Комерційні банки складають звітність, різноманітну за формою та змістом. Звітність, що надається комерційними банками, можна класифікувати за наступними ознаками:
— формою;
— способом представлення;
— терміном надання;
— рівнем консолідації;
— категорією користувачів;
— видом.
За формою розрізняють фінансову та нефінансову звітність.
Фінансова звітність — це звітність комерційних банків, що відображає результати його фінансової діяльності. До неї належать форми (наприклад, 1-КБ, 2-КБ), які узагальнено характеризують результати фінансової діяльності банку, а також додаткові форми, які деталізують окремі статті балансового звіту та звіту про прибутки і збитки.
Нефінансова звітність — це звітність, що подасться банками для задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій статистики. В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати наступним чином:
— податкова;
— управлінська;
— нормативна (статистична).
Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки та збитки. Інформація про зміни фінансового стану міститься у фінансових звітах у відокремленому вигляді. Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же фактів господарської діяльності. Хоча кожен звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших звітів, жоден з них не слугує лише для одної мети і не містить усієї інформації, необхідної для задоволення особливих потреб користувачів.
За способом надання виділяють звітність, що направляється:
— електронною поштою (в електронному вигляді);
— поштою (на паперових носіях).
У сучасних умовах інформатизації банківської справи звітність комерційними банками надається переважно електронною поштою у вигляді файлів. Це зручний та надійний спосіб передавання
інформації в межах банківської системи. Він дозволяє:
— заощаджувати час на підготовку та передачу інформації;
— зменшити обсяг паперових носіїв;
— виключити дублювання наданої інформації департаментам НБУ;
— впровадити систему показників комплексного аналізу та аналізу окремих напрямків діяльності банків.
Звітність у файловому режимі передається комерційним банком на головний сервер у НБУ, де вона відповідним чином групується і надається департаментам згідно з їх вимогами. Впровадження автоматичного сортування інформації дає змогу:
— кодувати її на рівні операцій вже у момент введення;
— зменшувати кількість помилок;
— створювати умови для здійснення логічного та арифметичного зіставлення інформації, що міститься в різних формах.
Поштою надається звітність, що вимагає НБУ за запитом, філіями комерційних банків України, що знаходяться за кордоном, а також уповноваженими банками для визначення розміру зовнішнього боргу та складання платіжного балансу країни.
Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками звітності: щоденної; тижневої; двотижневої; місячної; квартальної; піврічної; річної; за запитом.
За запитом надається інформація НБУ комерційними банками, що знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності.
Кожній категорії користувачів необхідна певна звітність:
— керівництву, НБУ та його установам—усі форми, передбачені чинним законодавством;
— міжнародним фінансово-кредитним установам — нефінансова;
— зарубіжним та вітчизняним банкам при запровадженні кореспондентських відносин — балансовий звіт, розрахунок нормативів (для банків-кореспондентів у межах СНД);
— акціонерам та клієнтам банку — балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки.
За видами звітності виділяють:
— основну звітність — балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки;
— допоміжну звітність — про стан активів, депозитів, кредитів, цінних паперів, економічних нормативів тощо.
За рівнем консолідації розрізняють звітність, що надається:
— юридичними особами;
— філіями комерційних банків;
— обласними дирекціями банку.
Найважливішою складовою звітності комерційних банків є фінансова звітність, яка дає можливість одержати достатньо повний обсяг інформації, на підставі якої оцінюється реальний фінансовий стан банку, якість управління та рівень ризику. Характеристика фінансової звітності комерційних банків України відображена на схемі (див. с. 421).
Основною формою звітності є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків. Нова форма балансового звіту передбачає групування операцій за економічною сутністю, дає чітке уявлення про їх вартість, рівень ліквідності.
Другою основною формою звітності є звіт про прибутки та збитки, також розроблений на основі вимог міжнародних стандартів з урахуванням національних особливостей. Основні форми звітності доповнюються набором додаткових форм, пристосованих до потреб конкретних користувачів.