Політичним і економічним пріоритетом для України продовжує залишатися підвищення енергоефективності та модернізація української промисловості, що можливо реалізувати у рамках Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. У цьому контексті Японія як країна, де було укладено Кіотський протокол, є одним із найперспективніших партнерів для нас. Україна стала першою європейською країною, з якою Японія уклала Договір про купівлю одиниць встановленої кількості (карбонові викиди) за схемою «зелених інвестицій». Упродовж 2009–2010 рр. ми отримали від Японії інвестиційні кошти на суму 440 млн. євро на реалізацію енергозберігаючих проектів. Наразі Україна після врегулювання певних проблемних питань почала успішно використовувати отримані інвестиційні ресурси під проекти у різних галузях промисловості та комунальному секторі.
Особливе значення надається співпраці з Японією у галузі сільського господарства. Цей напрям набуває особливої актуальності за умов загострення світової проблеми з постачанням продовольства. Зважаючи на те, що Японія імпортує майже 60% продуктів харчування, ми можемо запропонувати свої агропромислові потужності для виробництва та експорту зернових і бобових для японського ринку, «органічних» харчових продуктів.
Наразі ведеться робота з найбільшими японськими корпораціями «Марубені», «Іточу» та іншими щодо експорту зернових з України до Японії. Зокрема, впродовж 2009–2010 рр. японські компанії імпортували близько 500 тис. т. фуражної кукурудзи, а також пшеницю та ячмінь.
На сьогодні, за умов розширення інвестиційної співпраці з Японією у галузі енергозбереження та сільського господарства склалися всі передумови для укладання двосторонньої Угоди про сприяння та захист інвестицій. Домовленість про початок переговорів стосовно укладання такої Угоди між лідерами обох країн стало суттєвим досягненням візиту. Підписання зазначеної Угоди стимулюватиме надходження японських інвестицій і збільшить потоки японського капіталу в Україну. З метою підтримки зусиль Українського уряду з поліпшення інвестиційного клімату Прем’єр-міністр Японії Н. Кан запропонував направити до України японських експертів із питань інвестицій та оподаткування. Були також визначені пріоритетні напрями надходження японських інвестицій в Україну, зокрема в енергетичну та металургійну галузі, машинобудування та у сферу інфраструктури.
Особливої уваги заслуговує обговорення співпраці щодо впровадження в Україні проектів уряду Японії в рамках «Офіційної допомоги розвитку» (ОДР). Україна вкрай зацікавлена у залученні фактично найбільш пільгових ієнових кредитів у світі, що надаються в рамках цієї програми. На сьогодні вже реалізується перший проект будівництва пасажирського терміналу «Д» в аеропорту «Бориспіль», що дозволить суттєво збільшити пасажиропотік і підготувати аеропорт до прийому значної кількості туристів під час проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 р. Паралельно опрацьовується з японською стороною питання започаткування другого інфраструктурного проекту зі спорудження мостового переходу через р. Південний Буг у м. Миколаїв.
Міжрегіональне співробітництво є важливим компонентом усього спектру двосторонніх відносин між Україною та Японією.
У 1986 р. було підписано Спільну заяву про розвиток дружніх зв’язків між Одеською областю та префектурою Канагава (столиця – друге за населенням місто Японії – Йокогама), згідно з якою сторони у домовились розвивати обмін у різних сферах співпраці та поглиблювати взаєморозуміння та дружні відносини між обома регіонами. За цей час були організовані різноманітні проекти культурно-гуманітарного спрямування а також у сфері медицини.
У контексті політики розвитку регіонів країни, японською стороною приділяється значна увага популяризації різних областей та міст Японії. Ця політика також сприяє розвитку міжрегіональних зв’язків, оскільки дозволяє включати на регулярній основі до програм офіційних та державних візитів делегацій високого рівня з України.
Українсько-японське співробітництво в галузі науки і техніки. Двостороння співпраця в цьому напрямі реалізується за посередництвом Товариства сприяння науці, що працює під егідою Міністерства освіти, культури, спорту, науки і техніки Японії. За даними цього товариства, протягом останніх трьох років його фінансовою підтримкою для проведення наукових досліджень в Японії скористалося більш як 70 українських вчених із різних університетів та інститутів НАН України.
За сприяння Посольства Японії студенти і викладачі України отримують гранти від різних організацій, закладів та установ країни. Зокрема, гранти Міністерства освіти, культури, спорту, науки і техніки, а також неурядової організації “Джапен Фаундейшн” для навчання і наукового стажування з вересня-жовтня 2005 р. отримали 18 українських студентів.
Розвиток взаємин у культурній сфері та спорті. Одним із ключових аспектів повноцінної розбудови двосторонніх українсько-японських відносин залишається активна співпраця у галузях культури та освіти. Останніми роками в Японії значно зріс інтерес до України, відповідно збільшилась кількість мистецьких та освітніх заходів, присвячених культурі, історії та традиціям нашої держави.
Як і у попередні роки, співпраця у галузі освіти між нашими країнами у 2008–2009 рр. визначається загалом двома програмами Уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам і викладачам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії у специфічній галузі.
Характеризуючи розвиток українсько-японського двостороннього політичного діалогу, необхідно вказати на його доволі відвертий і змістовний характер. Вочевидь, обидві країни відійшли далеко за межі тих протокольних і «чергових» дипломатичних фраз під час зустрічей і переговорів, які активно використовувалися у 1990-ті роки та на початку 2000-х. Якщо десятиріччя тому розпочалось активне «відкриття» Японією нашої країни і ми досягли відчутного пожвавлення у наших відносинах, то нині ми впевнено проходимо етап, під час якого Японія, виявляючи підвищену увагу та поглиблений інтерес до нашої держави, поступово починає сама «відкриватися», генерувати нові ідеї та ініціативи. На порядку денному двосторонніх відносин з’являються нові форми співробітництва, розширюється коло взаємодії, започатковуються та вдосконалюються нові механізми співпраці. У цьому контексті головною умовою ефективного використання наявного значного потенціалу у відносинах між Україною та Японією є подальша стабілізація економічної ситуації в нашій державі, створення належних умов для просування японських технологій, інвестицій та кредитних ресурсів в Україну, що не є можливо без глибоких структурних реформ, економічної модернізації, вдосконалення законодавчої бази у сфері інвестицій, оподаткування тощо.
Офіційний візит Президента України В. Януковича в січні 2011 року заклав якісно нові передумови для активізації та розширення двосторонньої співпраці, яка була окреслена двома сторонами в підсумковому спільному документі. Підписана у ході візиту Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства стає основоположним документом двосторонніх відносин на сучасному етапі, яка визначає пріоритети співробітництва між Україною та Японією і програму реалізації першочергових завдань на найближчу та середньострокову перспективу. Це – перший в історії української дипломатії документ, який окреслює рівень двостороннього співробітництва як глобальне партнерство.
Слід наголосити, що цього разу в Спільній заяві японська сторона підтвердила високу зацікавленість у майбутньому візиті Глави японського уряду в Україну. Крім цього, з японською стороною було також досягнуто домовленості про проведення вже найближчим часом третього засідання українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ обох країн.
Результати візиту дають підстави стверджувати про готовність японської сторони до більш системного і регулярного діалогу з Україною у політичній сфері. Було підтверджено серйозну зацікавленість у інтенсифікації економічної складової двосторонніх відносин шляхом реалізації низки перспективних і взаємовигідних проектів. Не залишилося поза увагою сторін питання поступального розширення та оптимізації договірно-правової бази обох країн, активізації всього спектра науково-технічного та культурно-гуманітарного напрямів співпраці тощо.
З урахуванням сучасної ролі Японії у світі як впливового економічного та технологічного лідера, провідного світового інвестора і кредитора, візит надав потужного сигналу японському бізнесу в контексті активізації та розширення наявних напрямів і форм співробітництва з нашою державою у торговельно-економічній, кредитно-фінансовій та інвестиційній сферах. Адже залучення японського капіталу в економіку України, просування провідних японських компаній на ринок нашої держави та впровадження новітніх японських технологій сприятиме прискоренню економічного розвитку нашої країни, модернізації української промисловості та агропромислового сектора, зростанню добробуту українського народу.
Список використаної літератури
1. Кулінич М.А. Політика України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні / Геополітичні трансформації в Євразії: погляд з Києва і Сеула / Під ред. Г.М. Перепелиці та Хо Сун Чьола. – К., 2008.