Банк відкриває клієнту строковий або ощадний депозитний - рахунок на підставі наступних документів:
— депозитної угоди (додаток 24);
— картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для підприємств);
— паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).
Депозитна угода укладається між банком і підприємством. Вона засвідчує право комерційного банку керувати залученими від юридичних і фізичних осіб грошовими коштами і право вкладників отримувати у чітко визначений строк суму депозиту та відсотків за користування ним. В угоді зазначається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність виплати відсотків, порядок повернення депозиту і відсотків після закінчення строку зберігання, відповідальність сторін, умови розірвання угоди. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку.
Підписана депозитна угода передається у бухгалтерію. Всі особові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.
Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підприємства мають право перерахувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунку. Фізичні особи можуть внести кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунку. Операції щодо залучення коштів відображаються наступними проводками:
| № з/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
| 1. | При внесенні коштів від фізичних осіб готівкою | № 1001 | № 2630 чи № 2635 |
| 2 | При перерахуванні коштів підприємством на депозит: | № 2600 № 1200 | Депозитний рахунок Депозитний рахунок |
Згідно з угодою можуть бути передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки; їх облік відображається бухгалтерськими проводками, що розглянуті вище.
Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів, наприклад, пенсійних, для зарахування заробітної плати та ін. Для обліку цих операцій складаються бухгалтерські проводки.
При вилученні готівкою:
Д-т — “Депозитний рахунок”;
К-т — “Банкноти та монети в касі банку”.
При перерахуванні на поточний рахунок:
Д-т — “Депозитний рахунок”;
К-т — “Поточний рахунок”.
Відсотковий дохід може виплачуватися щомісяця, раз у квартал, за підсумками року, після закінчення строку дії депозиту. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Відсотки, нараховані за депозитами, відображаються у балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а в звіті про прибутки і збитки — як понесені витрати.
Нарахування відсотків за депозитом відображається таким чином:
Д-т — “Відсоткові витрати за коштами клієнтів”;
К-т — “Нараховані витрати за строковими депозитами”.
При настанні дати виплати відсоткового доходу виконується бухгалтерська проводка.
При виплаті готівкою (для фізичних осіб):
Д-т — “Нараховані витрати за строковими депозитами”;
К-т — “Банкноти та монети в касі банку”.
При перерахуванні на поточний рахунок клієнта:
Д-т — “Нараховані витрати за строковими депозитами”;
К-т — “Поточний рахунок”.
Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального ордеру і відображається бухгалтерською проводкою.
При поверненні коштів готівкою (для фізичних осіб):
Д-т — “Депозитний рахунок”;
К-т — “Банкноти та монети в касі банку”.
При перерахуванні на поточний рахунок:
Д-т — “Депозитний рахунок”;
К-т — “Поточний рахунок”.
Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу підприємствам здійснюється тільки через перерахування на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання клієнта.
У разі припинення операцій у зв'язку з визнанням депозитного рахунку нечинним сума залишку з рахунку перераховується на рахунок № 2903 “Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками”:
Д-т — “Депозитний рахунок”;
К-т— “Рахунок № 2903”.
З цього рахунку здійснюється погашення кредиторської заборгованості клієнтів за недіючими рахунками у передбаченому нормативними актами порядку.
10.3. Облік довірчих операцій
Довірчі, або трастові операції — це операції, які банк виконує за дорученням і в інтересах третьої особи. Вони можуть здійснюватись на користь приватних (фізичних) осіб і підприємств, органів державного управління. В Україні ринок трастових послуг тільки починає формуватись. Його розвиток гальмує недостатність фінансових активів, низький рівень доходів населення, відсутність необхідної правової бази для регулювання відносин, що виникають за операціями за дорученням. До таких операцій належать розпорядження майном після смерті власника, управління майном на довірчій основі, агентські функції та ін.
Сьогодні українські комерційні банки надають лише окремі види агентських послуг:
— зберігання цінностей у сейфі (банк отримує, зберігає і повертає цінності за дорученням клієнта);
— управління активами на правах представника (банк має право не тільки зберігати цінні папери і отримувати за ними дохід, але й виконувати інвестиційні та комерційні операції згідно з інструкціями довірителя);
— виконання функції депозитаря для ділових фірм (зберігання цінних паперів і облік їх руху).
Виконання довірчих операцій банк здійснює згідно з угодою на довірче управління. Особа, що надає повноваження, називається принципалом, а та, що виконує доручення, — агентом. Стосунки між ними згідно з угодою іменуються агентськими функціями.
Для обліку коштів, що надані принципалом банку у довірче управління, використовують наступні рахунки:
№ 2601 “Кошти за довірчими операціями суб'єктів господарської діяльності”;
№ 2621 “Кошти за довірчими операціями фізичних осіб”. Операція з перерахування коштів у довірче управління відображається бухгалтерською проводкою:
Д-т — “Поточний рахунок клієнта”;
К-т — “Кошти за довірчими операціями клієнтів”. У разі придбання цінних паперів за дорученням клієнтів (на суму, фактично сплачену):
Д-т — “Кошти за довірчими операціями клієнтів”;
К-т — “Коррахунок у Національному банку України”. Водночас придбані цінні папери обліковуються за позабалансовим рахунком за номінальною вартістю:
Д-т — “Інші цінності й документи”;
К-т — “Контррахунок”.
Справляння комісійної винагороди відображається проводкою:
Д-т — “Кошти за довірчими операціями клієнтів”;
К-т — “Інші банківські операційні доходи”.
Контрольні запитання
1. Схарактеризуйте зміст депозитної операції та види строкових депозитів.
2. Назвіть відмінності між платіжними та строковими депозитами.
3. Наведіть класифікацію рахунків для обліку строкових та ощадних депозитів; пригадайте їх основні ознаки.
4. Який порядок відкриття депозитного рахунку?
5. Наведіть методику обліку внесення коштів на депозит та їх вилучення з депозиту.
6. Який порядок закриття депозитного рахунку?
7. Пригадайте методику нарахування відсотків за користування депозитними коштами.
8. У чому полягає облік операцій зі сплати відсоткового доходу клієнтам?
9. У чому полягає зміст довірчих операцій та їх облік?
Вправи для самостійної роботи
Вправа 1. Банк 20 липня прийняв від Петренко Г. П. Готівкою на вклад строком 6 міс. 2000 грн. Відсотки нараховуються із розрахунку 24 % річних. Згідно угоди відсотковий дохід виплачується по закінченні строку.
• Складіть бухгалтерські проводки: із залучення депозиту, нарахування відсотків, повернення депозиту і виплати відсоткового доходу.
Вправа 2. Згідно з депозитною угодою банк перерахував 10 січня з поточного рахунку ТзОВ “Роксолана” 45 000 грн. на строковий депозитний рахунок. Строк депозиту — один місяць. Відсоткова ставка за депозитом — 12 % річних. Депозит повернуто разом зі сплатою відсотків у визначений строк.
• Складіть бухгалтерські проводки за виконаними операціями.
ГЛАВА 11
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
Мета вивчення
Після вивчення глави 11 Ви повинні знати:
1. Економічний зміст цінних паперів.
2. Види цінних паперів.
3. Методику обліку операцій у портфельні короткострокові та довгострокові вкладення з цінних паперів.
4. Методику обліку вкладень банку в боргові цінні папери.
5. Методику обліку операцій з облігаціями власної емісії.