Міністерство освіти і науки України
Придніпровська державна академіябудівництва та архітектури
Кафедра: «Міжнародна економіка»
Курсова робота
по курсу: «Міжнародна економіка»
Тема: «Аналіз зовнішньої торгівлі України послугами»
Дніпропетровськ 2008
ЗМІСТ
послуга зовнішньоекономічний міжнародна торгівля
Сьогодні міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу. У багатьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і ростом соціально-економічних потреб багатьох країн. Функціонування ринку послуг в сучасних умовах є дуже важливим і актуальним. Отже метою даної курсової роботи є вивчення закономірностей, особливостей, тенденцій.
Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність, пов’язана з торгівлею послугами.
Серед основних завдань можна виділити:
- вивчення теоретичних положень, які характеризують ринок послуг;
- аналіз особливостей формування складових елементів сфери міжнародних послуг;
- висвітлення сучасних тенденцій розвитку цього ринку;
При проведенні дослідження автор користувався навчальними посібниками таких фахівців, як Румянцев А.П., Коваленко Ю.О., Дахно І.І., Рокоча В.В. та ін., а також статтями про сучасний стан зовнішньої торгівлі таких авторів, як Колесников А., Корнієнко В.В.
Теоретична і практична цінність роботи полягає в узагальненні і поглибленні знань в області міжнародної торгівлі України послугами.
При виконанні роботи автор користувався наступними методами:
- метод аналізу;
- метод синтезу;
- ретроспективний (історичний) метод;
- порівняльний метод;
- метод індукції;
- метод дедукції.
Сьогодні функціонування ринку послуг в різних країнах є досить перспективним. Він значно розширився і модифікувався в ході нової економічної революції. Помітно змінилася структура послуг. В ній збільшився обсяг виробничих і фахових послуг, для яких характерним є високий ступінь централізації керування, фінансів і оперативного контролю [1, с. 7]. Збільшення масштабів торгівлі виробничими і фаховими послугами варто розглядати як одну з форм інтеграції різноманітних національних господарств – форму, по суті, більш розвинену, ніж економічна взаємозалежність, яка виникає внаслідок розширення торгівлі товарами. Паралельно стає швидшим процес інтернаціоналізації виробництва і споживання товарів і послуг.
Нині ринок послуг успішно розвивається і розширюється. Ріст добробуту, збільшення вільного часу й ускладнення товарів, що потребують технологічного обслуговування, дають можливість багатьом країнам світу зайняти своє особливе місце в сфері послуг, галузі якої дуже різноманітні.
Міжнародна торгівля послугами володіє рядом особливостей у порівнянні з традиційною товарною торгівлею. Вона має свою специфіку (невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, неоднорідність або мінливість якості, нездатність послуг до збереження). На відміну від операцій з товарами вони не підлягають митному контролю. У той же час послуги можуть приймати уречевлені форми (у вигляді програм для комп'ютера, кіно- і відеокасет, різної документації). Послуги можуть бути капіталомісткими чи наукомісткими, мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби, можуть бути некваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікації виконавців. Ми можемо визначити послуги, як будь-які заходи, що є невідчутними, не призводять до володіння чимось і можуть бути запропоновані однією стороною іншій.
Зазвичай, міжнародну торгівлю послугами розглядають невідривно від міжнародної товарної торгівлі, а під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами, так і послугами. Проте, поняття послуги є більш багатогранним, ніж поняття товару. Послуга – це широка гамма різноманітних видів діяльності. На думку багатьох вчених, в практичній діяльності немає іншого поняття, яке б мало таку кількість значень, як «послуга». Адже лише така галузь як побутове обслуговування надає більше 800 видів послуг [1, с. 8].
Наступні визначення характеризують сутність цього поняття, вони викладені в різних джерелах. Послуга – зміна в положенні інституціональної одиниці, що відбулося в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею [8, с. 89]. Послуга – це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за виключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин [10, с. 62]. Послуга – такий вид праці, при якому виробництво корисного ефекту співпадає в часі з його споживанням [9, с. 55]. Послуга – вид діяльності, робіт, в процесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевлений продукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту [11, с. 47]. Крім того, послугу можна визначити як вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений.
Секретаріат Світової організації торгівлі поділяє послуги на 12 секторів:
- бізнесові, включаючи професійні і комп’ютерні;
- комунікаційні;
- будівельні та інжинірингові;
- дистриб'юторські;
- освітні;
- природоохоронні;
- фінансові (страхові та банківські);
- медичні;
- туристичні;
- рекреаційні, культурні та спортивні;
- транспортні;
- інші [2, с. 104].
Зазначені 12 секторів поділяються на 155 підсекторів.
У країнах – членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та публікаціях Конференції ООН з торгівлі і розвитку дотримуються такої класифікації послуг:
- фінансові;
- інформаційні (комунікаційні):
- професійні (виробничі);
- туристичні;
- соціальні [2, с. 104].
Міжнародний валютний фонд застосовує таку класифікацію послуг:
- морські перевезення;
- інші види транспортування;
- подорожі;
- інші приватні послуги;
- інші офіційні послуги [2, с. 104].
У Світовому банку, наприклад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на:
- факторні – платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, перш за все капіталу і робочої силі (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам);
- нефакторні – транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруються переважно на нефакторних послугах.
Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки послуг споживачу, послуги поділяються на:
- послуги, пов'язані з інвестиціями – банківські, готельні і фахові послуги;
- послуги, пов'язані з торгівлею – транспорт, страхування;
- послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею – зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.
Існує корисний з аналітичної точки зору розподіл міжнародних угод про послуги залежно від характеру поводження продавця і покупця послуг (табл. 1).
Таблиця 1. – Розподіл міжнародних угод про послуги залежно від
характеру поводження продавця і покупця послуг
| Споживач не переміщується | Споживач переміщується | |
| Виробник не переміщується | Транспорт, комп'ютерні й інформаційні послуги | Подорожі (туризм), освіта і медичні послуги |
| Виробник переміщується | Прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція | Подорожі в треті країни, організовані фірмами-нерезидентами |
Як ми бачимо, дана класифікація включає не тільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать:
- угоди, у яких для надання послуги виробник рухається до споживача;
- угоди, у яких відбувається зворотній рух;
- угоди, у яких відбувається рух як продавця, так і покупця;
- угоди, у яких виробник і споживач не змінюють свого місцезнаходження.
Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна підрозділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група послуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно, потреби в послугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за рахунок імпорту.