Смекни!
smekni.com

Облік у закордонних країнах (стр. 4 из 13)

3.6. Консолідована фінансова звітність.

3.1. Структура й зміст балансу

Баланс показує фінансове становище компанії на певну дату, відбиваючи наявні ресурси, заборгованість і власний капітал.

Балансовий звіт західних компаній може бути представлений у горизонтальному й вертикальному форматах. Баланс, складений по горизонтальному форматі, являє собою двосторонню таблицю (ліва частина - актив, права частина - пасив). Такий формат застосовують фірми США, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії й інших країн.

Хоча методичний підхід до складання балансу у всіх країнах однаковий, саме розташування статей може розрізнятися. Так, у ряді англійських фірм пасив балансу розташований ліворуч, а актив - праворуч.

В інших же англійських фірмах і фірмах ряду інших країн баланс складається за вертикальною формою, коли статті пасиву йдуть за статтями активу або навпаки. При складанні бухгалтерського балансу по вертикальному форматі статті пасиву віднімаються зі статей активу. При цьому основне балансове рівняння буде представлено в наступному виді:

Власний капітал = Активи - Зобов'язання.

Незалежно від формату подання, статті балансу повинні бути оцінені відповідно до прийнятого в країні стандартами в такий спосіб (див. табл. 3.1).


Таблиця 3.1

Оцінка статей балансу
Найменування статті балансу Оцінка
МСБО GAAP
Запаси по найменшій із двох стоимостей собівартість або ринкова вартість) за собівартістю або по найменшій із двох стоимостей
Кошти по фактичній вартості по фактичній вартості
Дебіторська заборгованість по чистій вартості реалізації по чистій вартості реалізації
Основні засоби й нематеріальні активи по залишковій вартості по залишковій вартості
Довгострокові інвестиції 1. за собівартістю 2. по переоціненій вартості 3. по найменшій оцінці метод собівартості метод участі в капіталі метод консолідації
Поточні інвестиції 1. по ринковій вартості 2. по найменшій оцінці за собівартістю по амортизируемой вартості по ринковій вартості
Поточні зобов'язання по фактичній вартості по фактичній вартості
Довгострокові зобов'язання 1. по фактичній вартості 2. по наведеній вартості 1. по фактичній вартості 2. по наведеній вартості

Активи компанії можуть бути відбиті в балансі тільки в тому випадку, коли їхня оцінка може бути вірогідно визначена й існує ймовірність одержання економічної вигоди від їхнього використання.

Після дати складання балансу можуть відбуватися події, які роблять істотний або несуттєвий вплив на стан активів і зобов'язань.

Події після дати балансу post balance sheet events) - це сприятливі й несприятливі події, які відбулися між датою балансу й датою твердження фінансової звітності до опублікування.

При цьому датою опублікування звітності є дата офіційного дозволу дирекції компанії на випуск (публікацію, надання) фінансових звітів зовнішнім користувачам.

Події після дати балансу можна класифікувати в такий спосіб:

1. Події, що свідчать про обставини, які існували на дату балансу. Вони впливають на стан активів і зобов'язань на дату балансу й вимагають коректування їхньої оцінки.

2. Події, що вказують на обставини, які виникли після дати балансу. Такі події не роблять впливу на стан активів і зобов'язань і вимагають розкриття характеру й наслідків подій, якщо вони істотні, у примітках до фінансової звітності.

Прикладами подій першої класифікаційної групи є:

банкрутство замовника, що підтверджує наявність безнадійної дебіторської заборгованості на дату балансу;

продаж запасів нижче собівартості (по чистій реалізаційній вартості);

продаж основних засобів за ціною нижче їхньої балансової вартості, що свідчить про зменшення їхньої корисності на дату балансу.

Якщо наслідку наведених подій є настільки істотними, що можуть вплинути на здатність користувачів фінансових звітів робити відповідні оцінки й приймати рішення, у примітках до фінансових звітів варто розкривати характер події, оцінку фінансового результату або твердження, що таку оцінку зробити неможливо.

Поряд із цим не слід визнавати на дату балансу дивіденди, які були запропоновані або оголошені після цієї дати.

Прикладами другої класифікаційної групи є:

об'єднання підприємств після дати балансу або продаж великого дочірнього підприємства;

оголошення плану припинення діяльності, ліквідації активів або погашення зобов'язань, що ставляться до діяльності, що припиняється;

зміни ставок податків або податкового законодавства, прийнятих або оголошених після дати балансу, які впливають на поточні й відстрочені податкові активи й зобов'язання;

початок великого судового процесу, що почався винятково внаслідок подій, які відбулися після дати балансу.

3.2. Структура й зміст звіту про прибутки й збитки

Звіт про прибутки й збитки - це звіт про доходи, витрати й фінансові результати в діяльності підприємства.

Ця форма звітності дає користувачам важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства, а також ризику неотримання очікуваних результатів.

Основними елементами звіту є доходи й витрати, прибуток і збиток.

Дохід - це зростання економічної вигоди у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Витрати - це зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Доходи й витрати відбиваються у звіті при дотриманні двох умов:

1) оцінка може бути вірогідно визначена;

2) збільшення або зменшення економічних вигід.

Структура звіту про прибутки й збитки базується на класифікації діяльності підприємства (звичайної й надзвичайної).

МСБО не визначає форму звіту, але містить певні вимоги, пропоновані до статей доходів і витрат.

У звіті повинні бути відбиті наступні статті:

виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи й витрати;

прибуток або збиток від звичайної діяльності;

фінансові доходи й витрати;

фінансовий результат (прибуток або збиток);

частка прибутку або збитку в асоційованих компаніях;

частка меншостей;

фінансовий результат від інвестиційної діяльності;

надзвичайні статті;

витрати по податку на прибуток;

чистий прибуток або збиток.

У практиці застосовують різні формати звіту про прибутки й збитки. Але всі ці формати можна класифікувати в такий спосіб:

Слід зазначити, що горизонтальний формат, що має двосторонню форму (ліворуч перебувають доходи, а праворуч - витрати), нечасто зустрічається на практиці. Звіт про прибутки й збитки по операційній ознаці передбачає групування операційних витрат по функціях бізнесу (виробництво, збут, дослідження, керування) і може мати багатоступінчасту або одноступінчасту форму. Багатоступінчастий звіт передбачає поетапний розрахунок чистого прибутку (збитку).


Рис. 3.1 Класифікація форматів звіту про прибутки й збитки

Необхідність виділення тої або іншої статті звичайної діяльності визначається її істотністю.

Відповідно до МСБО № 8 у випадку, якщо дохід або витрата має також показники величини, характеру й частоти, що розкриття їх є важливим для кращого розуміння результатів діяльності компанії й прогнозування її фінансового стану, характер і суму таких статей варто розкривати окремо. Часто це роблять у примітках до фінансових звітів.

Прикладами обставин, які можуть привести до окремого розкриття статей у звіті про прибутки й збитки є такі:

списання вартості запасів до чистої вартості реалізації або основних засобів до їхньої відбудовної вартості, а також сторнування такого списання;

реструктуризація діяльності компанії й сторнування будь-яких відрахувань для забезпечення витрат на реструктуризацію;

урегулювання судових позовів.

У певних випадках МСБО дозволяють взаємну компенсацію (згортання) прибутків і збитків, тобто відбиття у звіті про прибутки й збитки чистої суми (різниці). Таким чином, можуть бути відбиті наступні статті: прибутки та збитки від реалізації поточних інвестицій; зміни в оцінці поточних інвестицій, визнані як дохід; курсові різниці; частка в прибутках і збитках асоційованих підприємств, якщо облік ведеться по методу участі в капіталі.

Варто пам'ятати, що істотні статті не можна поєднувати з іншими статтями або компенсувати іншими статтями без окремої розшифровки.

Всі доходи й витрати, визнані у звітному періоді, варто включати в розрахунок чистого прибутку або збитку за цей період. Проте, у деяких випадках МСБО передбачають виключення із цього правила. Наступні доходи й витрати не включаються у звіт про прибутки й збитки:

сума коректування істотної помилки, пов'язаної з попередніми періодами, що враховується відповідно до базисного підходу МСБО № 8;

вплив змін в обліковій політиці, які враховуються відповідно до базисного підходу МСБО 8;

більшість дооцінок і уцінок, які відбуваються в результаті переоцінок основних засобів і фінансових активів (відповідно до МСБО № 16 і 39);

більшість курсових разниц, які виникають при перекладі звітів в іноземних валютах і хеджировании чистих інвестицій у закордонні підприємства (відповідно до МСБО № 21);

різниця між фактичною собівартістю викуплених акцій власної емісії й вартістю їхнього перепродажу (відповідно до Тлумачення ПКТ-16 «Акціонерний капітал: викуплені інструменти власного капіталу (власні викуплені акції)»).