Наведені доходи й витрати відображаються безпосередньо у Звіті про зміни у власному капіталі.
Поряд із цим, відповідно до МСБО № 39 «Фінансові інструменти: визнання й оцінка», не будуть включатися у звіт про прибутки й збитки деякі прибутки та збитки по фінансових інструментах, якщо вони зізнаються вперше.
Отже, чистий прибуток або збиток за період складається із двох елементів:
1) прибутку або збитку від звичайної діяльності;
2) прибутку або збитку від надзвичайних подій.
3.3. Структура й техніка складання звіту про рух грошових коштів
Порядок складання й подання звіту про рух кошту визначається МСБО № 7 “Звітом про рух грошових коштів”, що виданий в 1992 році.
Звіт про рух грошових коштів повинен відбивати інформацію про грошові потоки підприємства за певний період у розрізі видів діяльності.
Під грошовими потоками розуміють надходження й вибуття коштів і їхніх еквівалентів.
Негрошові операції (бартерні операції, обмін власних акцій на акції іншого підприємства й т.д.) не відбиваються у звіті, а вказуються в примітках до фінансової звітності.
Структура звіту базується на класифікації видів діяльності:
операційної;
фінансової;
інвестиційної.
Операційної вважають основну діяльність, що приносить підприємству дохід, а також інші види діяльності, крім інвестиційної й фінансової.
Прикладами руху коштів у результаті операційної діяльності є:
надходження засобів від продажу товарів і надання послуг;
надходження засобів у вигляді роялті, авторських гонорарів, комісійного збору й інших доходів;
засоби, сплачені постачальникам за товари й послуги;
грошові виплати працівникам і платежі з їхнього доручення;
надходження й виплати засобів по розрахунках зі страховими компаніями (премії, рекламації, аннуитет та інші види страхової допомоги);
сплата й відшкодування податку на прибуток (якщо він конкретно не ставиться до фінансової або інвестиційної діяльності);
надходження й виплати засобів по контрактах, які полягають із торговельною й дилерською метою.
Інвестиційна діяльність охоплює операції по придбанню й продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами коштів.
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності включає:
виплати для придбання й надходження від продажу основних засобів, нематеріальних і інших довгострокових активів;
виплати засобів для придбання й надходження засобів від продажу власного капіталу або боргових зобов'язань інших підприємств, а також частки участі в капіталі спільних підприємств;
аванси й депозити третій стороні (за винятком підписок і позик, здійснюваних фінансовими установами);
надходження засобів від повернення авансів і погашення позик, наданих іншим підприємствам (за винятком авансів і позик фінансових установ);
надходження й виплати засобів по ф'ючерсних, форвардних контрактах, опціонам (крім випадків, коли такі контракти полягають із дилерською або торговельною метою або рух засобу класифікується як фінансова діяльність).
Таким чином, надходження або виплата засобів від інвестиційної діяльності звичайно визначається на основі аналізу змін у статтях необоротних активів і поточних фінансових інвестицій, а також даних звіту про прибутки й збитки.
Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які приводять до зміни величини й складу власного й позикового капіталу.
Прикладами руху коштів у результаті фінансової діяльності є:
надходження засобів від випуску акцій і інших інструментів власного капіталу;
виплати засобів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій компанії;
надходження засобів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій і інших короткострокових і довгострокових позик;
виплати засобів для погашення позик;
виплати засобів орендареві для погашення зобов'язань по фінансовій оренді.
МСБО № 7 не визначає формат звіту про рух грошових коштів, але він містить конкретні вимоги й пояснення щодо надзвичайних статей, відсотків і дивідендів, податку на прибуток, інвестицій у дочірні, асоційовані підприємства, рух грошових коштів в іноземній валюті, розкриття інформації про окремі аспекти руху грошових коштів.
Інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена із застосуванням прямого або непрямого методів.
При використанні прямого методу для визначення чистої зміни коштів внаслідок операційної діяльності у звіті послідовно приводяться всі основні класи (статті) надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення кошту.
Непрямий метод передбачає відбиття у звіті суми чистого прибутку (збитку), що згодом послідовно коректується до величини чистої зміни коштів із включенням впливу негрошових операцій, пов'язаних з інвестиційною й фінансовою діяльністю.
На практиці в основному переважає непрямий метод через його простоту.
Інформацію про рух грошових коштів у результаті інвестиційної й фінансової діяльності необхідно подавати у звіті лише прямим методом. Це означає, що треба окремо приводити основні класи (статті) надходжень і витрат коштів по кожному виді діяльності.
3.4. Структура й зміст звіту про зміни у власному капіталі
Звіт про зміни у власному капіталі відбиває інформацію про всеосяжний прибуток, тому що чистий прибуток, наведений у звіті про прибутки й збитки не відбиває частини змін у власному капіталі (дооцінка активів, результати змін в обліковій політиці й т.д.).
Існує 2 форми подання інформації:
| Звіт про зміни у власному капіталі | |
| 1 | 2 |
| Звіт про власний капітал | Звіт про визнані прибутки й збитки |
| Примітки до Звіту | |
Підприємства подають звіт про зміни у власному капіталі, у якому приводиться:
1) чистий прибуток або збиток за певний період;
2) кожна стаття доходів і витрат, прибутку або збитку (яка відповідно до вимог інших стандартів зізнається безпосередньо в складі власного капіталу) і загальна сума по цих статтях;
3) кумулятивний вплив змін в обліковій політиці й виправлення істотних помилок, розглянутих відповідно до базових підходів у МСБО № 8.
Крім того, підприємству варто подавати в цьому звіті або в примітках до нього:
1) капітальні операції із власниками й виплати дивідендів власникам;
2) сальдо накопиченого прибутку або збитку на початок певного періоду й на дату балансу, а також зміни за період;
3) узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу, премії по акціях і всі забезпечення на початок і на кінець періоду, розкриваючи кожну зміну окремо.
3.5. Примітка до фінансової звітності
Під примітками до фінансової звітності необхідно розуміти сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншу інформацію, що передбачається П(З)БУ.
Всі примітки до фінансових звітів діляться на такі складові:
облікова політика підприємства;
інформація, що не наведена у фінансових звітах, але є обов'язковою відповідно до МСБО;
інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення їхньої вірогідності й точності.
Процес складання приміток умовно можна розділити на 3 основних етапи:
1) аналіз вимог до змісту приміток;
2) вибір необхідних розділів, блоків приміток;
3) остаточні процедури.
3.6. Консолідована фінансова звітність
Питання консолідації регламентуються МСБО № 27 (переформатирован в 1994 р.) і поширюються на групи компаній. Група - це материнська компанія й всі її дочірні підприємства.
Материнська компанія повинна консолідувати всі дочірні підприємства, як іноземні, так і місцеві.
Дочірнє підприємство не включається в консолідацію, якщо:
1) контроль уважається тимчасовим, оскільки дочірнє підприємство купується й утримується винятково з метою його подальшої реалізації в близькому майбутньому,
2) воно функціонує в умовах твердих довгострокових обмежень, які істотно зменшують його здатність передавати засобу материнської компанії.
Консолідовані фінансові звіти варто становити з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій і інших подій при подібних обставинах. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику, цей факт варто розкривати разом із часток статей у консолідованій фінансовій звітності, до яких застосовується різна облікова політика.
Порядок складання консолідованої фінансової звітності включає кілька етапів:
1. Об'єднання відповідних статей зі звітів дочірніх і материнських компаній шляхом підсумовування.
2. Відбиття результатів операцій із третіми стосовно групи особами.
3. Визначення частки меншості в чистому прибутку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період і коректування відповідно прибутку групи для одержання чистого прибутку, яку можна віднести до власників материнської компанії.
4. Визначення частки меншості в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств і подання в консолідованому балансі окремо зобов'язань і акціонерного капіталу материнської компанії.
Частка меншостей у чистих активах складається:
1) із суми на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно МСБО № 22;
2) із частки меншостей у зміні капіталу з дати об'єднання.
При цьому підлягають виключенню: