Облік розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття" (стр. 13 из 17)
Останнім етапом аудиту розрахунків з підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов`язаних з обліком підзвітних сум у Головній книзі та в балансі. Результати перевірки аудитор відобразив у своєму робочому документі (додатки 19-21).
Отже, після перевірки видачі та повернення не використаних підзвітних сум, аудитором суттєвих помилок не виявлено. Аудитор визначив, що на підприємстві здійснюється наявне та повне оформлення документів.
3.3.3 Перевірка нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів
Аудитор при перевірці з’ясував, що без згоди працівника ділення відпустки на частини заборонено, а також, що щорічна основна та додаткова відпустки повної тривалості у перший рік надається тільки після шести місяців безперервної роботи на підприємстві.
Аудитор визначив, що виплата відпускних сум працівнику здійснюється в термін, але не пізніше, ніж за три дні до виходу на роботу працівника.
При перевірці відпускних сум, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися нарахування відпускних сум та склав робочий документ (додаток 22).
Після перевірки нарахування відпускних сум відхилень не виявлено.
Аудитор з’ясував, що на ДП “Кривбасшахтозакриття" утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
При перевірці утримань аліментів, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися утримання аліментів та склав робочий документ (додаток 23).
Отже, після проведення перевірки нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів відхилень не виявлено. Підприємство розрахунок здійснює згідно законодавства.
3.4 Економічний аналіз розрахунків з оплати праці
3.4.1 Аналіз використання фонду робочого часу
Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності (форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу") (додаток Щ), балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, є недостатнім, бо в ній містяться (наводяться) дані лише про документовані (офіційно зафіксовані) внутрішньозмінні простої працюючих, у тому числі робітників. Тому велике значення для виявлення реальної суми внутрішньозмінних втрат робочого часу мають матеріали обробки разових спостережень, фотографування і самофотографування робочого дня [28, с.102].
Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один працівник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл.3.5).
Таблиця 3.5
Використання персоналу підприємства на “Кривбасшахтлзакриття” за 2004 і 2007 рр.
| Показник | 2004 рік | 2007 рік | Відхилення | ||
| План | факт | Від 2004 року | від плану | ||
| Середньорічна чисельність робітників (ЧР) | 99 | 111 | 114 | +15 | +3 |
| Відпрацював за рік один робітник:днів (Д)годин (Г) | 104832 | 2201 749 | 2101 638 | +10689 | 10111 |
| Середня тривалість робочого дня (Т), год | 7,30 | 7,95 | 7,8 | 0,05 | 0,15 |
| Фонд робочого часу (ФРЧ), год | 59217,6 | 279840 | 270270 | -6 050 | -9 570 |
| У тому числіНадурочно відпрацьований час, год | 458 | 1 485 | 145 | +1 485 | |
Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР),кількості днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік (Д), і середньої тривалості робочого дня (Т):
(3.1)На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менший від планованого на 9570 год. Вплив факторів на його зміну можна визначити за методом абсолютних різниць. (додаток 24)
(3.2) 
(3.3) 
(3.4)Результати розрахунків за базовим підприємством наведені у додатку 24
Як видно із наведених даних, підприємство використовує виробничий персонал недостатньо повно. У середньому один робітник відпрацював 210 днів замість 220, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу становили на одного робітника 10 днів, а на всіх - 1140 днів, або 9063 год.
Істотними є і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,15 год, а за всі дні, які відпрацювали всі робітники, - 3591 год (додаток 24). Загальні втрати робочого часу - 12654 год. Насправді вони ще більші, у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає і надурочно відпрацьовані години (1485 год). Якщо їх урахувати, то загальні втрати робочого часу становитимуть 14139 год,.
Отже, на підприємстві більша частина втрат 21993,6 на рік викликана суб'єктивними факторами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначне вивільненню 13 працівників.
3.4.2 Аналіз продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці почнемо з вивчення її рівня і динаміки оцінки виконання поставленого завдання.
Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВП). Величина його залежить від виробітку робітників (РВР) питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (Ч) (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів (Д),тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ДВ) (фактори другого рівня підпорядкування). Таким чином, середньорічний виробіток одного працюючого дорівнює:
(3.5)Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу за 2007 р. проведемо за даними таблиці 3.5 способом абсолютних різниць (табл.3.6).
Таблиця 3.6
Вихідні дані для розрахунку продуктивності праці за 2007 р. на ДП “Кривбасшахтлзакриття”
| Показник | Значення показника | Зміни | ||
| План | факт | абс. | відн.% | |
| Виробництво продукції в планових цінах, тис. грн. | 12656 | 13097 | +441 | +1,03 |
| Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу | 222 | 224 | +2 | +1,01 |
| У тому числі робітників | 107 | 109 | +2 | +1,01 |
| Частка робітників у загальній чисельності працівників | 79 | 80 | +1 | +1,01 |
| Дні, які відпрацював один робітник за рік | 220 | 210 | -10 | -4,5 |
| Години, які відпрацювали всі робітники | 279840 | 270270 | -9570 | -3,42 |
| Середня тривалість робочого дня, год. | 7,95 | 7,8 | -0,15 | -1,9 |
| Середньорічний виробіток одного працівника, тис. грн.:СередньорічнийСередньоденнийСереднього динний, грн. . | 4806002,73343,05 | 499,01610,912,91372,96 | +19,01+10,91+0,18+29,91 | +4,0+1,8+6,6+8,7 |
| Надпланова економія часу за рахунок впровадження інноваційних заходів (ФРЧЕ). людино-годин | 8500 | |||
| Зміна вартості випущеної продукції унаслідок структурних зрушень, тис. грн. | - | +2300 | - | - |
Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливу кожного фактора:
питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу (див. дод.24):
(3.6)кількості відпрацьованих днів одним робітником;
(3.7)тривалості робочого дня;
(3.8)середньогодинного виробітку одного робітника:
∆РВГВ = Ч1 × Д1 × Т1 × ∆ГВ (3.9)
За даними таблиці 3.6 і вище наведених розрахунків, середньорічний виробіток працівника підприємства вищий від планового на 19 тис. грн. Він зріс на 19 тис. грн у зв'язку зі збільшенням частки робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу і на 40 тис. грн за рахунок підвищення середньогодинного виробітку робітників. Негативно на його рівень вплинули надпланові цілоденні і внутрізмінні втрати робочого часу, унаслідок чого він зменшився відповідно на 21,84 і на 67,43 тис. грн.
Аналогічно аналізуємо зміни середньорічного виробітку робітника,що залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогоденного виробітку:
РВР = Д × Т × ГВ (3.10)
Обчислимо вплив цих факторів за способом абсолютних різниць (див. дод.24):
∆РВД = ∆Д × Т0× ГВ0 (3.11)
∆РВТ = Д1× ∆Т × ГВ0 (3.12)
∆РВГВ = Д1× Т1× ∆ГВ (3.13)
Для аналізу середньогодинного виробітку скористаємося методикою, згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов'язаних зі змінами трудомісткості продукції та її вартісної оцінки.
До першої групифакторівналежать такі, як технічний рівень виробництва.
У другу групувходять фактори, пов'язані зі змінами обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв'язку зі зміною структури продукції та рівня кооперованих поставок.