В економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і що становлять матеріальну основу створюваного продукту [11, с.212].
В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [8, с.124].
На сучасному етапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже і зниження розмірів запасів, аж до роботи з коліс, запаси як і раніше займають головну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи.
На рівні фірм запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому являють собою один з факторів, що визначають політикові підприємства і впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Однак багато фірм не приділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах. У результаті цього фірми звичайно зіштовхуються з тим, що їм приходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося.
Таким чином, щоденна потреба в предметах праці на функціонуючому підприємстві дозволяє зарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядати як поточні активи.
У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.1).
Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
- раціональне визначення одиниці обліку запасів та формуванняноменклатури-цінника;
- організація складського господарства;
- достовірне визначення первісної вартості запасів;
Таблиця 1.1
Характеристика основних видів запасів
| № з/п | Класифікаційні групи запасів | Вид запасів | Характеристика | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | За призначенням і причинами утворення | Постійні | Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками | |
| Сезонні | Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні | |||
| 2 | За місцем знаходження | Складські | Запаси, що знаходяться на складах підприємства | |
| У виробництві | Запаси, що знаходяться в процесі обробки | |||
| В дорозі | Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі | |||
| 3 | За рівнем наявності на підприємстві | Нормативні | Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства | |
| Понаднормові | Запаси, що перевищують їх нормативну кількість | |||
| 4 | За наявністю на початок і кінець звітного періоду | Початкові | Величина запасів на початок звітного періоду | |
| Кінцеві | Величина запасів на кінець звітного періоду | |||
| 5 | Відносно до балансу | Балансові | Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі | |
| Позабалансові | Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини | |||
| 6 | За ступенем ліквідності | Ліквідні | Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів | |
| Неліквідні | Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів | |||
| 7 | За походженням | Первинні | Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві | |
| Вторинні | Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції) | |||
| 8 | За обсягом | Вільні | Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві | |
| Обмежені | Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві | |||
| 9 | За сферою використання | У сфері виробництва | Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) | |
| У сфері обігу | Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари) | |||
| У невиробничій сфері | Запаси, що не використовуються у виробництві | |||
| 10 | За структурою і складом | Запаси виробничі (предмети та засоби праці) | Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП | |
| Запаси незавершеного виробництва (предмети праці) | Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК) | |||
| Запаси готової продукції (продукти праці) | Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі | |||
| Запаси товарні (продукти праці) | Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі | |||
¾ визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
¾ відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;
¾ розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.
За результатами проведених досліджень встановлено, що не існує визначеності щодо трактування терміну «виробничі запаси» в працях учених-економістів. Так, в економічній літературі, виданій на теренах колишнього Радянського Союзу, виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, при чому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а в інших – вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.
У зв’язку з прийняттям в Україні національних стандартів бухгалтерського обліку, які узгоджені з міжнародними, доцільним є використання термінів, які прийняті Положенням (стандартом) №9 «Запаси»: запасами - активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
В процесі дослідження, на базі критичної оцінки змісту наукової літератури пропонується наступне визначення терміну «виробничі запаси»: виробничі запаси – предмети праці, що використовуються у процесі виробничої діяльності і споживаються цим виробництвом протягом одного господарського (виробничого) циклу, після завершення якого цілком переносять свою вартість на вартість кінцевого продукту.
1.2. Особливості визнання та оцінки виробничих запасів
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена [4].
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:
-утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
-знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
-утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів іншими), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунка, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.