Облік та аудиту комерційних банках (стр. 24 из 104)

Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
У банку, який купує готівку: 1) списання відповідної суми з коррахунку банку-одержувача	№1811	№ 1200
2) надходження грошей в операційну касу банку-одержувача	№ 1001	№1811
У банку, який продає готівку: 3) зарахування суми у розмірі проданої готівки на коррахунок банку-продавця	№ 1200	№1911
4) видача грошей з каси	№1911	№ 1001

Передача готівки банку-покупцю здійснюється після списання відповідної суми з його коррахунку і зарахування її на коррахунок банку, який продає готівку.

Крім операцій з підкріплення операційної каси, комерційні банки виконують також операції зі здачі надлишків готівки або зношених грошей.

Установи банків, що мають надлишок готівки, а також зношені гроші, здають їх до обігів каси регіональних управлінь НБУ за оголошенням на внесення готівки або через інкасаторів НБУ із зарахуванням цих сум на коррахунок відповідної установи банку.

Ці операції відображаються в обліку:

Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1. Відправлення надлишків готівки комерційним банком в НБУ	Банкноти та монети в дорозі № 1007	Банкноти та монети в касі банку №1001
2. Одержання повідомлення регіонального управління НБУ комерційним банком	№ 1200	№ 1007

5.4. Облік міжбанківських розрахунків, які здійснюються за прямими кореспондентськими угодами

Під прямими кореспондентськими угодами розуміють договірні відносини між комерційними банками, метою яких с прискорення платежів і розрахунків. Платежі й розрахунки здійснюються одним банком за дорученням іншого.

За своїм економічним змістом операції, що проводяться за прямими кореспондентськими рахунками між установами банків у межах України та між установами банків, які розташовані на території України та зарубіжними банками, мають однаковий характер. Однак існує різний порядок їх регулювання з боку Національного банку України та органів державного управління.

Виходячи з мультивалютного принципу роботи бухгалтерських рахунків, однакові за змістом операції, незалежно від того, чи виконуються вони в іноземній валюті, чи в гривнях, відображаються за однією групою рахунків. Коррахунки “лоро” і “ностро” можуть відкриватися як в іноземній, так і в національній валюті.

Схема бухгалтерських рахунків для відображення операцій за прямими кореспондентськими угодами

Прямі коррахунки між банками в межах України можуть бути відкриті лише з дозволу Національного банку. Ці рахунки використовуються для проведення банківських операцій, що мають постійний характер. Наприклад:

— при здійсненні операцій, пов'язаних з купівлею та продажем валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі (МВБ);

— при розрахунках між клієнтами банків за операції, що мають постійний характер.

Для відкриття рахунку банк-кореспондент подає такі документи:

1) дозвіл регіонального управління НБУ на запровадження прямих кореспондентських відносин;

2) заяву на відкриття рахунку;

3) нотаріально завірені копії Статуту та банківської ліцензії;

4) картку зі зразками підписів та відбитком печатки;

5) баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на 1 число звітного місяця.

Банки-кореспонденти зобов'язані здійснювати перевірки правильності відображення операцій за коррахунками щомісяця. Завдання перевірки-звіряння залишку кореспондентського рахунку, яке повинно оформлюватися відповідним актом не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця.

При наявності ліцензії НБУ на підставі перелічених вище документів банку-кореспонденту резиденту також може бути відкритий коррахунок в іноземній валюті.

Для запровадження комерційним банком кореспондентських відносин із зарубіжними банками потрібна ліцензія Національного банку України на виконання валютних операцій, зокрема, на відкриття кореспондентських рахунків.

Відкриття коррахунку і здійснення операцій потребує від банку витрат. Тому до початку роботи із запровадження кореспондентських відносин необхідно з'ясувати, який банк і в якій країні найбільше підходить для цього.

Схема відкритих коррахунків має бути ефективною, дозволяти якісно обслуговувати клієнтів банку. Крім того, треба враховувати, що виконанню операцій за коррахунками притаманні три види ризику:

— ризик країни;

— ризик фінансової надійності банку;

— ризик виду операції.

До запровадження кореспондентських відносин комерційний банк повинен виконати такі операції:

— визначити рейтинг банку за інформацією, що публікується незалежними міжнародними агенціями;

— визначити, чи достатній перелік послуг, що пропонується банком-кореспондентом; термін виконання операцій, умови та тарифи банку;

— порівняти з альтернативними банками відсоткові ставки за депозитами, можливість розміщення “коротких” коштів.

Для відкриття коррахунку зарубіжний банк-кореспондент повинен надати:

1) установчі та статутні документи;

2) копію банківської ліцензії, завірену нотаріально;

3) річний фінансовий звіт, підтверджений аудиторською фірмою;

4) баланс на останню дату (на 1 число місяця);

5) альбоми підписів, коди, шифри;

6) заяву про відкриття рахунку;

7) перелік банків-кореспондентів.

У кореспондентській угоді, що підписана банками, відображаються наступні питання:

— вид і валюта, в якій відкривається рахунок, умови зарахування та списання грошових коштів з рахунку;

— реквізити банку-кореспондента: свифт, телекс, телефонні контактні номери тощо;

— форми та порядок розрахунків, що можуть використовуватися за цим коррахунком, зокрема, порядок відкриття та авізування акредитивів, умови та порядок здійснення переказів, прийому на інкасо чеків, гарантій і т. ін.;

— порядок сплати комісійної винагороди, умови відшкодування видатків, порядок нарахування відсотків за залишками на рахунку.

У комерційному банку з метою зменшення ризиків може запроваджуватись максимальна сума залишку за коррахунком.

У вповноважених банках України банкам-кореспондентам нерезидентам можуть встановлюватися кореспондентські рахунки в гривнях. Перелік операцій, що здійснюються за цими рахунками, обмежений валютним законодавством України.

За коррахунками виконуються операції:

— здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями за дорученням клієнтів; платежі неторгового характеру, якщо вони не суперечать чинному законодавству;

— міжбанківські операції — купівля та продаж валюти, торгівля на грошовому ринку (надання один одному грошових коштів на певний термін), залучення та розміщення депозитів, купівля цінних паперів та ін.;

— облік витрат і отримання доходів, пов'язаних з обслуговуванням коррахунків.

Нижче відображено операції за коррахунками “лоро” і “ностро”:

№ з/п		Зміст операції		Дебет рахунку		Кредит рахунку
1.		За дорученням зарубіжного банку з його рахунку перераховуються “лоро” грошові кошти українській фірмі		№1600		№ 2600
2.		а) списано з рахунку АТ “Роксолана” в оплату за імпортні поставки; бенефіціар обслуговується банком, в якому відкритий “ностро” рахунок;		№ 2600		№ 1919 Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками
б) при отриманні виписки з банку-кореспондента;		№ 1919		№ 1500
в) при сплаті за рахунок овердрафту		№1919		№ 1620 Позиція банку щодо іноземної валюти
3.		3 коррахунку “лоро” списані відсотки і комісійна винагорода за надані послуги		№ 1600 Еквівалент позиції банку, щодо іноземної валюти № 3800		№ 3801 Одночасно комісійні доходи № 6114
4.		За дорученням банку-кореспондента перераховано з його рахунку “лоро” в покриття в повній сумі Акредитиву		№ 1600		№ 2602 Кошти в розрахунках
5.		За повідомленням банку-кореспондента зараховано платіж ТзОВ “Веда” за експортну поставку		№ 1500		№ 2600
6.		За дорученням банку з його“ностро” рахунку кошти розміщені в депозит		№ 1512 Інші короткострокові депозити		№ 1500

За особовими рахунками, відкритими зарубіжним банкам, додатково ведеться оперативний облік (позасистемний). Для цього використовуються спеціальні картки у валюті рахунку. В оперативному обліку відображаються правильно оформлені та відповідні режиму рахунку документи, що підлягають проведенню по балансових рахунках за умови можливості виконання платежу. В обумовлені угодою строки банки кореспонденти за рахунками “лоро” та “ностро” в іноземній валюті надсилають один одному витяги. Суми, що зазначені у витязі, квотуються (звіряються) з даними обліку та документами комерційного банку. За результатами квитування щомісяця готуються таблиці звіряння розрахунків, які називаються “ракорд”. Необхідність складання таблиць-ракорд зумовлена тим, що обіг та залишки особових рахунків за витягами іноземних банків не завжди співпадають з даними обліку українських комерційних банків. Про виявлені розбіжності український банк сповіщає іноземний банк і вживає заходи щодо їх усунення.