Оптимізація зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку (стр. 4 из 6)

Наукові підходи до вдосконалення регулювання і підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях)

Враховуючи відсутність єдиних наукових підходів до послідовності здійснення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях), нами першочергово обґрунтований алгоритм проведення державної реєстрації та акредитації на митниці фармацевтичного оптового та оптово–роздрібного підприємства (організації). Він передбачає конкретні дії та їх послідовність, від подання необхідних документів і до видачі відповідних дозволів.

Встановлено, що вітчизняні фармацевтичні оптові та оптово-роздрібні підприємства (організації), які займаються ЗТД, не мають єдиної схеми здійснення дій у цій сфері.

Тому, як варіант подальшої оптимізації ЗТД, нами запропоновано уніфіковану схему послідовності дій, які необхідні на тому чи іншому етапі її проведення. За структурою схема включає чотири головні етапи, кожний з яких регулює прийняття рішень на конкретних ланцюгах здійснення ЗТД (рис. 3).

Перший етап є підготовчим в межах підприємства і має випереджати надходження ЛЗ і ВМП на митну територію України.

Другий етап є узгоджувальним між підприємством і тими установами, що видають необхідні дозволи згідно з діючим законодавством.

Третій етап є митним і всі дії здійснюються безпосередньо на митниці та пов’язані з митним оформленням ЛЗ і ВМП.

До четвертого етапу віднесені інші дії з оформлення розмитнених імпортних ЛЗ і ВМП на підприємстві з подальшою реалізацією.

Подальшими дослідженнями встановлено, що важливим напрямком удосконалення та підвищення ефективності ЗТД на рівні вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) є оптимізація дій в межах узгоджувального етапу.

У зв’язку з цим обґрунтований перелік організацій, від яких необхідно отримати дозвіл на ввезення на територію України ЛЗ і ВМП, а також встановлені усереднені витрати часу на таке узгодження (табл.1).

Із табл.1 видно, що є можливість регулювати витрати часу на проведення узгоджувальних дій на ввезення імпортних ЛЗ і ВМП і тим самим їх оптимізувати. Для цього у кожному конкретному випадку за методом сіткового планування були розраховані параметри сіткових графіків стосовно прописаного переліку робіт за алгоритмом дії та визначена їх тривалість та послідовність. Завдяки оптимізації часу на окремі роботи весь критичний шлях у ланцюгу робіт скорочується до 29 діб замість 42 і 63 діб, як це передбачалось раніше.

Рис. 3. Алгоритм зі здійснення ЗТД вітчизняними фармацевтичними оптовими та оптово–роздрібними підприємствами (організаціями) в ринкових умовах

Таблиця 1

Перелік організацій, дозвіл яких на ввезення на територію України ЛЗ і ВМП згідно з чинним законодавством необхідно отримати

№	Перелік організацій	Вид документа	Усереднені витрати часу на узгодження
1	2	3	4
1.	Банк	Довідка про декларування валютних цінностей	1–2 доби
2.	Державна податкова інспекція	Довідка платника податку на додану вартість. Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна	1–2 доби
3.	Державна служба ветеринарного контролю	Сертифікат	від 2 діб до 1 тижня
4.	Державне управління екології та природних ресурсів	Дозвіл служби екологічного контролю. Погодження на ввезення (вивезення) озоноруйнівних речовин, продукції, що їх містить, антибіотиків тощо	від 1 тижня до 2 місяців
5.	Комітет з контролю за наркотиками	Сертифікат	до 1 місяця
6.	Державна митна служба України	Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митним контролем. Лист-узгодження. Попереднє повідомлення	від 1 доби до 1 тижня
7.	Міністерство економіки України	Ліцензія на товари, що підлягають ліцензуванню	від 1 тижня до 1 місяця
8.	Державна інспекція з карантину рослин	Сертифікат	від 1 доби до 1 тижня
9.	Державна санітарна епідеміологічна служба	Висновок про відповідність	від 1 доби до 1 тижня
10.	Державна служба лікарсь-ких засобів і виробів медичного призначення	Одноразовий дозвіл на ввезення харчових добавок, ВМП, медичної техніки та ЛЗ, що не мають державної реєстрації, тощо	від 1 до 2 тижнів
11.	Державна служба енерго-збереження України	Висновок про відповідність	від 1 доби до 1 тижня
13.	Державний центр стандартизації, метрології та сертифікації	Висновок про відповідність	від 1 доби до 1 тижня
14.	Державна служба експертного контролю	Дозвіл	від 1 до 2 тижнів

Зазначена схема апробована на окремих вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях) і доведена її актуальність та доцільність для оптимізації та подальшого удосконалення прийняття рішень зі здійснення ЗТД.

Специфіка організації ЗТД на фармацевтичному підприємстві, яка пов’язана з процедурою митного оформлення ЛЗ і ВМП (отримання багатьох дозвільних документів для її вільного обігу, отримання дозволу митних лабораторій на її ввезення в країну тощо), має певні складнощі та потребує залучення кваліфікованих виконавців.

За таких умов кадрове забезпечення ЗТД на фармацевтичних підприємствах має передбачати введення окремої посади уповноваженої особи зі здійснення ЗТД, доцільність якої підтверджена нашими науковими дослідженнями.

За розрахунками, введення посади уповноваженої особи забезпечить раціональний розподіл праці, дозволить розмежувати функції, повноваження та відповідальність на підставі чіткої регламентації трудової діяльності фахівців зі здійснення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних підприємствах.

Дослідження показали, що діючі сьогодні кваліфікаційні характеристики професій фармацевтичних працівників не передбачають такої посади, а тому нами розроблені критерії для обґрунтування доцільності її введення на вітчизняних фармацевтичних підприємствах з урахуванням переліку складових її діяльності та наявності кваліфікаційних вимог.

Встановлено, що важливим організаційним аспектом здійснення ЗТД на фармацевтичному підприємстві є наявний обсяг експортно–імпортних операцій, від якого залежить її організаційне забезпечення, в т.ч. введення посади уповноваженої особи та виконання нею своїх функцій.

З метою його визначення нами був проведений кластерний аналіз з урахуванням 2–х перемінних: Var 1 – кількість угод (контрактів) на рік; Var 2 – кількість ЗТД операцій щомісячно (рис. 4).

Було отримано 4 кластери, за якими було виділено 4 класифікаційні групи фармацевтичних підприємств, що за критеріями визначення наведені у табл. 2.

Рис. 4. Кластерізація вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємств (організацій) залежно від обсягу ЗТД і частоти здійснення операцій

Залежно від класифікаційної групи підприємства визначається його кадрове забезпечення: буде цим займатися один фахівець чи він буде працювати у складі певного відділу. Для цих розрахунків нами запропоновано враховувати обсяг та частоту здійснення імпортно–експортних операцій на фармацевтичному підприємстві.

Таблиця 2

Класифікація вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) за критеріями визначення обсягів ЗТД

Класифікація підприємств		Критерії визначення ЗТД		Організаційне забезпечення
група	характеристика	обсяг від загального товарообігу, %	частота здійснення
І	Великі фармацевтичні підприємства	Від 50% до 100%	Щомісячно	Група відділів ЗТД та наявність у них уповноваженої особи
ІІ	Середні фармацевтичні підприємства	Від 20% до 50%	Щоквартально	Окремий відділ ЗТД з посадою уповноваженої особи
ІІІ	Малі фармацевтичні підприємства	Від 0,1% до 20%	Кілька разів на рік	Уповноважена особа зі здійснення ЗТД
ІV	Фармацевтичні під-приємства одноразово здійснюючі ЗТД (для своїх потреб)	Від 0,1% до 1%	1–2 рази на рік	Штатний фахівець, якому доручено здійснення ЗТД

Рішення про вибір організаційного забезпечення зі здійснення ЗТД покладається на керівництво фармацевтичного підприємства. З метою підтримки прийняття обґрунтованих управлінських рішень нами опрацьовані можливі методичні підходи до їх здійснення.

Отримані наукові результати апробовані та служили підґрунтям для підготовки низки методичних рекомендацій та інформаційних листів, які затверджені МОЗ та АМН України, і знайшли практичне використання у фармації та інших галузях.