структур управління ................................................ 13

2.3. Органічний тип структур управління ................................................. 16

2.4. Вибір організаційної структури управління ...................................... 17

2.5. Вдосконалення організаційних структур менеджменту .................. 23

Висновки .................................................................................................................. 26

Література ................................................................................................................ 27

ВСТУП

Тема курсової роботи “Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією”.

Перехід до ринкових відношень вимагає трансформації системи управління. Таким чином необхідний розгляд нової системи управління, адекватної тій, яка склалась. Ринок потребує, як продуманої господарської роботи, так і надійної теоретичної основи. Особливу актуальність мають питання менеджменту теоретичні та практичні.

Основна функція менеджменту - організація режиму функціонування суб`єкту, що залежить від управлінського продукту. Чим краще управлінський продукт, тим краще функціонує і дає позитивні результати організація (фірма).

В світі бізнесу існують так звані вічні питання на які люди постійно шукають відповіді. Чому великі та малі компанії заробляють сотні мільйонів, а інші втрачають капітал? Як може невелика фірма, компанія забезпечити високий рівень обслуговування ніж велика, яка застосовує набагато більше ресурсів? На ці та інші питання допомагає відповісти теорія і практика менеджменту.

Менеджмент – як наука виникла і розвивається в зв'язку з необхідністю пояснити, "чому" та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління, методом спроб та помилок відповідають на питання: "Чим виявляється успіх організації?". Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: "Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?".

Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються причини, які є причиною існування менеджменту.

Володіння основами сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий процес, який оцінюється фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером потрібно народитися, другі, - що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи інакше формування менеджера здійснюється через активне навчання і самовдосконалення. Як показує статистика, не багато з тих, хто має талант організатора вміє розвивати цей талант і користуватись їм за ради розвитку суспільства.

Творчий процес правління людьми неможливо виховати та навчити, однак здібність знаходити оригінальні рішення зустрічаються у людей частіше ніж звикли думати. Але невелика кількість людей, досягають успіху в удосконалені основ бізнесу.

У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, ніж управління або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.

Наука і мистецтво людських відносин охопили область комунікацій і контактів як у середині організацій, так і з зовнішнім оточенням (діловими партнерами, споживачами, постачальниками, державними установами, засобами масової інформації).

Позитивна уява фірми стала важливим інструментом підвищення довіри до неї, а також, і чинником конкурентноздатності.

Менеджерське керування починалось з нижчих підрозділів функціональних відділів (цех, склад, магазин) і середньої ланки (керування самими функціональними відділами і їхньою координацією). Зниження витрат на одиницю продукції за рахунок збільшення швидкості й обсягу постачань, виробництва і збуту, а також їхній скоординованості давала конкурентну перевагу, досягнення якої було прямим обов`язком менеджерів (як адміністраторів, або лінійних керуючих, так і штабних спеціалістів), що займалися прикладними дослідженнями і розробками.

У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т. д., внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

В даній роботі дається розвиток, історія, сутність менеджменту та наукові підходи до нього,

1. Розвиток, історія, сутність та зміст менеджменту, як науки

1.1. Формування та розвиток принципів управління

Поняття бізнесу зародилосяразомзпоняттямтоварно-грошових відносин, тобто на громадському етапі розвиткулюдства. Коли основною формою "торгівлі" між общинамибувнатуральний обмін, з'явилися міняйла-кочовики, щокочувализ однієї общини в іншу і різні товари, що вимінювали звигодою для себе. Це і можнавважатиоднимзперших виявів духу підприємництва.

Поступово зрозвиткомтоварно-грошових відносин розвивався і бізнес. Учаси рабоволодіння процвітала торгівля; пізніше, учаси феодалізму і процвітання натурального господарствазначення торгівлі в селі трохипоменшало, алезрозвитком міст і ремесла воназновупридбала своє первиннезначення. Учасистановлення капіталізму і первинногонакопичення капіталу процвітало фінансове підприємництво, а пізніше - промислове. У середині ХІХ століття бізнес придбав нові форми. Якщо до цього одноосібним управлінцем бувгосподар, то учасибурхливогопромисловогозростання структура значно змінилася.

Саме на цьому етапі і почаврозвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому ми звиклисприйматице слово. Не можнасказати, що він з'явивсяраптовосамезрозвитком капіталізму, він існував і раніше. Учаси рабоволодіння були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт, алеце правильніше було б назватинаглядом, чим управлінням. Учаси феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керівники, помічники господаря, це, співуче, можнавважатиоднимзперших виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді заохоченняабопокарання селян, міг знизитиподаток (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших).

Цебулоубоге, але все ж вияв управління. Алепо-справжньому менеджмент почаврозвиватися тільки зрозвитком капіталізму, саме тоді з'явиласяпотреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньомувипадку, врятувати її від банкрутства.

Яскравим прикладом є Америка: безліч контор, працюючих в різних областях. Кожназ них має свою управлінську структуру, де крім президента (господаря) є ще і керівник, фінансисти і аналітики, що займається розробкою політики фірми. Ті з них, чиї фахівці виявилися найбільш талановитими, досвідченими і грамотнимивижили в морі дикої конкуренції. Всі самі знамениті американські бізнесмени: Генрі Форд, Рокфеллер і інші починализ малого, алешвидко зорієнтувавшись в ситуації, щосклалася на ринку, змоглинабрати команду і зробити свою роботу максимально ефективною; працюючишвидше і краще інших, вони змогли стати лідерами в своїй області.

Основнамета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми - привести фірму до вершини успіху, закріпити її там і дати їй можливість сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми, її стратегії і тактики в боротьбі за місце на ринку, в прагненні до досконалості. Примноження капіталу, отриманняприбутку і розвиток фірми, надія на майбутнє - ось ті складові, без яких бізнес немислимий. Так саме він немислимий без талановитих менеджерів, які можуть повести за собою людей і реалізувати все задумане.

Для повноцінного і гармонійного розвитку фірми і її бізнесу необхідний системний підхід до управління її персоналом і діяльністю. Менеджмент, як система управління і теорія менеджменту зародилися в тому вигляді, в якому вони функціонують зараз, в XIX віці. Зараз існують різні школи управління зі своїми принципами і тактикою управління, ось деякі з них:

Школи управління Таблиця 1.

№	Школа	Внесок в розвиток науки	Видатні представники
1	Класична школа 1860-по нинішній час	1.Наукове управління.2. Хронометраж.3.Функції управління.4. Адміністративне управління.	Гант - 1900Давіс - 1935Тейлор - 1911Гилберт -1911Урвік - 1943Черч - 1914Файоль - 1916Рейлі - 1931
2	Поведінчеська школа (біхевіотристська).Японія 1940 - по наш час	1.Прикладна мотивація.2.Професійні менеджери.3.Управління загалом.	Мойо - 1945Барнард- 1940Пітер Друкер-1954Макгренер - 1960Чермен - 1957Форрестор - 1961
3	Школа управлінської науки.Європа.	1.Дослідження операцій.2. Моделювання.3. Теорія Грі.4.Теорія рішень.5.Математика моделей.	Райфа - 1911Маслоу - 1965Тейлор - 1911

У кожній з вище перелічених шкіл існують свої підходи до управління і менеджменту, як системи управління, кожназ них дає своє визначення менеджменту і стоячими перед ними задачами. У кожної з них свої принципи управління.