Облік та аудит (стр. 16 из 23)

Малюнок 3.1.3.

3.2. Методика аналізу витрат ринку

У процесі аналізу витрат вирішуються наступні завдання:

1) здійснення системи контролю за дотриманням кошторису витрат як за загальною сумою так і в розрізі статей;

2) визначення структури витрат за ряд періодів, що дасть можливість встановити тенденції зміни витрат та причини, які їх обумовили;

3) розрахунок впливу як об’єктивних так і суб’єктивних факторів на суму та рівень витрат;

4) аналіз витрат в розрізі статей з розрахунком впливу факторів на їх вигляд;

5) виявленням резервів скорочення витрат та підвищення ефективності використання поточних витрат;

6) розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Аналіз витрат комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” розпочнемо з аналізу динаміки витрат (таблиця 3.2.1.).

Використовуючи дані таблиці 3.1.2., можна зазначити що різке зростання витрат відбувалося за весь час існування підприємства і фактично 525,9 тис. грн. (різниця між 2001 та 2005 роком), тобто витрати 2005 року перевищили витрати 2001 року у 81,91 раз.

Наступним кроком доцільно було б розглянути структуру витрат комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський”, що наведена в таблиці 3.2.2.

З проведених розрахунків в таблиці 3.2.2. бачимо, що основну питому вагу в загальній сумі витрат комунального підприємства займають інші операційні витрати, сума яких за 2005 рік дорівнює 266,2 тис. грн., що складає 50% від всіх витрат. Це трохи менше, ніж у 2004 році, де фактичне значення інших операційних витрат складало 210,9 тис. грн., що становило 64,6% від загальної суми витрат.

Таблиця 3.2.1. Динаміка витрат комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” за 2001 – 2005 роки.

Роки	Разом витрати, тис. грн
	Сума, тис. грн	Абсолютний приріст, тис. грн		Темп росту, %
		до базового року	до попереднього року	до базового року	до попереднього року
2001	6,5	-	-	-	-
2002	58,5	52,0	52,0	9,00	9,00
2003	132,1	125,6	73,6	20,32	2,25
2004	326,6	320,1	194,5	50,24	2,47
2005	532,4	525,9	205,8	81,91	1,63

Наглядно відобразити динаміку витрат КП “Ринок Ново-Іванівський” за 2001-2005 роки можна наступним чином:

Малюнок 3.2.1.

Також великий обсяг займають витрати на оплату праці, проте спостерігається значне зменшення в 2005 році їх питомої ваги на 9,4% та на 4,6% в порівнянні з 2003 та 2004 роками відповідно поруч із постійним фактичним зростанням, що безперечно має позитивний характер.

Таблиця 3.2.2. Структура витрат комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” за 2001 – 2005 роки.

Статті витрат	2003 рік		2004 рік		2005 рік		Темп росту, %
	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	2005/2003	2005/2004
Разом витрат	132,1	100,0	326,6	100,0	532,4	100,0	4,03	1,63
Матеріальні витрати	12,8	9,7	28,4	8,7	113,4	21,3	8,86	3,99
Витрати на оплату праці	41,4	31,3	71,5	21,9	92,1	17,3	2,22	1,29
Відрахування на соціальні заходи	-	-	8,2	2,5	18,6	3,5	-	2,27
Амортизація	1,2	0,9	7,6	2,3	42,1	7,9	35,08	5,54
Інші операційні витрати, у т.ч.:	76,7	58,1	210,9	64,6	266,2	50,0	3,47	1,26
- єдиний податок	14,3	10,8	44,5	13,6	60,3	11,3	4,22	1,36

Матеріальні витрати зростають як фактично, так і частково в загальному обсязі витрат. Так, в 2005 році порівняно з 2003 та 2004 матеріальні витрати зросли на 8,86% та 3,99% відповідно.

Розглянувши загальний темп зміни витрат, можна зазначити, що підприємство збільшує свої витрати занадто прискореними темпами, особливо це стосується витрат на амортизацію.

Збільшення витрат на єдиний податок обумовлено зростанням обсягів діяльності підприємства і, відповідно, збільшенням доходу (виручки) від реалізації робіт, товарів та послуг.

Відслідкувати зміни витрат по структурі за період з 2003 по 2005 рік можна на малюнку 3.2.2.

Для об’єктивної оцінки динаміки та виконання кошторису витрат необхідно вивчити вплив факторів на їх розмір. Усі фактори умовно поділяються на незалежні від діяльності (об’єктивні) та залежні від якості та результатів праці (суб’єктивні).

Малюнок 3.2.2.

До об’єктивних факторів впливу на витрати підприємства відносять:

- зміну цін, тарифів, ставок;

- організаційно-структурні зміни.

Суб’єктивними факторами впливу на витрати підприємства є:

- обсяг, склад та структура товарообороту (наданих послуг);

- продуктивність праці;

- ефективність використання основних засобів;

- запровадження прогресивних методів торгівлі.

До резервів зниження суми і питомої ваги постійних витрат на будь-якому підприємстві відносять:

1. Суттєве скорочення накладних витрат (витрат на управління) при неблагонадійній кон'юнктурі ринку;

2. Продаж частини обладнання і нематеріальних активів, що не використовується, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань;

3. Широке використання короткострокових форм лізингу машин і обладнання замість їхнього залучення до власності;

4. Скорочення обсягів ряду комунальних послуг, що споживаються та інші.

До резервів економії змінних витрат можна віднести:

1. Зниження чисельності робітників за рахунок забезпечення зростання продуктивності праці;

2. Скорочення обсягів в період неблагонадійної кон'юнктури ринку;

3. Забезпечення для підприємства вигідних умов постачання сировини і матеріалів, і таке інше.

Використання результатів аналізу в управлінні

Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.

Отже, щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв’язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка фінансового стану підприємства – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об’єкти витрачання майна (активів). Кожне з підприємств приймає рішення відносно того, що виробляти ? для кого виробляти ? і як виробляти ? При цьому підприємство керується власними інтересами – можливістю отримати достатні з його точки зору доходи. Однак досягнення цієї мети можливе лише :

- по-перше, внаслідок продажу вироблених товарів;

- по-друге, внаслідок продажу лише таких товарів, ціни на які перевищують витрати виробництва.

Підприємства не здійснюють господарську діяльність лише заради власного задоволення. Мета підприємства – одержувати прибуток.

Перебудова економіки на ринкові рейки знову повернула до життя найважливіший аспект аналітичної роботи – аналіз доходів і витрат підприємства. В його основі лежать аналіз і управління фінансовими ресурсами суб’єкту господарської діяльності. Основними виконавцями такого аналізу є, в першу чергу, бухгалтери. В країнах з розвиненою ринковою економікою існують апробовані методики комплексного аналізу доходів і витрат. Однак, просте механічне їх перенесення в практику України неможливе. В нашій країні подібні методики, адекватні ринковим умовам, лише опрацьовуються, запроваджуються в господарську практику. Найчастіше нові, не звичайні для української економіки методи аналізу та показники діяльності підприємств, використовуються аудиторськими службами і спеціалістами консультативних дослідницьких організацій.

Щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до управління, а саме – вміти аналізувати теперішній фінансовий стан і прогнозувати його на майбутнє.

Аналізуючи ситуації, що виникають у процесі поточної діяльності, управлінці постійно мають справу з вибором серед альтернативних рішень. Типовими прикладами таких ситуацій є рішення:

· про спеціальне замовлення;

· про розширення та скорочення (ліквідацію) певного сегменту діяльності;

· виробляти чи купувати окремі компоненти продукції;

· тощо.

Вибір серед кількох варіантів оптимального рішення здійснюється на підставі диференційованого аналізу релевантної інформації.

Диференційований аналіз передбачає визначення і зіставлення диференційованих витрат та доходів для прийняття управлінських рішень.

Такий аналіз дозволяє зосередитись тільки на релевантних даних, оскільки лише диференційовані витрати і доходи є релевантними. У свою чергу через зіставлення диференційованих витрат та доходів можна визначити диференційований прибуток (або збиток), який значною мірою характеризує економічну вигоду того чи іншого рішення.

Проте, застосовуючи диференційований аналіз, слід пам'ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Крім того, слід враховувати не тільки короткотермінові вигоди, а й довгострокові наслідки рішень.