Роль міжнародних тендерів у розвитку міжнародної торгівлі (стр. 6 из 6)

За оцінками експертів, на частку всіх інструментів організованої торгівлі, разом узятих, приходиться, як мінімум, 20% світового товарообігу, а на міжнародні тендери – приблизно 15%, тобто переважна частина. Статистичні дані Міжнародного економічного форму про обсяг товарообігу окремих країн на міжнародному ринку представлені у таблицях 3.1 та 3.2 [19].

Таблиця 3.1

Обсяги імпорту товарів які приходяться на міжнародні тендери

Країна	2007 р.		2008 р.		2009 р.
	Загальний імпорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.	Загальний імпорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.	Загальний імпорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.
Австралія	125 283	21 549	139 279	22 585	165 364	27 781
Японія	514 988	67 978	579 609	82 884	579 609	81 724
Франція	484 721	74 162	536 996	79 475	617 780	93 285
Германія	780 514	119 419	922 376	136 512	1 059 644	160 006
Іспанія	287 610	44 004	326 046	48 255	326 046	49 233
Італія	384 837	58 880	440 770	65 234	509 900	76 995
Великобританія	483 064	73 909	547 508	81 031	622 743	94 034
Канада	323 365	49 475	348 958	51 646	379 794	57 349
США	1 732 350	265 050	1 919 430	284 076	2 017 330	304 617
Китай	659 953	81 174	791 605	93 256	956 284	101 075

Як бачимо, обсяг товарообігу тендерних поставок провідних країн світу за останні 3 роки значно зріс. Така тенденція закономірна адже світові компанії через високу конкуренцію прагнуть знайти найоптимальніші варіанти закупівлі товарів та послуг, а процес глобалізації призводить до збільшення кількості зарубіжних компаній, які приймають участь у тендерах.

Таблиця 3.2

Обсяги експорту товарів які приходяться на міжнародні тендери

Країна	2007 р.		2008 р.		2009 р.
	Загальний експорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.	Загальний експорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.	Загальний експорт, млн. дол.	Тендер, млн. дол.
Австралія	105 833	17 462	123 316	20 347	141 122	23 285
Японія	594 986	110 667	649 948	120 890	709 668	131 998
Франція	439 131	72 457	536 996	88 604	617 780	101 934
Германія	977 970	172 123	922 376	162 338	1 059 644	186 497
Іспанія	191 021	31 518	326 046	53 798	326 046	53 798
Італія	372 962	61 539	440 770	72 727	509 900	84 134
Великобританія	371 406	57 197	547 508	84 316	622 743	95 902
Канада	323 365	53 355	348 958	57 578	379 794	62 666
США	907 158	158 753	1 919 430	335 900	2 017 330	353 033
Китай	761 953	138 675	969 380	176 427	1 217 815	221 642

У товарній структурі міжнародних тендерних закупок переважає продукція переробної промисловості (28,6 %) та обладнання та транспортні засоби (33,2 %)[18].

Рис. 3.1. – Товарна структура міжнародних тендерів

Значна частка готової продукції та високотехнологічного обладнання у загальній структурі міжнародних тендерів пов’язана зі світової тенденцією до зменшення постачання сировини та збільшення постачання готової продукції.

Державні закупки, які є основним об'єктом тендерних комерційних операцій, становлять, за даними СОТ, близько 1 трлн. дол. (приблизно 10% світової торгівлі). В окремих великих країнах ці закупівлі сягають 10-15% ВВП. Не менше 50 млрд. дол. щорічно досягають тендерні бюджети основних міжнародних організацій і банків розвитку [20].

Висновки

Тендери на видачу замовлень на постачання або підряди є традиційною формою міжнародної торгівлі. Однієї з найважливіших особливостей їхнього проведення в сучасних умовах є універсальний характер тендерів. У географічному плані це виражається включенням у число країн – організаторів тендерів держав усіх регіонів світу, у соціально-економічному – присутністю серед цих держав усіх без винятку груп країн, що враховуються статистичними апаратами міжнародних економічних організацій.

Універсальність тендерів виражається також і в тім, що їхнє проведення носить розповсюджений характер у країнах, що належать до всіляких суспільно-політичних формацій. Спостерігається розширення практики проведення тендерів не тільки в зовнішньої, але і у внутрішній економічній сфері діяльності різних держав, причому предметами торгів є замовлення на підряди і постачання найрізноманітніших товарів і послуг – від унікальних до масових. Так, серед предметів угоди, що фігурують на міжнародних тендерах, можна знайти постачання декількох пачок шурупів і спорудження «під ключ» найбільших об'єктів сучасності.

Зростаюча конкуренція на світовому ринку при фінансовому положенні країн, що розвиваються, погіршується в умовах НТП і що збільшує наукоємність товарів, що беруть участь у міжнародній торгівлі, викликала наступні особливості в сучасній практиці проведення тендерів:

- ріст кількості фірм – учасників торгів;

- збільшення числа тендерів на нові види машин і устаткування, технологій і послуг;

- загальне збільшення кількості тендерів на спорудження комплектних об'єктів;

- переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування;

- розширення тендерів на інженерно-консультаційні послуги, у тому числі по експлуатації об'єктів;

- ріст числа консорціумів (як постійних, так і тимчасових);

- розширення практики проведення тендерів з розбивкою об'єктів на частині для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасників;

- розвиток багатобічного співробітництва по спорудженню об'єктів;

- розширення участі у тендерах місцевих фірм країни-замовника;

- розвиток методів кількісного аналізу міжнародної тендерної діяльності (облік економічних і політичних ризиків, створення автоматизованих методів розрахунків і банків даних).

Зростаюча роль тендерів, особливості їхнього проведення в сучасних умовах викликають необхідність більш глибокого аналізу цієї форми виникнення контрактних зобов'язань, розгляду змісту і форм проведення тендерів у конкретних історичних умовах, виявлення їх економічної сутності.

Таким чином, аналіз сучасного механізму функціонування міжнародних тендерів показує ряд істотних відмінностей тендерних і двосторонніх методів укладення контрактів. До них можна віднести багатоетапність здійснення угоди за допомогою торгів, розходження в характерних для обох видів предметах угоди і контрагентах, властивим тендерам елементи гласності, спільності вимог і попереднього добору претендентів.

Відмітною рисою сучасних тендерних методів є висока питома вага інженерно-консультаційних фірм у формуванні рішень замовника, а також державних органів – у встановленні нормативно-правової бази для проведення внутрішніх і міжнародних тендерів. Тендерні процедури викликають значні витрати як з боку замовника, так і з боку оферентів; це вимагає додаткової оцінки економічної доцільності проведення або участі у тендері.

Участь у тендері є складним і динамічним процесом, що пред'являє до експортерів максимально тверді організаційні, науково-технічні і комерційні вимоги. Успіх у подібних конкурсних відборах можуть одержати тільки ті оферти, що добре орієнтуються на ринку й у стані укластися в стислий термін підготовки тендерних пропозицій.

Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 2009 г.

2. Гафман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности - Харьков, 2008 г.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент и международно-коммерческое дело – М.: 2005.

4. Глобализация мирового хозяйства: учебное пособие // Под ред. Осьмовой М.Н., Бойченко А.В. – М: ОЛМА. – 2006. – 376 с.

5. Колташов В. Кризис глобальной экономики– М. ИНФРА. – 2009. – 448 с.

6. Ломако П. Зарубежный опыт конкурсного размещения заказов // "Тендер". – №19. – 2009.

7. Максимова Л.М. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 2008 г.

8. Международные экономические отношения // Под ред. Носова Н.С., Роньшина Н.И. – М: Феникс. – 2010. – 460 с.

9. Международные экономические отношения: учебник // Под ред. Жукова Е.Ф. – М: Сириус. – 2000. – 485 с.

10. Недужий И.И. Международные торги – М.: Международные отношения, 2008 г.

11. Нестерович В., Смирнов В. - Конкурсные торги на закупку продукции для государственных нужд. М., 2009.

12. Спиридонова И. Мировая экономика: Учеб.пособие. М.: ИНФРА-М., 2009.

13. Стровский В.И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия – М.: 2006.

14. Сухадольский Г. Тендеры. Вопросы и ответы. М., 2008.

15. Тенденции развития мировой торговли в 2008-2009гг // БИКИ. – 2009. – №7. – C. 71-83.

16. Фомичев Б.И. Международная торговля - М.: 2009.

17. http://unstats.un.org

18. http://www.heritage.org

19. http://www.weforum.org

20. http://www.wto.org